керЁвник Науково-аналЁтичного управлЁння СекретарЁату Верховно? Ради
Укра?ни, кандидат економЁчних наук
Рецензенти:
АНДР??НКО В. Ю.,
доктор економЁчних наук
ШАМОТА В. М.,
кандидат економЁчних наук
ВисвЁтленЁ теоретичнЁ пЁдходи щодо визначення поняття "тЁньова"
економЁка у широкому та вузькому розумЁннЁ цього економЁчного явища.
ВикладенЁ основнЁ принципи структурування та розмежування внутрЁшнЁх
функцЁональних складових "тЁньово?"' економЁки. ПроаналЁзованЁ тенденцЁ? та
особливЁсть розвитку, а також оцЁненЁ масштаби "тЁньово?" економЁки СРСР як
вихЁдно? бази "тЁньових" процесЁв, що мають подальший, якЁсно новий розвиток
в умовах розбудови незалежно? укра?нсько? держави.
Розкрита найбЁльш характерна специфЁка Ёснуючих умов, дослЁдженЁ
основнЁ тенденцЁ? та джерела "живлення" розвитку "тЁньово?" економЁки
Укра?ни. ЗдЁйснена також аналЁтично-експертна оцЁнка реальних масштабЁв
"тЁньового" перерозподЁлу доходЁв Ёз врахуванням можливостЁ застосування
широкого спектру методик, свЁтового Ё вЁтчизняного походження та авторського
бачення шляхЁв вирЁшення цЁ?й проблеми.
Значна увага придЁля?ться розробцЁ широкого спектра диференцЁйованих
економЁко-правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв Ё рекомендацЁй щодо
формування та реалЁзацЁ? законодавчо? стратегЁ? Верховно? Ради Укра?ни, яка
ма? бути спрямована на обмеження масштабЁв "тЁньових" вЁдносин Ё "тЁньових"
форм економЁчно? дЁяльностЁ та на цивЁлЁзовану легалЁзацЁю суспЁльне
корисних секторЁв "тЁньово?" економЁки.
Розраховано на народних депутатЁв Укра?ни, економЁстЁв-науковцЁв,
фахЁвцЁв органЁв законодавчо? Ё виконавчо? влади, пЁдпри?мцЁв, яких не
влаштовують умови кримЁнально-тЁньового оточення, ?х бЁзнесово? дЁяльностЁ,
працЁвникЁв державних правоохоронних органЁв, профспЁлкових дЁячЁв, а також
всЁх чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та мЁжнародний авторитет
незалежно? Укра?ни.
ISBN 966-7288-34-X
? В. О. Мандибура, 1998
ПЕРЕДМОВА
СитуацЁя, що склалася на цей час в Укра?нЁ внаслЁдок
масштабно-вибухового поширення такого явища, як "тЁньова" економЁка,
потребу? глибоких Ё комплексних наукових дослЁджень цього найбЁльш
сво?рЁдного феномена перехЁдно? (Ё не тЁльки перехЁдно?) економЁки.
СпрощенЁ, поверхневЁ суспЁльнЁ уявлення щодо реальних масштабЁв Ё
якЁсних особливостей такого складного системного явища, яким ? "тЁньова"
економЁка, мають досить негативний вплив на ситуацЁю, що склалася у цЁй
сферЁ.
З одного боку, це потенцЁйно призводить до формування у державнЁй
полЁтицЁ легковажних настро?в сво?рЁдного "шапко-закидацтва", коли зда?ться,
що для досягнення успЁхЁв на цьому надважкому суспЁльному напрямЁ досить
провести разову "кавалерЁйську атаку", яка принесе митт?вий успЁх. З Ёншого
боку, зазначене сприя? поширенню сво?рЁдного синдрому економЁчно?
"манЁловщини", коли вважа?ться, що весь негатив, який накопичився у
"тЁньовЁй" сферЁ, може якось сам по собЁ "розсмоктатися" Ё навЁть
автоматично трансформуватись у дещо економЁчно позитивне. За кЁнцевими
наслЁдками, Ёснування зазначених крайнощЁв у пЁдходах до пошуку шляхЁв
розв'язання цЁ?? проблеми тЁльки сприя? подальшому масштабуванню процесЁв
"тЁнЁзацЁ?" економЁки та пролонгу? на майбутн? зростання ускладнень, що
пов'язанЁ з позитивним вирЁшенням цього питання.
НегативнЁ суспЁльнЁ наслЁдки також можуть мати мЁсце Ё в разЁ
реалЁзацЁ? владними структурами так звано? "ЁмЁтацЁйно-про-фанацЁйно?"
полЁтики боротьби з найбЁльш "чорними" проявами "тЁньових" процесЁв. Тобто,
коли владнЁ дЁ?, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе
вирЁшення завдань подолання кримЁнально-економЁчно? злочинностЁ (у першу
чергу корупцЁ?),
Ё якЁ, в основному, зводяться до використання вЁдпрацьованих
бюрократЁ?ю механЁзмЁв суспЁльного "окозамилювання", що проявляються,
скажЁмо, у манЁпулюваннЁ статистикою зростання динамЁки "викриття" та
"покарання" дрЁбного "тЁньового планктону" Ё мЁлко? кримЁнально-економЁчно?
"сошки". При цьому, як правило, цЁ дЁ? не виходять на рЁвень мафЁозного
"генералЁтету" та ?х владних покровителЁв Ё не торкаються базових глибинних
джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така полЁтика спроможна лише
загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуацЁ? до стану
вибухово-небезпечно? екстремальностЁ.
Невраховування реально Ёснуючих масштабЁв "тЁньово?"" економЁчно?
дЁяльностЁ призводить також до значного перекручення макроекономЁчних
показникЁв, що у кЁнцевому наслЁдку вплива? на допущення серйозних помилок
при аналЁзЁ, прогнозуваннЁ та моделюваннЁ соцЁально-економЁчно? ситуацЁ?.
Особливо це вЁдчутно в процесЁ реалЁзацЁ? сучасно? монетарно? полЁтики
НацЁонального банку Укра?ни.
СлЁд також зазначити, що не осмисливши того, що вЁдбува?ться у
"тЁньовЁй" економЁцЁ, фактично неможливо розЁбратися з Ёснуючими тенденцЁями
та повною мЁрою оцЁнити реальнЁ процеси, якЁ вЁдбуваються у легальнЁй, або
"свЁтлЁй", економЁцЁ. Тобто без останнього неможливо достатньо точно
спрогнозувати перспективи подальшого соцЁально-економЁчного розвитку кра?ни.
На цей час бЁльшЁсть спецЁалЁстЁв, якЁ дослЁджують питання, що
пов'язанЁ Ёз функцЁонуванням "тЁньово?" економЁки, вказуючи на причини та
форми ?? проявЁв, визначаючи масштаби поширення, в цЁлому недооцЁнюють ??
справжнього руйнЁвного впливу як на поточний стан, так й на перспективи
загальноекономЁчного розвитку кра?ни. У той же час "тЁньова" економЁка була
Ё залиша?ться однЁ?ю з найгострЁших проблем сучасного соцЁально-економЁчного
життя кра?ни, що у багатьох сво?х проявах ? аналогЁчною, скажЁмо, проблемЁ
подолання забруднення навколишнього середовища або СН?Ду.
У зв'язку Ёз цим виника? низка питань, як теоретичного, так Ё
практичного характеру, без чЁтко? та максимально об'?ктивно? вЁдповЁдЁ на
якЁ економЁчна полЁтика як у короткотермЁновому, так Ё у довгостроковому
планЁ приречена на неефективнЁсть, а у багатьох випадках Ё на повний провал.
Серед цих питань найбЁльш важливими ? наступнЁ. Що собою явля?
"тЁньова" економЁка? ЯкЁ чинники та стимули генерують Ё якЁ основнЁ джерела
живлять "тЁньову " економЁку? Яка ?? ЁнституцЁональна структура? Як
максимально точно оцЁнити масштаби "тЁньово?" економЁки, а також питому вагу
?? структурних складових? Чи необхЁдно враховувати, а якщо необхЁдно, то
яким чином слЁд враховувати обсяги "тЁньово?" економЁки у структурЁ валового
внутрЁшнього продукту кра?ни (ВВП)? Яка роль Ё наслЁдки дЁяльностЁ
"тЁньового" сектора економЁки та його окремих структурних складових в
нацЁональному господарствЁ та суспЁльно-полЁтичному життЁ кра?ни? ЯкЁ
причини у минулому сприяли Ё на цей час продовжують генерувати значне
зростання "тЁньово?" економЁки Укра?ни? У чому полягають характернЁ
особливостЁ та якЁснЁ вЁдмЁнностЁ вЁтчизняних "тЁньових " процесЁв у
порЁвняннЁ з аналогЁчними явищами, що мають мЁсце в умовах кра?н з
розвинутими ринковими вЁдносинами?
ВЁдповЁдь на цЁ питання може надати структурам державно? влади реальну
можливЁсть пЁдвищити рЁвень об'?ктивностЁ щодо визначення найбЁльш
перспективних заходЁв, спрямованих на посилення ефективностЁ застосування
конкретних пЁдходЁв, методЁв Ё механЁзмЁв соцЁально-економЁчного та
правового впливу держави (диференцЁйовано до функцЁй кожно? з гЁлок влади)
на подальшу долю цього специфЁчного економЁчного укладу. Тобто системнЁ
науковЁ розробки у цЁй сферЁ можуть сприяти розширенню можливостей щодо
забезпечення необхЁдно? оп-тимЁзацЁ? напрямЁв соцЁально-економЁчно? полЁтики
держави, що мають бути спрямованЁ або на повну лЁквЁдацЁю, або на часткове
обмеження, або на повну легалЁзацЁю то? чи Ёншо? структурно? складово?
"тЁньово?" економЁки в залежностЁ вЁд рЁвня ?? суспЁльно-економЁчного
значення, а також вЁд реально? оцЁнки ступеня соцЁально? небезпеки ??
подальшого функцЁонування та розвитку. АналЁтичнЁ наробки з цього питання
дозволять оцЁнити можливостЁ комплексного застосування певно? комбЁнацЁ?
зазначених пЁдходЁв у тих чи Ёнших пропорцЁях диференцЁйовано до кожно?
складово? системи "тЁньових" вЁдносин, що у кЁнцевому пЁдсумку сприятиме
максимальному прискоренню реалЁзацЁ? кЁнцево? мети суспЁльно? трансформацЁ?
-- створенню цивЁлЁзовано?, прозоро?, соцЁальне орЁ?нтовано? ринково?
економЁки.
Враховуючи багатограннЁсть якЁсних проявЁв Ё вЁдносин "тЁньово?""
економЁки, можливЁсть ?? проникнення у всЁ сфери господарсько? та
комерцЁйно? дЁяльностЁ, державного управлЁння й суспЁльного життя в цЁлому,
а також, розумЁючи ?? реальний вплив на соцЁальну стабЁльнЁсть та економЁчну
безпеку держави, ця сфера суспЁльних вЁдносин повинна стати окремим об'?ктом
комплексних дослЁджень економЁстЁв, юристЁв, полЁтологЁв та Ёнших фахЁвцЁв.
При цьому важливо, щоб найбЁльш прагматичнЁ та плЁднЁ теоретичнЁ
наробки, як вЁтчизняних вчених, так Ё свЁтово? науки були максимально повно
врахованЁ у процесЁ формування законодавчо? стратегЁ?, спрямовано? на
обмеження "тЁнЁзацЁ?" економЁки Укра?ни. Особливо це стосу?ться процесу
лЁквЁдацЁ? тих Ёснуючих зон правового вакууму, наявнЁсть яких провоку?
поширення процесЁв економЁчно? "тЁнЁзацЁ?" й кримЁналЁзацЁ?. ЗначнЁ
прогалини, що Ёснують на цей час у чинному законодавствЁ, не дають
можливостЁ, навЁть за умови виявлених конкретних (кримЁнальних за свЁтовими
стандартами) злочинЁв у сферЁ ринкових вЁдносин, притягувати до
вЁдповЁдальностЁ порушникЁв, тому сприяють груповЁй Ё особистЁй
безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, що на цей час в Укра?нЁ носить особливо
масовий характер.
Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економЁку, яка
реформу?ться, та безпосередньо всЁх суб'?ктЁв ринкових вЁдношень у нове,
достатньо розвинене Ё ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище,
тим бЁльше можливостей з'явиться у суспЁльства щодо встановлення контролю
над "тЁньовими" процесами та подолання найбЁльш небезпечних
кримЁнально-чорних складових "тЁньово?"" економЁки.
Враховуючи сказане, у запропонованому аналЁтичному дослЁдженнЁ поряд з
питаннями вивчення теоретичних характеристик "тЁньово?"" економЁки та
аналЁзом характерних особливостей Ё загальних масштабЁв ?? проявЁв в умовах
вЁтчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основнЁ напрями та
визначити найбЁльш характернЁ особливостЁ комплексно? реалЁзацЁ? правово?
полЁтики у вирЁшеннЁ зазначеного питання. Також на базЁ максимального
врахування свЁтового досвЁду ставиться мета сформулювати й надати конкретнЁ
пропозицЁ?, реалЁзацЁя яких (в першу чергу законодавчою гЁлкою влади) вже у
найближчЁй перспективЁ може сприяти пЁдвищенню ефективностЁ правового впливу
на процеси подолання "тЁнЁзацЁ?'" економЁки Укра?ни.
1. "Т?НЬОВА" ЕКОНОМ?КА ЯК ОБ'?КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛ?ДЖЕННЯ
/. /. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньово?" економЁки та визначення ТЁ'
структурних складових
Як суспЁльне явище "тЁньова" економЁка притаманна усЁм кра?нам
незалежно вЁд моделЁ та рЁвня ?х соцЁально-економЁчного розвитку.
Практика засвЁдчу?, що доки Ёснуватиме державна форма органЁзацЁ?
суспЁльного життя, а держава у той чи Ёнший правовий спосЁб впливатиме на
економЁчний розвиток шляхом реалЁзацЁ? бюджетно?, податково?,
грошово-кредитно?, валютно? полЁтики тощо, доти зберЁгатиметься й "тЁньова"
економЁка. Сутт?во може змЁнюватись лише ?? питома вага, роль, яку вона
вЁдЁгра? у суспЁльному життЁ, а також механЁзми ?? вза?модЁ? з легальною
економЁкою та "кольорова палЁтра", що ма? "тЁньова" економЁка -- вЁд
свЁтло-сЁро? до криваво-чорно?.
Проте науковЁ дослЁдження "тЁньово?"" економЁки пов'язанЁ з чималими
труднощами як теоретичного, так Ё практичного характеру. Це поясню?ться тим,
що "тЁньова" економЁка явля? собою значно складнЁший об'?кт дослЁдження, нЁж
економЁка офЁцЁйна, "свЁтла".
Вагомою проблемою, що ускладню? дослЁдження "тЁньово?"" економЁки, ?
сутт?ва нестача, а нерЁдко Ё повна вЁдсутнЁсть необхЁдних
ЁнформацЁйно-статистичних даних. ДослЁдженням перешкоджа? або кон'юнктурне
вЁдомче приховування необхЁдно? наявно? ЁнформацЁ?, або фактична
неможливЁсть застосування загальноприйнятих пЁдходЁв до предметного
дослЁдження суб'?ктЁв Ё об'?ктЁв системи "тЁньових" економЁчних вЁдношень та
характерних особливостей функцЁонування внутрЁшнЁх структур Ё складових
механЁзмЁв зазначеного економЁчного укладу.
Саме в "тЁньовому" секторЁ економЁки система соцЁально-економЁчних
вЁдносин характеризу?ться значно бЁльшою складнЁстю та хитросплетЁнням ?х
найрЁзноманЁтнЁших типЁв Ё форм. СкладнЁсть дослЁдження виробничих вЁдносин
"тЁньово?" економЁки трансформацЁйного перЁоду в Укра?нЁ також зумовлена
масштабною ЁнтеграцЁ?ю в нЁй як сукупностЁ вЁдносин дрЁбного товарного
виробництва Ё обмЁну, так Ё рЁзних за рЁвнем капЁталЁзацЁ? приватних
вЁдносин (монопольно-капЁталЁстичних та монопольно-кримЁнальних Ё, нарештЁ,
вЁдносин державно-бюрократичного пЁдпри?мництва).
Проте, будь-якЁ мЁркування щодо "тЁньово?"" економЁки не мають нЁякого
сенсу, якщо попередньо вЁдсутн? чЁтке понятЁйне розумЁння про що саме
йдеться.
Насамперед зверта? на себе увагу Ёснуюче рЁзнома?ття термЁнЁв, що
використовуються для визначення поняття "тЁньово?"" економЁчно? дЁяльностЁ.
?з захЁдно? лЁтератури до нашого внутрЁшнього вжитку ?х перекочувало не
менше дюжини: "тЁньова економЁка", "неформальна економЁка", "скрита
(прихована) економЁка", "неофЁцЁйна економЁка", "вторинна економЁка", "чорна
економЁка", "та?мна економЁка", "пЁдпЁльна економЁка", "нелегальна
економЁка", "контрекономЁка", "друга економЁка", "паралельний ринок",
"чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набЁр термЁнЁв не ? випадковим Ё
вЁдобража? не стЁльки вЁдсутнЁсть ?дностЁ щодо понятЁйного розумЁння сутЁ
зазначеного питання, скЁльки вЁддзеркалю? рЁзнЁ аспекти Ё структурнЁ
складовЁ "тЁньово?" економЁки, а також пЁдкреслю? внутрЁшню якЁсну
складнЁсть цього феноменального явища суспЁльного життя, що, як зазначалось,
притаманний всЁм кра?нам.
Як органЁчна складова економЁки будь-якого суспЁльства, "тЁньова"
економЁка явля? собою господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, яка внаслЁдок
певних причин (Ёнколи Ё Ёсторично виправданих), прагне уникнути державного
облЁку та контролю. При цьому мЁж офЁцЁйною економЁкою та ?? тЁнню ? досить
"розмита" зона, Ё критерЁ? видЁлення "тЁньово?" економЁки у порЁвняно
локальний сектор господарювання мають переважно не стЁльки економЁчний,
скЁльки соцЁально-правовий характер.
СпосЁб суспЁльного виробництва ма? визначальний вплив як на
характеристики, що визначають якЁснЁ особливостЁ тЁньово? економЁки в
цЁлому, так Ё на ?? внутрЁшнЁ структурнЁ компоненти. Так, в основЁ появи та
розвитку тЁньового господарського укладу, що вЁдповЁда? системЁ вЁдносин
ринково? економЁки (коли ?? розвиток мав еволюцЁйний, а не революцЁйний
характер), лежать об'?ктивнЁ суперечностЁ, що виникають мЁж
короткотермЁновими цЁлями економЁчних агентЁв (ЁндивЁдЁв, домашнЁх
господарств та приватних фЁрм) Ё довготермЁновими макроекономЁчними
завданнями суспЁльства.
З методологЁчно? точки зору сутт?вим ? питання з'ясування
ЁнституцЁонально? структури "тЁньового" сектора. "ТЁньова" економЁка не ?
якЁсно однорЁдною як за сво?ми структурними складовими, так Ё за кЁнцевими
наслЁдками ?х впливу на соцЁально-економЁчнЁ процеси та вЁдносини. Тому дуже
важливо максимально чЁтко визначити ?? структуру, тобто з'ясувати, якЁ
найбЁльш характернЁ види економЁчно? дЁяльностЁ можуть включатися до складу
"тЁньово?" економЁки, а якЁ нЁ.
Практика засвЁдчу?, що структуризацЁя "тЁньово?" економЁки ? процесом
перманентним та якЁсно рЁзноманЁтним для всЁх Ёснуючих моделей суспЁльного
розвитку. У той же час за умов рЁзних соцЁально-полЁтичних систем Ёснують
рЁзнЁ методологЁчнЁ пЁдходи як до загального окреслення обсягЁв "тЁньово?""
економЁки, так Ё до структурування ?? внутрЁшнЁх складових'.
Зупинимося на традицЁйнЁй класифЁкацЁ?, яку застосовують науковцЁ в
кра?нах розвинуто? ринково? економЁки для визначення поняття "тЁньова"
економЁка.
Так, в ЁноземнЁй лЁтературЁ термЁн "прихована економЁка"
використову?ться для характеристики "неоголошено?", але законно? за сво?м
характером дЁяльностЁ, яка йде вкупЁ з нелегальним пЁдпри?мництвом. Головне
тут поляга? у неможливостЁ
1 НеобхЁдно зазначити, що системне, наукове дослЁдження питань
"тЁньово?" економЁки постЁйно проводиться в кра?нах розвинутого ринкового
господарства. Так, наприкЁнцЁ 70-х - початку 80-х рокЁв парламентами Ё
урядами ряду кра?н були створенЁ спецЁальнЁ робочЁ групи щодо системного
вивчення "тЁньово?" економЁки. З 1984 року така група почала функцЁонувати в
АвстрЁ?. Вона вивчала сфери Ёснування, обсяги Ё тенденцЁ? розвитку
"тЁньово?" економЁки. АналогЁчнЁ роботи почали виконували фахЁвцЁ ФранцЁ?,
ВеликобританЁ?, ПортугалЁ?, НЁдерландЁв та Ёнших кра?н ?вропейсько?
спЁльноти. Конгресом США постЁйно видЁляються значнЁ асигнування науковим
органЁзацЁям Ё окремим дослЁдникам на поглиблення дослЁджень цЁ?? проблеми.
Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методьЁ анализа й
оценки (обзор работ западнь?х зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. -
С. 43.
врахування офЁцЁйною статистикою обсягЁв виробництва додано? вартостЁ
цього сектора економЁки в структурЁ валового внутрЁшнього продукту та в
ухиленнЁ суб'?ктЁв пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ вЁд участЁ у податковЁй
системЁ держави.
ТермЁни "неформальна" або "неорганЁзована", "нерегла-ментована"
економЁка застосовуються для характеристики економЁчних процесЁв та
вЁдносин, що вЁдбуваються при досить слабкому втручаннЁ у них офЁцЁйних
економЁчних структур держави, або взагалЁ поза межами будь-якого державного
облЁку Ё контролю.
ОскЁльки така розкиданЁсть понять не досить зручна, то багато
дослЁдникЁв використовують бЁльш однозначний пЁдхЁд, побудований на
правовому критерЁ?, згЁдно з яким економЁка дЁлиться на двЁ частини: на
легальну (тобто "бЁлу", "свЁтлу") Ё "тЁньову" (приховану). Остання в свою
чергу включа? напЁвлегальну ("сЁру"), нелегальну Ё кримЁнальну або "чорну"
економЁку. Тобто за таким пЁдходом вони сутт?во звужують зону "тЁньово?"
економЁки, що визнача?ться проявами протизаконностЁ суб'?ктЁв виробничих
вЁдносин у виробничЁй та комерцЁйнЁй дЁяльностЁ.
ПЁдсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначеннЁ змЁсту поняття
"тЁньова" економЁка необхЁдно враховувати, що воно може мати як широке, так
Ё вузьке розумЁння. У "широкому" розумЁннЁ' до складу "тЁньово?" економЁки
можуть бути вЁднесенЁ всЁ види "невраховано?", "нерегламентовано?",
"приховано?"" та "законспЁровано?" економЁчно? дЁяльностЁ незалежно вЁд
того, чи ? вони протиправними, чи нЁ (див. мал. 1, сектори 2, 3 Ё 4). У
вузькому розумЁннЁ поняття "тЁньова" економЁка обмежу?ться виключно тими
видами економЁчно? дЁяльностЁ та вЁдповЁдними вЁдносинами, якЁ за сво?м
змЁстом ? або протиправними, або суспЁльне небезпечними /що на практицЁ не
завжди спЁвпада?/ (див. мал. 1, сектор 4).
Умовна схема структурних складових економЁки та ?? "тЁньових"
компонентЁв
' Так, наприклад, ?. Фейг (США) включа? до складу "тЁньово?" економЁки
всю економЁчну дЁяльнЁсть, що за тих чи Ёнших причин не врахову?ться
офЁцЁйною статистикою Ё не включа?ться до складу валового нацЁонального
продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дьЁ
анализа й оценки (обзор работ западнь?х зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.-
1987.-С.4.
Мал. 1
1. "ОфЁцЁйна" ("легальна", "свЁтла", "традицЁйна") економЁка. 1. Сектор
"домашнЁх" господарств (сектор натурально-
го самозабезпечення населення).
3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентовано?'" дЁяльностЁ:
дрЁбне виробництво, послуги Ё торгЁвля), "свЁтло-сЁрий" сектор економЁчно?
дЁяльностЁ.
4. ТЁньова економЁка.
4.1. "Темно-сЁрий" сектор тЁньово? економЁки (законспЁрований сектор
легЁтимних видЁв економЁчно? дЁяльностЁ.
4.2. "Чорний" (в тому числЁ кримЁнальний, "криваво-чорний") сектор
тЁньово? економЁки.
4.3. ДиверсифЁкованЁ частки "чорно?" економЁки.
До "тЁньово?" економЁки в широкому розумЁннЁ цього поняття можуть бути
включенЁ сектори 2 (частково), 3 Ё 4. До "тЁньово?" економЁки у вузькому
розумЁннЁ включа?ться тЁльки сектор 4 Ёз зазначеними внутрЁшнЁми
структурними складовими (4.1, 4.2 Ё 4.3).
10
11
Сектор домашнЁх господарств (сектор натурального самозабезпечення
населення), що виробля? товари та послуги, якЁ споживаються всерединЁ
домашнЁх господарств. НайважливЁшою характерною ознакою цього сектора ? те,
що матерЁальнЁ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто
не ? об'?ктами ринкових вЁдносин.
Тому вЁдсутнЁсть ринкових транзакцЁй робить оцЁнку вартЁсних обсягЁв
виробництва товарЁв та послуг в домашнЁх господарствах надзвичайно важким
завданням. В усЁх кра?нах, що мають ринкову економЁку, робота у домашнЁх
господарствах практично повнЁстю виключа?ться з розрахункЁв обсягЁв валового
внутрЁшнього продукту або врахову?ться умовно Ё в дуже обмежених обсягах.
ОкрЁм домашньо? працЁ, в кра?нах, що розвиваються або знаходяться у
станЁ трансформацЁ?, продукцЁя, що отримана вЁд роботи на присадибнЁй,
приватнЁй чи оренднЁй земельнЁй дЁлянцЁ, ма? велике значення для виживання
та вЁдтворення сЁм'?.
ВЁдносини обмЁну, що можуть виникати мЁж домашнЁми господарствами цього
економЁчного сектору, мають скорЁше характер сво?рЁдного бартерного обмЁну
житт?вими благами Ё послугами, нЁж ? дЁйсно ринковими операцЁями товарно?
реалЁзацЁ?, що вЁдбуваються на вартЁснЁй основЁ.
Неформальний сектор економЁки ("свЁтло-сЁра" економЁка) склада?ться з
дрЁбних виробникЁв та ?х найманих робЁтникЁв разом Ёз самостЁйними
виробниками товарЁв та послуг (наприклад, транспортних, будЁвельних,
ремонтних тощо), а також комерсантЁв-посередникЁв. ДЁяльнЁсть вуличних
торговцЁв ? найбЁльш поширеним Ё видимим проявом дЁяльностЁ неформального
сектора, хоч продукцЁя малих майстерень та ремЁсникЁв, що досить часто
працюють у домашнЁх умовах, ма? на цей час в кра?нах ринково? економЁки
значно бЁльшЁ обсяги, нЁж в Укра?нЁ.
Неформальний сектор, на вЁдмЁну вЁд сектора домашнЁх господарств,
пов'язаний з купЁвлею-продажем товарЁв та послуг, тобто вЁн обов'язково
повинен бути врахований у складЁ ВВП. СлЁд зазначити, що цей сектор у
багатьох кра?нах, що розвиваються або тих, якЁ знаходяться у станЁ ринково?
трансформацЁ?, на цей час практично не врахову?ться. Основною причиною тут
12
? велика чисельнЁсть дуже дрЁбних об'?ктЁв дослЁдження та податкового
контролю, а також занадто мЁзерний обсяг персонЁфЁкованих доходЁв, що
отриму? бЁльшЁсть суб'?ктЁв цього сектора, Ё якЁ за сукупною величиною
фактично не перевищують Ёснуючо? нульово? ставки податку на (мЁсячнЁ чи
рЁчнЁ) доходи громадян. При цьому виробленЁ цим сектором товари Ё послуги за
сво?ю споживчою якЁстю ? легальними, Ё загалом при ?х виробництвЁ Ё дрЁбнЁй
реалЁзацЁ? ринковий "планктон" не порушу? закони. Правда, в багатьох
кра?нах, що розвиваються, ? закони про лЁцензЁ?, ЁншЁ норми, що можуть
Ёгноруватися при операцЁях у неформальному секторЁ. Але вЁрним ? й те, що в
бЁльшостЁ випадкЁв властЁ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих
законЁв у життя, оскЁльки це пов'язано перш за все Ёз низьким рЁвнем
доходЁв, що отримують суб'?кти пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ неформального
сектора економЁки, Ё якЁ для держави не можуть бути сутт?вим джерелом
наповнення бюджету.
"Темно-сЁрий" сектор "тЁньово?" економЁки пов'язаний з бЁльш серйозними
порушеннями дЁючих законЁв (наприклад, про ре?страцЁю пЁдпри?мницько?
дЁяльностЁ та наймано? робочо? сили; ухилення вЁд сплати податкЁв Ёз значних
доходЁв; про мЁнЁмальну заробЁтну плату; про охорону працЁ та соцЁальне
забезпечення). Тобто це сектор свЁдомо прихованих видЁв дЁяльностЁ. РозмЁри
тако? дЁяльностЁ останнЁм часом значно зросли в багатьох розвинених кра?нах.
Це явище отримало багато назв: вЁд "чорно? економЁки" в ?вропейських кра?нах
до "пЁдземно?" ("underground" або "subterranean") в США. ОцЁнка розмЁрЁв
цього сектора особливо складна, оскЁльки порушники законЁв ретельно
приховують ЁнформацЁю. У деяких кра?нах продукцЁю "тЁньового" сектора
враховують в нацЁональному доходЁ, хоча цЁ оцЁнки базуються не на точнЁй
статистицЁ, а не експертних оцЁнках. Зростання розмЁрЁв цього сектора в
багатьох кра?нах дуже турбу? органи влади саме через великЁ втрати в
офЁцЁйних цифрах нацЁонального доходу. Тому основнЁ зусилля влади
спрямовуються на забезпечення повноти сплати податкЁв, запобЁгання порушень
законодавства, а не на припинення випуску продукцЁ?. ПродукцЁя цього сектора
легальна, проте виробництво Ё/або розподЁл товарЁв та послуг завжди мають
протиправнЁ Ё навЁть кримЁнальнЁ ознаки.
13
"Чорний" (в т. ч. кримЁнальний) сектор "тЁньово?" економЁки ма? сво?,
притаманне тЁльки йому амплуа. Тобто вЁн ма? справу з виробництвом,
розподЁлом, обмЁном Ё споживанням соцЁальне небезпечних та руйнЁвних для
розвитку особистостЁ продукцЁ? та послуг, до яких перш за все вЁдносяться:
крадЁжки Ё перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупцЁя, "вЁдмивання" та
фальшування грошей, "кЁллерськЁ послуги", торгЁвля живим товаром тощо. Тому
природним ? те, що надвисокЁ протиправнЁ доходи цього сектора уникають
участЁ у податковЁй системЁ. Однак владу бЁльше цЁкавить припинення
виробництва товарЁв та послуг цього сектора, нЁж сплата податкЁв вЁд них.
ПродукцЁя Ё доходи вЁд кримЁнального сектора не повиннЁ включатися до
нацЁонального доходу (хоч, виявля?ться, це стосу?ться не всЁх видЁв
кримЁнально? дЁяльностЁ).
ФункцЁонування "чорно?"" (кримЁнально?) економЁки в автономному режимЁ
не ? типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичнЁ структури, вона змушу?
працювати на себе потужну складову адмЁнЁстративно? системи управлЁння
державою.
Особливо необхЁдно вЁдзначити, що "чорна" економЁка ма? тенденцЁю до
постЁйно? диверсифЁкацЁ? у "свЁтлу" (традицЁйну) економЁку, бруднить
легальнЁ виробничЁ вЁдносини. ЯкЁсною особливЁстю диверсифЁкованих "метастаз
чорно? економЁки" ? те, що вони функцЁонують Ё живляться виключно за рахунок
легально? сфери економЁки. Ця частина "чорно? тЁнЁ" явля? собою економЁчну
основу вЁдтворення корумповано? економЁки та ?? суб'?кта -- корумповано?
бюрократЁ?, що за певних умов ста? структурою мафЁ?. Тому зазначене явище
потребу? системних наукових дослЁджень, що особливо актуальнЁ для умов
кра?н, якЁ знаходяться у станЁ ринково? трансформацЁ?.
До проявЁв диверсифЁкованих часток "чорно?" економЁки можна, перш за
все, вЁднести всЁ види корупцЁ? (аж до вЁдносин бюрократичного бартеру, що
отримав у народЁ назву "блат", Ё який базу?ться на вЁдносинах, побудованих
на принципЁ: ти -- менЁ, я -- тобЁ). До них також вЁдносяться всЁ прояви
використання та привласнення державно?, кооперативно?, акцЁонерно?,
корпоративно? та Ёнших Ёнтегрованих форм власностЁ, у тому числЁ й
фЁнансових ресурсЁв держави, як для особистого збагачення
14
окремих фЁзичних осЁб, у розпорядженнЁ та користуваннЁ яких вони
знаходяться (перш за все чиновникЁв), так Ё для наживи суб'?ктЁв
кримЁнально? злочинностЁ та мафЁозних кланЁв, джерела доходЁв яких пов'язанЁ
з використанням вищезазначених методЁв.
1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньово?" економЁки в умовах
адмЁнЁстративно-командно? системи господарювання
АналЁз "тЁньово?" економЁки Укра?ни, ?? якЁсних особливостей, багато в
чому успадкованих вЁд системи директивно-планових вЁдносин, не може бути
достатньо повним без узагальнення Ёсторичного досвЁду. Тобто, цей аналЁз,
пердусЁм повинен базуватися на вивченнЁ ретроспективи розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁ?", що вЁдбувалися в економЁцЁ колишнього СРСР.
Це важливо зробити ще й тому, що на цей час ма? мЁсце досить хибна
точка зору, що сучасну "тЁньову" та кримЁнальну економЁку, а також сучасну
"мафЁю" породила Ёснуюча влада, Ё цьому як каталЁзатор сприяв виключно
процес ринково? трансформацЁ?.
Некон'юнктурний погляд на наше не зовсЁм далеке минуле насправдЁ
засвЁдчу?, що це далеко не так. Масштабна "тЁнЁзацЁя" економЁки та вихЁд на
арену економЁчного кримЁналЁтету в СРСР припада? на середину 60-х -- початок
70-х рокЁв, а вже наприкЁнцЁ 80-х -- тЁньовий оборот ??
господарсько-комерцЁйно? дЁяльностЁ за експертними оцЁнками перевищував
навЁть бюджети деяких союзних республЁк. Таким чином, не витримала "Ёспиту"
часом Ё досить поширена теза, що органЁзована злочиннЁсть та кримЁнальна
економЁка не можуть виникнути та Ёснувати за умов тоталЁтарно? держави, яка
за логЁкою не повинна допускати подЁлу влади нЁ з ким Ёншим.
Вивчаючи ретроспективу дослЁджень "тЁньово?"" економЁки та ??
структурних складових в СРСР, передусЁм необхЁдно зазначити, що першЁ
науковЁ наробки з цього питання започаткували вченЁ Заходу'.
Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption //
Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the
Joint
15
У сво?х роботах, якЁ стосувалися цього явища, на початковЁй стадЁ?
дослЁджень вони використовували дещо Ёнший термЁн -- "друга" економЁка. Так,
ранЁше Ёнших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу
"Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "БесЁди в РосЁ?"".
СлЁд пЁдкреслити, що в радянськЁй економЁчнЁй лЁтературЁ спочатку також
використовувався термЁн "друга" (вторинна) економЁка" . На це в сво?х
роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до речЁ, Ё про застосування у тому ж
понятЁйному змЁстЁ Ёнших термЁнЁв, таких як "контрекономЁка", "неофЁцЁйна
економЁка", "паралельний ринок", "приватне пЁдпри?мництво", "економЁка
чорного ринку" тощо.
У надрукованЁй в 1984 роцЁ статтЁ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже
винесений термЁн "тЁньова" економЁка, але за текстом вЁн цЁлком
ЁдентифЁкувався Ёз термЁном "друга" економЁка2. БЁльше того, пЁдкресливши на
початку статтЁ повне спЁвпадЁння обох понять, автор у подальшому вЁддавав
перевагу традицЁйному визначенню -- "друга" економЁка3.
Радянська наукова та суспЁльно-полЁтична лЁтература на початку 80-х
рокЁв фактично майже повнЁстю вЁдмовилась вЁд вживання термЁну "друга"
економЁка, на змЁну якому прийшов термЁн "тЁньова" економЁка. У такому
розумЁннЁ вона Ёз самого початку проголошувалась абсолютно негативним
явищем, що повинно бути лЁквЁдовано.
ЗахЁдна наукова лЁтература широко використовувала зазначенЁ термЁни
дещо в Ёнших, нЁж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що
аналЁтики Заходу виходили Ёз того, що в СРСР, з одного боку, Ёснувала
вЁдповЁдна модель
Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October
10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural
Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August,
vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in
the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No 4. - P.
528 - 543.
' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании
политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981.
- С. 267 - 272.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528.
Ibid. - P. 528 - 543.
"централЁзовано-керованого господарства", "командна економЁка", а з
Ёншого -- "друга" (тЁньова), що охоплювала багато видЁв легально? й
напЁвлегально? господарсько? дЁяльностЁ, якЁ не були залученЁ в орбЁту
централЁзованого планування, облЁку Ё контролю з боку держави. З цих позицЁй
до елементЁв "друго?"" ("тЁньово?"") економЁки вЁдносились: особисте
пЁдсобне господарство, ЁндивЁдуальна трудова дЁяльнЁсть, "неформальнЁ" ринки
тощо. Зазначений пЁдхЁд до визначення понятЁйного змЁсту цих явищ був
характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох Ёнших
захЁдних дослЁдникЁв'.
?ноземнЁ автори в межах "друго?"" ("тЁньово?"") економЁки СРСР
розглядали не тЁльки легальнЁ (напЁвлегальнЁ) "приватнЁ" види дЁяльностЁ,
але й явно протиправнЁ, вважаючи, що межЁ мЁж першими й другими на той час
були досить рухомЁ та часто носили досить умовний характер. Так, вЁдомий
сов?толог А. Бергсон писав: "ВЁдносно СРСР термЁн "друга" економЁка, як
часто ма?ться на увазЁ, охоплю? дЁяльнЁсть легальну, але приватну, найбЁльш
характерним вЁдображенням яко? ? виробництво на присадибних дЁлянках (Г.
Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеностЁ, буду вважати Ё
легальнЁ приватнЁ, квазЁлегальнЁ та нелегальнЁ доходи, як доходи, що
отриманЁ через канали "друго?"" економЁки"2.
Застосовуючи термЁн "тЁньова" економЁка та вказуючи на неможливЁсть
розмЁжування в СРСР легальних Ё нелегальних видЁв економЁчно? дЁяльностЁ, Ф.
Фелдбругге розглядав ?х практично в одному контекстЁ. Автор нарахову? 179
видЁв "тЁньово?"" дЁяльностЁ, класифЁку? Ё зводить ?х у 9 таблиць. При цьому
вЁн вЁдзнача?, що всЁ вони, згЁдно з радянськими законами, можуть заслужити
як "смертну кару", так Ё офЁцЁйне заохочення3.
' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of
Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second"
Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572;
Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies.
Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63.
2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The
Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " " "°
16
б с; о с, о (? уу А й О -J б V Ё
U
.?, РгУП ХаркЁзеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА бЁВ.'ПОТЕЙА Ёк. 5. Г.
K"fussss!sa
к^-^405^
Виходячи з поняття розмитостЁ термЁну "друга" економЁка, деякЁ захЁднЁ
економЁсти робили спроби звузити предмет дослЁджень. Частина з них,
наприклад, Б. Румер пЁшли шляхом обмеження сфери дослЁджень одним або
кЁлькома Ёз секторЁв народного господарства СРСР (скажЁмо сЁльським
господарством, торгЁвлею тощо).
НайбЁльш ?рунтовними та вдалими були пошуки шляхЁв поглиблення
дослЁджень "тЁньово?"" економЁки СРСР визнаним американським теоретиком з
цього напряму Г. Гроссманом. Так, вЁд розмитого поняття "друго?" економЁки
вЁн перейшов до аналЁзу "нелегально? приватно? економЁки та корупцЁ?"'. Вже
в той час Г. Гроссман вЁдзначав, що за масштабами нелегально? економЁки СРСР
може претендувати на одне з провЁдних мЁсць у свЁтЁ2.
Перша спроба в СРСР врахувати "тЁньову" економЁку в науковому аналЁзЁ
була здЁйснена на галузевому рЁвнЁ у 70-Ё роки в науково-дослЁдницькому
технологЁчному ЁнститутЁ побутового обслуговування МЁнпобутобслуговування
РСФСР. Цей аналЁз проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний
показник офЁцЁйно визначеного рЁвня споживання послуг громадянами та
домашнЁми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала
першим полЁгоном вЁдпрацювання методологЁчних Ё методичних пЁдходЁв щодо
вивчення радянсько? "тЁньово?" економЁки та використання цих результатЁв у
подальших економЁчних прогнозах.
ЛогЁчне продовження зазначено? роботи, яка була вже виконана на
макроекономЁчному рЁвнЁ аналЁзу "тЁньово?"" економЁки мали дослЁдження, що
виконувалися фахЁвцями науково-дослЁдницького Ёнституту при ДержпланЁ СРСР3.
Робота по цЁй темЁ
' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 834 - 855.
2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 843.
3 НеобхЁдно зазначити, що за весь перЁод Ёснування СРСР проблема
"тЁньово'г" економЁки як окремого об'?кту системного аналЁзу нЁколи не
ставилася перед науковцями кра?ни владними структурами держави (оскЁльки
особливо у "застЁйнЁ" роки все, що не пЁдходило пЁд визначенЁ стандарти
вЁтринного благополуччя просто вЁдкидалось, Ё тим самим сприймалося за
начебто неЁснуючЁ в ре-
18
у зазначеному ЁнститутЁ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань
подолання незбалансованостЁ споживчого ринку, оскЁльки масштаби нелегального
надання послуг у 70-тЁ роки зросли настЁльки, що ?х неврахування рЁзко
знижували достовЁрнЁсть фактичних Ё прогнозних оцЁнок потреб населення у
товарах Ё послугах.
НадалЁ дослЁдження "тЁньово?" економЁки почали охоплювати також Ё сферу
матерЁального виробництва та народногосподарського управлЁння.
У сво?х "доперебудовних" дослЁдженнях радянськЁ науковцЁ, як правило,
до "тЁньово?" економЁки вЁдносили приховану господарську дЁяльнЁсть, що
базувалася на нецЁльовому використаннЁ державних виробничих ресурсЁв; на
технологЁчних, фЁнансових, екологЁчних порушеннях офЁцЁйних норм з метою
особистого або групового збагачення; на корупцЁ?; на викривленЁй звЁтнЁй
ЁнформацЁ? (на користь пЁдпри?мств Ё вЁдомств). До цих видЁв тЁньово?
дЁяльностЁ вЁдносилися: приписки, розкрадання державних матерЁальних,
технЁчних Ё фЁнансових ресурсЁв;
дрЁбне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового
характеру; пЁдпЁльна пЁдпри?мницька Ё виробнича дЁяльнЁсть ("цеховики");
випуск невраховано? продукцЁ? (послуг) на державних пЁдпри?мствах; порушення
в роздрЁбнЁй торгЁвлЁ та громадському харчуваннЁ; перепродаж дефЁцитних
побутових товарЁв Ё продуктЁв харчування (спекуляцЁя); неофЁцЁйне надання
побутових послуг, виготовлення та реалЁзацЁя самогону та Ёнших спиртних
напо?в домашнього виробництва тощо. До "тЁньово?"" економЁки вЁдносили Ё
"кримЁнальну" економЁку (наркобЁзнес, проституцЁю, спекуляцЁю, торгЁвлю
краденим тощо). Також до "тЁньово?" економЁки вЁдносили особисте пЁдсобне
господарство та ЁндивЁдуальну трудову дЁяльнЁсть.
Головним висновком, який робили у цьому випадку фахЁвцЁ, був той, що
"тЁньова" економЁка -- це тЁнь, яку ма? офЁцЁйне державне господарство, Ё
вона не ? чимось самостЁйним по вЁдношенню до нього та може зникнути разом
Ёз лЁквЁдацЁ?ю його
альнЁй дЁйсностЁ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР
(анализ, оценка, прогнози)// ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 -
111.
19
недолЁкЁв або, у кращому разЁ, з висвЁтленням, тобто взяттям пЁд
жорсткий облЁк Ё контроль з боку правоохоронно? системи.'
Значно посилилася увага до вивчення "тЁньово?"" економЁки в СРСР пЁд
час перЁоду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало
некон'юнктурного аналЁзу цЁ?? сутт?во? складово? соцЁалЁстично? економЁки,
оскЁльки пЁсля рокЁв "застою", саме "тЁньова" економЁка почала бурхливо
розвиватися на раннЁх стадЁях процесу ринково? трансформацЁ?.
Саме в перЁод перебудови багато вчених почали вЁдкривати Ёснуючу
"аномалЁю", тобто те, що "тЁньова" економЁка може також справляти Ё певний
позитивний вплив на нормалЁзацЁю процесЁв, якЁ вЁдбувалися у народному
господарствЁ2. Починаючи з друго? половини 80-х рокЁв вже не можливо було
назвати жодно? галузЁ економЁки, де б не переплЁтались процеси, що начебто
виключали один одного, а вся економЁка почала носити парадоксальний
характер, коли гранЁ мЁж "свЁтлом" Ё "тЁнню" сильно розмивалися. "ТЁньова"
економЁка СРСР на цьому етапЁ мала низку характерних особливостей, що були
притаманнЁ тЁльки ?й. З одного боку, за походженням вона залишалася
наслЁдком адмЁнЁстративно-командно? системи та не сприймала законЁв
цивЁлЁзованого ринку. З Ёншого боку, тЁньовЁ дЁлки вже на той час змушенЁ
були пускати в продуктивний обЁг сво? капЁтали й, тим самим пЁдштовхувати
"маркетизацЁю" господарського життя, прискорювати процеси ринково?
трансформацЁ?.
Це сво?рЁдне переплетення протилежних якЁсних проявЁв Ё визначало
характер дЁяльностЁ, структуру та функцЁ? "тЁньово?" економЁки, що дЁяли за
умов розпаду адмЁнЁстративно-централЁзовано? економЁчно? системи СРСР.
ПерЁод "перебудови" засвЁдчив про подальшу неможливЁсть "списувати" все
те, що пов'язане Ёз "тЁньовою" економЁкою, на недолЁки правоохоронно?
дЁяльностЁ. Тому на цьому
' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование.
-1982.-.Nb4.-C.51-58
2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? //
Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л.,
Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основьЁ возникновения,
зволюции й ослабленим // ВопросьЁ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111.
20
етапЁ дослЁдники почали грунтовно вивчати також Ё реальнЁ вади
командно-бюрократичного способу виробництва, що були сутт?вими чинниками
посилення процесЁв "тЁнЁзацЁ?" та кримЁналЁзацЁ? економЁки.
У цей перЁод аналЁтики констатували, що адмЁнЁстративно-командна
система ще в перЁод свого зародження диференцЁювала суспЁльство на
"обранцЁв" Ё "масу", розмежовувала його на привЁлейованих суб'?ктЁв та Ёнших
громадян. Зазначене створювало сприятливЁ передумови для формування
"тЁньово?" економЁки. ?нтенсивнЁсть ?? розвитку була прямо пропорцЁйною до
процесЁв зростання номенклатурно? бюрократизацЁ? та руйнування
еквЁвалентностЁ економЁчних вЁдносин у сферЁ виробництва, розподЁлу Ё обЁгу
матерЁальних та фЁнансових ресурсЁв держави.
Серед основних причин розростання "тЁньового" сектора в СРСР радянськЁ
вченЁ видЁляли такЁ: 1) загальне одержавлення власностЁ; 2)
гЁперцентралЁзацЁя народногосподарського комплексу; 3) недосконалЁсть
господарського механЁзму, адмЁнЁстративно-команднЁ форми управлЁння
економЁкою; 4) непаритет-нЁ та неврЁвноваженЁ цЁни; 5) заборони щодо
ЁндивЁдуально? трудово? та комерцЁйно? дЁяльностЁ, що базуються на приватнЁй
власностЁ; 6) довЁльнЁ податки; 7) недолЁки правового регулювання
господарсько? дЁяльностЁ, що залишають значнЁ можливостЁ для злочинних дЁй,
або провокують до них; 8) недостатнЁсть офЁцЁйних стимулЁв Ё мотивЁв до
трудово? дЁяльностЁ громадян та виробничо? дЁяльностЁ пЁдпри?мств; 9)
значний товарний дефЁцит, який був наслЁдком зазначених вад Ё викликав на це
вЁдповЁдну реакцЁю "пЁдпри?мливих" людей'.
Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й
преступность // ВопросьЁ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; КрьЁлов А.
"Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103
- 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики.
// Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая
криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рьЁнка" // Зкономические
науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический
феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов
В. Освязи кризисного денежно-финансового положення странь? с
функционированием структури "теневой" зко-
21
До структурних особливостей "тЁньово?"" економЁки СРСР (якЁ мали мЁсце
напередоднЁ проголошення державно? незалежностЁ Укра?ни) науковцЁ вЁдносили
Ёснування двох особливих, притаманних саме ?й структурних елементЁв. Перший
-- неформальна економЁка, що Ёснувала в межах системи централЁзованого
регулювання господарсько? дЁяльностЁ й базувалась на безконтрольному
використаннЁ державного капЁталу, та другий -- фЁктивна економЁка .
МеханЁзм функцЁонування "неформально-бюрократичного" сектора "тЁньово?"
економЁки був побудований на використаннЁ особистих, владних мотивацЁй в
адмЁнЁстративно-командних процедурах, прийняттЁ планових Ё
господарсько-управлЁнських рЁшень. Власне "неформально-бюрократична"
економЁка являла собою ту сферу економЁки, в якЁй офЁцЁйнЁ, зумовленЁ
законодавчим полем економЁчнЁ вЁдносини мЁж контрагентами пЁдмЁнялись
неформальними, здебЁльше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як
об'?ктивно реально?, так Ё штучно створено? дефЁцитностЁ вЁдношення
протекцЁонЁзму, кумЁвства, "блату", земляцтва, набували надзвичайно?
потужностЁ й величезно? стЁйкостЁ. Саме дефЁцитнЁсть, дЁяльнЁсть
"дефЁцитоносЁя" були економЁчною основою функцЁонування "неформально?"
економЁки.
Головними суб'?ктами "неформально? номенклатурно-бюрократично?"
економЁки були адмЁнЁстративно-управлЁнськЁ працЁвники рЁзних ланок Ё рЁвнЁв
керЁвництва народним господарством, що виступали, вЁдповЁдно, у ролЁ
фондорозпорядникЁв Ё фондоспоживачЁв. МЁж цими суб'?ктами досягалися
неформальнЁ угоди (якЁ вЁдбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних"
торжищах), що стосувалися змЁни плану (корекцЁ?), його ресурсного
забезпечення тощо. Характерна особливЁсть "неформально-бюрократичних "
ринкових вЁдносин полягала у тому, що у цЁй сферЁ "тЁньово?" економЁчно?
дЁяльностЁ обмЁн матерЁальними благами та послугами здЁйснював-
номики // ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А.
"Теневая" зкономика: мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No
33. - С. 9.
' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьЁ
й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9.
22
ся на бартернЁй (тобто безгрошовЁй) основЁ за схемами: товар на товар;
товар на послугу; послуга на послугу.
НеформальнЁ вЁдносини були основною передумовою корупцЁ?, кругово?
поруки, посадових зловживань, безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, кастовостЁ
Ё, у кЁнцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатурЁ. До форм
прояву "фЁктивно?"" економЁки за оцЁнками фахЁвцЁв вЁдносилися: "фЁктивна"
вартЁсть, "фЁктивна споживча вартЁсть", "фЁктивна компонента в цЁнЁ
продукцЁ?"".
В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування
доходЁв вЁдбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних
методЁв. ФЁктивна вартЁсть, як джерело отримання незаконних доходЁв,
формувалась, пердусЁм, за рахунок приписок Ё рЁзноманЁтних видЁв порушень
планово? та фЁнансово? звЁтностЁ тощо.
ВидЁлилася Ё така форма використання фЁктивно? вартостЁ (що живила
незаконнЁ доходи), як реалЁзацЁя ресурсЁв отриманих внаслЁдок вЁдхилення вЁд
встановлених норм Ё стандартЁв (погЁршення якостЁ, випуск некомплектно? Ё
нестандартно? продукцЁ?, технологЁчнЁ порушення, манЁпулювання, пересортиця
тощо).
НайбЁльш гостро характеризу? "тЁньову" економЁку СРСР В. Селезньов,
який вважа?, що вона за сутнЁстю ? незаконною, прихованою (законспЁрованою)
економЁчною дЁяльнЁстю з метою збагачення або отримання незаконних пЁльг
особами, що займаються цЁ?ю дЁяльнЁстю. На його думку, термЁн "тЁньова
економЁка" не ? досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про
злочинну або паразитичну економЁку"2.
Сфери "тЁньового" ринку Ё "тЁньових" неформальних вЁдносин були тЁсно
переплетенЁ. Як правило, "неформальнЁ" торги розширювали сферу економЁчно?
злочинностЁ, оскЁльки базувалися на незаконному перерозподЁлЁ дефЁцитних
матерЁальних ресурсЁв, бюджетних коштЁв, на створеннЁ бЁльш сприятливих умов
щодо господарсько? дЁяльностЁ одних за рахунок Ёнших, що у кЁнцевому
наслЁдку призводило до посадово? корупцЁ? Ё тотального хабарництва. У
"неформальнЁй" економЁцЁ чесний керЁвник ста? махЁнатором, "безсрЁбник" --
хабарником тощо.
Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. //
Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
23
До найбЁльш характерних особливостей "тЁньово? економЁки" СРСР В.
Селезньов вЁдносив такЁ': 1) "тЁньова економЁка" нЁ фактично, нЁ юридичне не
ма? власностЁ, що ?? вЁдрЁзня? Ё використову? у сво?х Ёнтересах ЁснуючЁ
форми останньо?, паразиту? на них;
2) "тЁньова економЁка" концентру?ться головним чином на посередницьких,
розподЁльчо-обмЁнних функцЁях, оперу? монопольне високими цЁнами; 3)
оскЁльки покращення справ в офЁцЁйнЁй, "свЁтлЁй" економЁцЁ б'? по
"тЁньовЁй", ?? органЁзатори Ё керЁвники всЁма засобами прагнуть пЁдЁрвати
офЁцЁйну економЁку, використовуючи при цьому будь-якЁ методи, нЁ перед чим
не зупиняючись; 4) Ёснування "тЁньово? економЁки" неможливе без
систематично? пЁдтримки Ё допомоги корумпованих офЁцЁйних осЁб Ёз
партЁйного, державно-господарського, правового апарату, особисто
зацЁкавлених у розкриттЁ злочинного бЁзнесу; 5) "тЁньова економЁка"
об'?ктивно створю? економЁко-органЁзацЁйнЁ умови для виникнення Ё розвитку
мафЁозних груп, рЁзних за сво?ми масштабами Ё роллю, а сама ? складним
переплетенням, сплавом рЁзноманЁтних антису-спЁльних вЁдносин; 6) "тЁньова
економЁка" сприя? деградацЁ? суспЁльства, поглиблю? його соцЁально-майнове
розшарування. "ТЁньова" економЁка може сприйматись як сукупнЁсть пЁдпЁльних
антисоцЁальних корпорацЁй, що ведуть злочинну дЁяльнЁсть.
1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньово?" економЁки СРСР --
генетично? основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй Укра?нЁ
АналЁз наукових робЁт кЁнцевого перЁоду "перебудови", у яких
дослЁджувались структурнЁ та якЁснЁ особливостЁ "тЁньово?"" економЁки СРСР,
потребу? свого доповнення аналЁтичним спЁвставленням оцЁнки сукупних
масштабЁв та обсягЁв "тЁньових" структурних складових, що наводили офЁцЁйнЁ
ЁнформацЁйнЁ джерела, Ёз тими показниками, що показували в експертних
оцЁнках радянськЁ вченЁ, якЁ аналЁзували зазначену проблему.
Так, Держкомстат СРСР пЁсля уточнення за 1990 рЁк обсягЁв грошових
доходЁв, "тЁньово?"" економЁки (виходячи з цЁн, якЁ
' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О.
// Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
24
склалися на кЁнець року, та експертних оцЁнок, що спиралися на данЁ
масово? статистики, соцЁологЁчнЁ обстеження Ё бюджетну сЁмейну статистику)
наводив такЁ данЁ':
Таблиця 1.
Доходи "тЁньово?" економЁки
Млрд.крб.
%
Перепродаж непродовольчих товарЁв за
спекулятивними цЁнами (будматерЁалЁв,
легкових автомобЁлЁв, запасних частин до
2-5 1
^>-J ^ 1
23 1
-"-',i
них, краденого бензину та Ён.)
НезаконнЁ доходи працЁвникЁв торгЁвлЁ
та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням
24 3 ^--^
24,4
покупцЁв, замовникЁв; хабарЁ, чайовЁ, пЁд
ношення)
Виробництво Ё продаж самогону
35,0
35,1
ПрихованЁ вЁд оподаткування доходи
осЁб, що займаються ЁндивЁдуальною Ё ко
4,2
4,2
оперативною трудовою дЁяльнЁстю
Розкрадання (включаючи дрЁбнЁ) держа
5,4
5,4
вного Ё суспЁльного майна
ХабарЁ посадових осЁб, отриманЁ вЁд ко
3,0
3,0
оперативЁв
НаркобЁзнес, проституцЁя, контрабанда
4,8
4,8
та Ён.
Всього
99,8
100,0
У цЁй таблицЁ впада? в око вЁдчутна неспЁвставнЁсть обсягЁв "тЁньових"
доходЁв, що були отриманЁ населенням СРСР з рЁзних латентних (прихованих)
джерел надходжень. Так, доходи вЁд перших трьох позицЁй, репрезентативно
визначенЁ офЁцЁйною статистикою, становлять 82,6 % вЁдносно всЁх оцЁнених
обсягЁв сукупних "тЁньових" надходжень. У той же час сумарнЁ "тЁньовЁ"
' У цЁлому за даними офЁцЁйно? статистики тЁльки у 1990 роцЁ обсяг
"тЁньово?" економЁки зрЁс бЁльше нЁж у два рази. Проте офЁцЁйна оцЁнка була
у 1,5 - 2,0 раза нижчою, нЁж ?? давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь.
-1991 г.-No 38.-С. 6.)
25
доходи вЁд останнЁх чотирьох "тЁньових" джерел були майже на порядок
заниженЁ. На час визначення цЁ надходження за ?х сумою фактично були
еквЁвалентнЁ першЁй групЁ доходЁв, що засвЁдчу? подальший аналЁз експертних
оцЁнок незалежних дослЁдникЁв щодо сукупно? величини вартостЁ обсягЁв
"тЁньово?" економЁки.
НеобхЁдно зазначити, що за розрахунками радянських економЁстЁв на
початок 1990 року в держсекторЁ економЁки СРСР знаходилося бЁля 470 млрд.
крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запасЁв ресурсЁв
виробництва. Тобто мЁж пЁдпри?мствами державного сектора економЁки було
розподЁлено значно бЁльшу кЁлькЁсть матерЁальних ресурсЁв, нЁж це було
необхЁдно для планового забезпечення функцЁонування виробництва. За сво?ю
вартЁсною оцЁнкою нормативнЁ запаси були спЁвставнЁ Ёз вартЁстю виробленого
рЁчного нацЁонального доходу держави. Саме цЁ матерЁальнЁ цЁнностЁ та кошти
у першу чергу Ё були одним Ёз головних Ё найбЁльш реальних джерел
кримЁнальних операцЁй "тЁньовикЁв".
?ншим джерелом, що живило "тЁньову" економЁку СРСР, були неврахованЁ
матерЁальнЁ та фЁнансовЁ ресурси. КримЁнальна практика минулого засвЁдчу?,
що хабарЁ посадовим особам давались за передчасне вибуття фондЁв, за
поставку непотрЁбно? продукцЁ?, за вигЁдну корекцЁю плану тощо.
ОфЁцЁйна статистика також нерепрезентативно визначала й реальнЁ обсяги
"тЁньових" доходЁв, що приховувались вЁд оподаткування.
Так, Альберт ПЁн ще у 1985 роцЁ оцЁнював доходи сектора "тЁньово?"
приватно? трудово? дЁяльностЁ (тобто дЁяльностЁ, з доходЁв вЁд яко? не
сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оцЁнками лише в
неофЁцЁйному сервЁсЁ на той час працювало 17-20 млн. осЁб (з рЁзним рЁвнем
трудово? участЁ, оскЁльки, як правило, вони були зайнятЁ за основним мЁсцем
сво?? роботи).'
Ще напередоднЁ перЁоду "перебудови" у загальному обсязЁ побутових
послуг, якими користувалося мЁське населення на приватно-тЁньовий сектор
припадало: 45 % -- ремонту квартир;
40 % -- ремонту автомобЁлЁв; ЗО % -- ремонту складно? побуто-
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26
во? технЁки. У сЁльськЁй мЁсцевостЁ питома вага "тЁньових" побутових
послуг досягала 80 %. ?, навЁть, як вЁдзначалося, за цих обсягЁв
"нерегламентовано?" дЁяльностЁ незадоволений попит на побутовЁ послуги
оцЁнювався у 5,5 млрд. крб.
Доходи вЁд "тЁньово?" дЁяльностЁ, що отримувало населення СРСР у 1990
роцЁ, оцЁнювалися фахЁвцями вже у розмЁрЁ 25 -45 млрд. карбованцЁв.
Враховуючи сказане, вартЁснЁ обсяги "тЁньово?" економЁки СРСР (тобто
експертно? оцЁнки ?? щорЁчного валового доходу) в кЁнцЁ 80-х на початку 90-х
рокЁв оцЁнювались фахЁвцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько
10...20 вЁдсоткЁв ВНП.
Як же визначалася ця цифра? ЯкЁ пЁдходи Ё методи для цього
використовувалися аналЁтиками?
ЧастЁше у сво?х дослЁдженнях радянськими науковцями використовувалися
такЁ методи оцЁнки обсягЁв "тЁньово?" економЁки.
/. Метод мЁждержавних спЁвставлень
Метод було побудовано на базЁ спЁвставних мЁжнародних оцЁнок. ОскЁльки
статистичнЁ данЁ свЁдчили про те, що протягом останнього сторЁччя питома
вага кЁнцевого особистого споживання у валовому нацЁональному продуктЁ для
всЁх кра?н свЁту практично коливалась на рЁвнЁ 60 - 70 вЁдсоткЁв, у той час
як в СРСР ?? величина була близько 45 вЁдсоткЁв, то аналЁтики припускали, що
рЁзницю мЁж середньосвЁтовими стандартами Ё фактичним споживанням населення
СРСР "добирало" самостЁйно, шляхом як натурального самозабезпечення себе
житт?вими благами та послугами, так Ё за рахунок використання каналЁв
"тЁньово?" економЁки. Тому, маючи ВНП, що перевищував
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31.
2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рьЁнка// Зкономичес-кие
науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР
(анализ, оценки, прогнозьЁ) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
120;
Шохин А. Теневая зкономика, мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь.
-1990.- No33.-С.8.
27
900 млдр. крб., обсяг "тЁньових" доходЁв мав би за цим пЁдходом
скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованцЁв.
2. КримЁнологЁчно-латентний метод
За цим методом аналЁтиками пЁдсумовувались всЁ види розкрадань, що
фЁксувалися правоохоронними органами за рЁк (у кЁнцЁ 80-х рокЁв ?х
фЁксувалося на суму бЁля 18 млрд. крб. щорЁчно). Беручи до уваги високий
рЁвень латентностЁ (прихова-ностЁ) злочинЁв, пов'язаних Ёз "тЁньовою"
економЁкою (за рЁзними оцЁнками ?х розкриття за свЁтовими стандартами не
перевищу? 10-15 вЁдсоткЁв), обсяги "тЁньово?" економЁки за оцЁнками могли б
становити бЁля 120 - 180 млрд. карбованцЁв.
3. Метод, заснований на ототожненнЁ так званих "гарячих" грошей Ё
надлишкових збережень з доходами "тЁньовикЁв"
Цей метод був побудований на припущеннЁ, що власники трудових "гарячих"
грошей за умов дефЁцитно? економЁки митт?во поспЁшають ?х отоварити, а
оскЁльки ?диною можливЁстю для них був "чорний" ринок -- вся сума
надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оцЁнювалося вЁд 165
до 200 млрд. крб.) могла бути доходами дЁлкЁв "тЁньово?" економЁки.
4. Метод Ёнтегрального узагальнення окремих складових елементЁв доходЁв
суб'?ктЁв "тЁньово?" економЁки за сферами дЁяльностЁ, де вони отриманЁ
За оцЁнками фахЁвцЁв у кЁнцЁ 80-х рокЁв у народному господарствЁ
абсолютний рЁвень привласнених "тЁньових" доходЁв у сЁльському господарствЁ
становив близько 23 млрд. крб., далЁ йшли: ринок "тЁньових" послуг (20 - 22
млрд. крб.); торгЁвля Ё суспЁльне харчування (бЁля 17 млрд. крб.);
будЁвництво (бЁля 12 млрд. крб.); промисловЁсть (10 млрд. крб.); ЁншЁ сфери
матерЁального Ё нематерЁального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До
цього додавалися доходи вЁд кримЁнально? дЁяльностЁ "чорно?"
28
економЁки (оскЁльки, наприклад, лише обороти наркобЁзнесу оцЁнювалися у
15 млрд. крб.)1.
В економЁчнЁй системЁ СРСР, де домЁнували номенклатурно-бюрократичнЁ
вЁдносини, рЁзноманЁтнЁ приписки Ё списання були не чим Ёншим, як
вЁдповЁдним способом конспЁрацЁ? "тЁньовикЁв". Так, обсяги приписок
вимЁрювалися в 1 - 3 вЁдсотка вЁд обсягу виконаних робЁт Ё оцЁнювалися
аналЁтиками в 15 -40 млрд. карбованцЁв.2
СлЁд також констатувати, що навЁть найвищЁ оцЁнки обсягЁв "чорних"
складових "тЁньово?" економЁки не можна визнати повнЁстю об'?ктивними,
оскЁльки в них на той час не були фактично врахованЁ данЁ щодо обсягЁв
розкрадання бюджетних дотацЁй, якЁ спрямовувалися на закупЁвлю
сЁльгосппродуктЁв (на це в кЁнцЁ 80-х рокЁв витрачалося бЁля 50 - 60 млрд.
крб. Ё тЁльки по м'ясу -- бЁля 20 млрд. крб.). Як засвЁдчувала практика,
основна частка цих коштЁв розкрадалася за рахунок рЁзницЁ "полюсних
потенцЁалЁв", що робило можливим Ёснування високих закупЁвельних Ё низьких
роздрЁбних цЁн. БЁльше того, вагома частка зафЁксовано? статистикою
сЁльгосппродукцЁ? заготовлялася Ё передавалася споживачам лише на паперЁ, що
частково поясню? на той час Ёснування певних дефЁцитЁв.
ПЁдсумовуючи викладене, можна вЁдзначити, що аналЁз структури та
якЁсних особливостей формування внутрЁшнЁх секторЁв, а також оцЁнка
загальних масштабЁв "тЁньово?" економЁки СРСР, яка була вихЁдною базою
стартового розвитку "тЁньово?" економЁки незалежно? Укра?ни, нада? у
подальшому можливостЁ на основЁ генетично? економЁчно? спадковостЁ провести
бЁльш грунтов-
' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина,
А. А. КрьЁлов, О. В. Осипенко, К. А. Уль?бин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.:
Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм
оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112
-113.
2 За твердженнями окремих фахЁвцЁв питома вага приписок у промисловостЁ
СРСР становила вЁд 10 до 15 вЁдсоткЁв (див.: Социалистический труд. -1987. -
No 8. - С. 102 - 103). Ще бЁльшЁ обсяги приписок Ёснували на транспортЁ Ё в
будЁвництвЁ. За експертними оцЁнками обсяги приписок у цих галузях складалаи
15 - 20 вЁдсоткЁв. Стосовно фондЁв заробЁтно? плати працЁвникЁв цих галузей
це означало, що як мЁнЁмум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу
в промисловостЁ Ё 2 - 3 млрд. крб. на транспортЁ. (Див.: Актуаль-ньЁе
вопросьЁ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26).
29
не дослЁдження цього явища, що не тЁльки продовжу? функцЁонувати, але
й перманентне трансформу?ться в умовах сучасно? соцЁально-економЁчно?
системи незалежно? укра?нсько? держави.
2. СПЕЦИФ?КА УМОВ ФУНКЦ?ОНУВАННЯ
ТА ОСНОВН? ТЕНДЕНЦ?? РОЗВИТКУ "Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ УКРА?НИ
2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку
та основнЁ джерела живлення вЁтчизняно? "тЁньово?" економЁки
На перший погляд може скластися враження, що радикальнЁ економЁчнЁ та
соцЁально-полЁтичнЁ реформи, основною метою яких ? перехЁд до соцЁальне
орЁ?нтовано? ринково? економЁки та побудова правово? держави, повиннЁ були
зруйнувати, як саму адмЁнЁстративну систему господарювання, так Ё ??
задзеркалля -- "тЁньову" економЁку бюрократичного типу. Проте, практика
засвЁдчу?, що в реальному життЁ цього не сталося.
ЯкЁ ж основнЁ об'?ктивнЁ та суб'?ктивнЁ причини сприяли масштабному
зростанню вЁтчизняно? "тЁньово?" економЁки, що до того ж набува? якЁсно
нових рис та ознак?
Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двЁ
основнЁ.
По-перше, об'?ктивно, згЁдно з теорЁ?ю трансформацЁй, розпад будь-яко?
системи (тим бЁльше тако? складно?, як соцЁально-економЁчна) на перших
етапах закономЁрно може сприяти сутт?вому примноженню тих основних недолЁкЁв
Ё вад, якЁ Ёма-нентно були властивЁ системЁ, що розпалась.
Саме тому фактичне збереження в Укра?нЁ найбЁльш характерних параметрЁв
господарського механЁзму, заснованого на безконтрольнЁй державнЁй власностЁ
та державнЁй монополЁ?, що вЁдбувалося на тлЁ рЁзкого послаблення, а у
подальшому Ё повно? лЁквЁдацЁ? директивного принципу планування Ё розподЁлу
матерЁальних, фЁнансових та трудових ресурсЁв, сутт?во загострило недолЁки
старо? системи господарювання, оскЁльки вимагало не-
30
змЁрного зростання масштабЁв "тЁньово? пЁдмазки" старих
гЁпер-трофованих механЁзмЁв прийняття рЁшень, що почали дЁяти на "новЁй",
так би мовити "ринковЁй" основЁ.
По-друге, суб'?ктивно, хоча старЁ владнЁ структури колишньо? держави Ё
розпалися, проте не розпалися тЁ соцЁальне стру-ктурованЁ у минулому
спЁльноти, що ?х персонЁфЁкували. Тобто залишилися люди, якЁ входили до цих
структур Ё якЁ не тЁльки не втратили мЁж собою набутих тЁсних зв'язкЁв, але
й до цього часу продовжують зберЁгати у недоторканостЁ саме тЁ специфЁчнЁ
стосунки, що залишаються побудованими на принципах Ё вЁдносинах кругово?
корпоративно? поруки, земляцтва, протекцЁонЁзму, кумЁвства Ё "блату".
Як стара, так Ё генетичне нею породжена нова бюрократЁя в
трансформацЁйний перЁод опинилися у епЁцентрЁ ринкових перетворень. БЁльше
того, ця унЁкальна "родинна" спЁльнота стала провЁдним суб'?ктом реалЁзацЁ?
"планЁв" трансформацЁ? соцЁально? та державно? полЁтики ринкового
реформування.
ОскЁльки бюрократЁя була Ё постЁйно залиша?ться зацЁкавленою у
встановленнЁ тако? системи "ринкових" вЁдносин, за якою, хоч навЁть Ё у
закамуфльованому виглядЁ, ма? зберЁгатися апаратна монополЁя на
розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократЁ? режиму
регулювання чи манЁпулювання) матерЁальними, фЁнансово-кредитними або
трудовими ресурсами держави, то вона, як Ё за часЁв директивно-командно?
економЁки, продовжу? залишатися вирЁшальним ланцюгом, що зв'язу? ресурси Ё
суб'?ктЁв пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ.
Нема? необхЁдностЁ доводити тезу, що влада ? не тЁльки полЁтичний, й,
передусЁм, економЁчний феномен.
Як засвЁдчу? попереднЁй аналЁз, за часЁв старо? системи бюрократична
влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у сво?й власностЁ саму
державу (тобто у ?? практично безконтрольному розпорядженнЁ знаходились
державне майно, фЁнансовЁ та нацЁональнЁ природнЁ багатства). МеханЁзми
реалЁзацЁ? цЁ?? влади, перусЁм, базувалися на експлуатацЁ? чиновниками
статусу свого Ё?рархЁчного становища у владнЁй пЁрамЁдЁ.
31
За нових умов можливостЁ "спокушувати" чиновникЁв "нЁчийною" власнЁстю
або "тЁньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже
нелЁмЁтованих меж. ОднЁ?ю з головних пЁльг, що отримала необюрократЁя в
трансформацЁйний перЁод, стала цЁлком легальна можливЁсть експлуатацЁ?
загальнонацЁонально? власностЁ спЁльно з корпорацЁйними спЁльнотами
"тЁньовикЁв", що здЁйснювалась Ё продовжу? здЁйснюватися пЁд гаслом
економЁчних реформ. Вигода у цьому разЁ для зазначеного сво?рЁдного
"тандема" ? обопЁльною.
Проте, Ё загроза для розвитку суспЁльства створю?ться надзвичайно
величезна.
Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокЁ "тЁньовЁ" доходи,
отримують реальний доступ до полЁтично? влади. У результатЁ переорЁ?нтацЁ?
ЁнтересЁв високого чиновництва величезнЁ ресурси держави починають
спрямовуватися переважно на цЁлЁ, що не мають жодного вЁдношення нЁ до
процесЁв ринково? трансформацЁ?, нЁ до розвитку кра?ни в цЁлому.
Як засвЁдчу? практика, трансформацЁйна лЁбералЁзацЁя не тЁльки сприя?
необхЁдному розкрЁпаченню економЁчного життя, але й сутт?во посилю? рЁвень
безконтрольностЁ Ё безкарностЁ влади необюрократЁ?. Ця влада, в першу чергу
на свою користь, почина? максимально використовувати як процеси змЁни форм
власностЁ (зокрема, приватизацЁю державного майна Ё державних фЁнансЁв), так
Ё лЁбералЁзацЁю цЁноутворення, заробЁтно? плати, послаблення контролю над
експортно-Ёмпортними операцЁями, кредитно-фЁнансовими та валютно-грошовими
вЁдносинами, лЁквЁдацЁю державно? монополЁ? на виробництво та реалЁзацЁю
спиртних напо?в, тютюнових виробЁв, операцЁ? з дорогоцЁнними Ё стратегЁчними
металами тощо.
ЗазначенЁ об'?ктивнЁ Ё суб'?ктивнЁ чинники на цей час призвели до
аномального зрощування всЁх найгЁрших властивостей "тЁньово?" економЁки
старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", Ё нового, "традицЁйно
ринкового" типу.
Можна впевнено стверджувати, що в Укра?нЁ вже практично завершився
процес формування унЁкального "тЁньового" гЁбриду, що ма? надпотужне
"кримЁнально-чорне" ядро. ЯкЁсною особливЁстю цього системного "тЁньового"
конгломерату ? ще
32
невЁдома до цього часу у свЁтовЁй практицЁ неймовЁрна витривалЁсть
цього феномена до будь-яких проявЁв впливу зовнЁшнього середовища, тобто
надзвичайна його спроможнЁсть до гнучко? Ё практично митт?во? адаптацЁ?
вЁдносно будь-яких рЁзких змЁн, економЁчних та полЁтичних умов Ёснування.
НеобхЁдно звернути увагу на те, як легко Ё досить природно вЁдбувся
процес тЁсного зрощування апаратно? Ё тЁньово? приватизацЁ?. На
трансформацЁйнЁ змЁни форм власностЁ, як Ё ранЁше, вирЁшальний вплив
справляла Ё справля? позицЁя конкретних посадових осЁб та ?х особистЁ
неформальнЁ зв'язки, а не ринковЁ закони та вЁдповЁдна ?м досконала правова
Ёнфраструктура, що чЁтко регламенту? економЁчнЁ вЁдносини. Саме це ста?
основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного
середовища в Укра?нЁ.
Склада?ться унЁкальна структура економЁки, яка живиться ЁнфляцЁ?ю,
нееквЁвалентним обмЁном результатЁв працЁ мЁж суб'?ктами ринкових вЁдносин,
перерозподЁлом Ё захопленням чужо? власностЁ, постЁйним зубожЁнням
переважно? частини населення. Ця структура перетворю? корупцЁю та "тЁньовЁ"
принципи пЁдпри?мництва на реальнЁ чинники економЁчного розвитку. По сутЁ,
на наших очах майже митт?во сформувався найгЁрший рЁзновид "ринкового"
пЁдпри?мництва, що Ёсну? лише за умов розквЁту корупцЁ?, вЁдверто?
кримЁналЁзацЁ? господарсько-комерцЁйних стосункЁв мЁж суб'?ктами ринкових
вЁдносин Ё домЁнуваннЁ абсолютно? та вЁдверто? неповаги до закону.
У зв'язку з цим цЁкавою ? думка, що була висловлена авторами проекту
"ПриватизацЁя" Центрального ?вропейського унЁверситету (Р. ФрЁдманом, К.
МеррЁ та А. Рапачинським), якЁ системно займалися дослЁджуванням еволюцЁ?
номенклатурно? бюрократЁ? у постсоцЁалЁстичних державах. Так, вони вважають,
що номенклатурний капЁталЁзм, який форму?ться у деяких Ёз цих кра?н, ?
неприйнятним нЁ з морально?, нЁ з економЁчно? точок зору' . "З морально?--
тому, що номенклатура сво?м перетворенням на клептократЁю, по сутЁ, втЁлила
в життя вЁдомий вислЁв соцЁалЁста П'?ра Прудона: "Приватна власнЁсть -- це
крадЁжка". З еконо-
' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний
феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.
2 " 2 33
г
мЁчно? -- тому, що "приватизацЁя, як стрижень економЁчних реформ,
перетворю?ться на машину полЁтичного торгу Ё жорсткого протекцЁонЁзму Ё тим
самим може стати просто брязкальцем на кораблЁ номенклатурного режиму,
оскЁльки приватизацЁя явно просува?ться не тим курсом, на який сподЁвалася
бЁльшЁсть реформаторЁв. Номенклатура, особливо в кра?нах СНД, як Ё ранЁше,
залиша?ться могутнЁм гравцем на полЁ бЁзнесу, Ё ?? подальша присутнЁсть тут
матиме як найсерйознЁшЁ наслЁдки".
Саме цим Ё можна пояснити те, що економЁка Укра?ни за часЁв радикально?
трансформацЁ? стала ще менш контрольованою Ё набула ще бЁльш фЁктивного
характеру. Про це незаперечне свЁдчать Ё показники масштабного падЁння
обсягЁв матерЁального виробництва, Ё гЁпертрофована змЁна його структури, Ё
економЁчно неможливе за нормальних ринкових умов збЁльшення рЁвня питомо?
ваги готЁвково? маси в структурЁ грошового обороту, Ё зростання фЁктивно?
складово? суспЁльного капЁталу за умов стагнацЁ? ?? виробничо? складово?, Ё
перетворення функцЁонального капЁталу в особисте майно (нерухомЁсть, валюту,
предмети розкошЁ, антикварЁат, коштовностЁ тощо). Про наведене також
свЁдчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище
з об'?ктивно нормальним процесом експорту капЁталу).
Тому успЁхи приватизацЁ?, якЁ в офЁцЁйних звЁтах фЁгурують переважно у
показниках швидкого зростання нових органЁзацЁйних форм господарювання,
збЁльшення питомо? ваги приватного сектора економЁки майже нЁякою мЁрою не
впливають на створення тих умов, що необхЁднЁ для звуження масштабЁв
"тЁньово?" економЁки. БЁльше того, можна стверджувати, що масштаби
економЁчно? "тЁнЁзацЁ?" швидко збЁльшуються внаслЁдок вже названих Ё
наступних чинникЁв:
1) включення в процес розподЁлу власностЁ нових об'?ктЁв, що ранЁше
були виключенЁ з нього (земля, стратегЁчнЁ засоби виробництва,
ЁнфраструктурнЁ галузЁ, природнЁ родовища, воднЁ ресурси тощо);
' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний
феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92.
34
2) поглиблення розриву традицЁйних господарських зв'язкЁв та
товарно-грошових вЁдносин пЁдпри?мств Ё цЁлих територЁй мЁж собою, а також
масштабування непомЁрно? бартеризацЁ? економЁчних вЁдносин;
3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економЁчно?
реформи, слабко? Ё неефективно? системи державного облЁку Ё контролю, що
тЁльки форму?ться пЁсля "революцЁйного" зламу аналогЁчно? системи, що хоч Ё
досить недосконало, проте функцЁонувала у державЁ, яка розпалась;
4) швидко? та недостатньо ефективно? реорганЁзацЁ? структури виконавчо?
влади, що призводить до бюрократичного (як органЁзацЁйного, так Ё
структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де
густо, а де пусто", що у свою чергу сприя? "тЁнЁзацЁ?'"
управлЁнсько-господарських вЁдносин.
5) наявностЁ потужного фЁскально-податкового пресу, що ?
антагонЁстичним до ЁнтересЁв Ё можливостей переважно? бЁльшостЁ фЁзичних та
юридичних осЁб, якЁ функцЁонують у межах Ёснуючого законодавчого поля
Укра?ни; вЁдсутностЁ привабливо? ЁнвестицЁйно? альтернативи щодо залучення
"тЁньових" некри-мЁнальних капЁталЁв у легальну вЁтчизняну економЁку;
6) високо? динамЁки зростання кЁлькостЁ кримЁнальних структур Ё ?х
вЁдносно безкарно? дЁяльностЁ, ЁнтеграцЁ? органЁзовано? злочинностЁ Ёз
суб'?ктами легЁтимно? економЁчно? дЁяльностЁ, недостатнЁх зусиль держави
щодо обмеження процесу легалЁзацЁ? кримЁнальних авторитетЁв (Ё в тому числЁ
-- в суспЁльно-полЁтичному життЁ);
7) слабкостЁ механЁзмЁв суспЁльно-правового захисту громадян Ё
пЁдпри?мств вЁд економЁчних зазЁхань та силового тиску з боку злочинних
угруповань, а також досить неефективно? дЁ? системи попередження,
недопущення або сутт?вого обмеження можливостей встановлення контролю за
дЁяльнЁстю легального бЁзнесу та масштабних проявЁв здирництва з боку
мафЁозно-кримЁнальних структур;
8) майже повно? правово? незахищеностЁ суб'?ктЁв економЁчно? дЁяльностЁ
вЁд зловживань, утискЁв, протидЁ? та дискримЁнацЁйних вимагань з боку
непрофесЁйних, несумлЁнних та
35
нечесних чиновникЁв державного апарату на всЁх його функцЁональних
рЁвнях;
9) вЁдсутностЁ досконалого, стабЁльного Ё збалансованого законодавства,
яке б максимально чЁтко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби
та узгодження ЁнтересЁв суб'?ктЁв економЁчно? дЁяльностЁ; поширення
правового нЁгЁлЁзму представникЁв владних структур, а також бЁльшостЁ
населення кра?ни, що активно (а подекуди Ё агресивно) бореться за виживання
в несприятливих соцЁально-економЁчних умовах;
10) посилення мЁждержавно? ЁнтеграцЁ? "кримЁнально-тЁньових" секторЁв
економЁки Ё суб'?ктЁв (?х спЁльнот), що займаються "чорною" економЁчною
дЁяльнЁстю; подальша ЁнтернацЁоналЁзацЁя "кримЁнально-тЁньових" вЁдносин;
11) поширення келЁйностЁ у органЁзацЁ?, а також наявностЁ чисельних
процедурних вад, що мають мЁсце у проведеннЁ приватизацЁ? економЁчно
перспективних об'?ктЁв, переважно практичного Ёгнорування принципЁв
конкурентностЁ Ё доступностЁ для легальних капЁталЁв (в тому числЁ Ё
закордонних) об'?ктЁв приватизацЁ?, що вЁдбува?ться за умови штучного
заниження величини ?х справжньо? ринково? вартостЁ у спЁвставленнЁ Ёз
свЁтовими цЁнами на аналогЁчнЁ об'?кти;
12) швидко? втрати Ёсторичних, глибоко притаманних укра?нському народу
моральних традицЁй, етичних норм поведЁнки, що лежать в основЁ соцЁально?
престижностЁ чесно?, квалЁфЁковано? працЁ, поваги до приватно? Ё спЁльно?
власностЁ, а також становлять вихЁдну базу щодо дотримання кодексЁв
пЁдпри?мницько? та робЁтничо? честЁ тощо.
Головною закономЁрнЁстю "тЁньового" господарства, Ё особливо його
"чорно?" складово? (а це легко визнача?ться навЁть емпЁрично), ? те, що вона
не тЁльки паразиту? на Ёснуючих недолЁках офЁцЁйно? економЁки, але також Ё
значно ?х посилю? та поширю?.
Як результат, кримЁнальна складова процесЁв "тЁнЁзацЁ?" базу?ться на
джерелах про?дання Ё привласнення накопичених у минулому суспЁльних
багатств. Ми ? свЁдками того, як митт?во "розтанули" величезнЁ наднормативнЁ
запаси, що були накопиченЁ на державних пЁдпри?мствах (особливо у
машинобудЁв-
36
ному комплексЁ Укра?ни). Хто на цей час може вимЁряти рЁвень втрат
централЁзованих Ё децентралЁзованих (на пЁдпри?мствах) оборонних запасЁв, що
Ёснували на момент проголошення державно? незалежностЁ? Хто визначить
справжнЁ обсяги про?дання суспЁльного виробничого капЁталу за умов, коли
внаслЁдок ЁнфляцЁ? амортизацЁйнЁ вЁдрахування впали настЁльки, що вже
неспроможнЁ вЁдтворити Ё десято? частки функцЁональних потреб економЁки (до
того ж Ё тЁ вартЁснЁ крихи амортизацЁйних залишкЁв здебЁльшого мали
нецЁльове функцЁональне використання)? До цього слЁд добавити Ё
лавиноподЁбне зростання зовнЁшньо? заборгованостЁ (з нульово? позначки до
межЁ, що перевищила десять мЁльярдЁв доларЁв), що стало потужним живлячим
джерелом "тЁньовикЁв", а також тЁ доходи, що були отриманЁ на посередницьких
"кидках", якЁ базувались на використаннЁ протягом чотирьох рокЁв так званого
ефекту "дворЁвнево?" економЁки.
На цей час неможливо вже заплющувати очЁ на ЁснуючЁ чинники розширення
Ё поглиблення явищ, що по справжньому ? деструктивними Ё антисуспЁльними, Ё
якЁ пЁдривають не тЁльки соцЁально-економЁчнЁ, а Ё полЁтичнЁ пЁдвалини
укра?нсько? державностЁ. До найбЁльш небезпечних з них, передусЁм, належить
корупцЁя.
Саме провЁдна роль бюрократЁ?, яку вона вЁдЁгра? в процесЁ
приватизацЁ?, сутт?во вплива? на посилення корупцЁ?, розширення ?? поля за
рахунок залучення все нових Ё нових джерел живлення. На цей час серед таких
одночасно простих за технологЁ?ю використання та надзвичайно потужних, а
тому Ё найбЁльш поширених джерел живлення корупцЁ? можна назвати наступнЁ:
1) систему прямого пЁдкупу посадових осЁб, суспЁльних Ё полЁтичних дЁячЁв,
якЁ мають можливЁсть сприяти успЁхам комерцЁйних структур шляхом створення
для них тих чи Ёнших переваг, привЁле?в та економЁко-правових пЁльг; 2)
систему, що органЁзацЁйно буду?ться на створеннЁ акцЁонерних компанЁй Ё
товариств Ёз включенням до них як державних, так Ё приватних пЁдпри?мств
(першЁ включаються у якостЁ "дЁйних корЁв", якЁ вносять державне майно Ё
грошовЁ внески, що Ёз часом перерозподЁляються за принципом: "з'?мо сало
тво?, а потЁм кожен сво?", на користь приватних структур); 3) систему, за
якою державнЁ кошти вно-
37
сяться у приватнЁ структури, а у подальшому процедурне вЁдбува?ться
процес списання цих боргЁв державою, виходячи з умов "крайньо?"'
необхЁдностЁ (скажЁмо, пЁд гаслами допомоги малому й середньому бЁзнесу,
пЁдтримки вЁтчизняного товаровиробника тощо); 4) механЁзм, що базу?ться на
наданнЁ державних економЁчних та правових гарантЁй пЁд кредити, якЁ
отримують суб'?кти пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ недержавно? форми власностЁ,
що дозволя? у разЁ ?х природного або штучного банкрутства повнЁстю
перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на
масового платника податкЁв).
Одним Ёз надпотужних (хоча на цей час вже Ё "мЁлЁючих") джерел живлення
"тЁньовикЁв" був вивЁз за кордон матерЁалЁв (насамперед, металЁв), сировини
та енергетичних ресурсЁв. МожливостЁ масштабЁв останнього явища, як
вЁдзначалось, пояснюються наявнЁстю величезних, так званих запасЁв
"наднор-мативЁв" та "нелЁквЁдЁв" (сировини, матерЁалЁв, устаткування,
обладнання), а також значних стратегЁчних запасЁв, що залишились у спадщину
вЁд адмЁнЁстративно-планово? системи розподЁлу ресурсЁв. ЦЁ запаси
товарно-матерЁальних цЁнностей, за рЁзними оцЁнками фахЁвцЁв, становили вЁд
третини до рЁчного суспЁльного продукту. ТоргЁвля цими ресурсами, за
залишковою вартЁстю, в тому числЁ Ё вивЁз ?? за кордон, здЁйснювалася у
великих обсягах (досить нагадати "золотий" для вЁтчизняних
товарно-сировинних бЁрж перЁод) Ё приносила "тЁньовикам" величезнЁ особистЁ
доходи, що осЁдали у сейфах банкЁвсько? системи Заходу мЁльярдами доларЁв.
Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупцЁя ?
системою, ринковЁ та адмЁнЁстративнЁ реформи... можуть стати навЁть
антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити
незаконну ...економЁчну дЁяльнЁсть. БЁльш того, щоб компенсувати втраченЁ
доходи бюрократи шукатимуть "заробЁткЁв" у Ёнших сферах"'.
Тобто коли за економЁчну реформу вида?ться переважно те, що ?? тЁльки
ЁмЁту?, а по сутЁ нею не ?, то такЁ "реформаторськЁ"
' Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Укра?ну, - No
43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1.
38
дЁ? можуть лише провокувати посилене генерування корупцЁ?. У той же час
справжнЁ, добре запланованЁ Ё скоординованЁ реформи, що максимально повно
враховують по-справжньому позитивний свЁтовий досвЁд, навпаки, значно
скорочують поле коруп-цЁйних ЁнтересЁв та лЁквЁдують потенцЁйнЁ джерела ?х
задоволення.
Цю думку також пЁдтверджують Ё висновки аналЁтикЁв Заходу:
"НапЁвреформи, безкарнЁсть Ё безвЁдповЁдальнЁсть, що ними породжуються,
сприяють змЁцненню позицЁй корупцЁ?, оскЁльки з нарощенням фЁнансово?
могутностЁ Ё полЁтично? влади Ёнтереси елЁтних угрупувань щодалЁ важче
пЁддавати позитивним змЁнам Ё тому цей соцЁальний прошарок ста? активною
силою, що перешкоджа? чи спотворю? процес ринкового реформування. Безглуздо
нарощувати антикорупцЁйнЁ служби там, де бюрократЁя ма? необмеженЁ
можливостЁ як завгодно довЁльно манЁпулювати регулятивними обмеженнями, або
вЁдповЁдно створювати любЁ режими вибЁркового цЁльового економЁчного
сприяння"'.
НеспроможнЁсть значно? частини представникЁв колишньо? "директорсько?
гвардЁ?" здЁйснювати керЁвництво вже "майже комерцЁйними" пЁдпри?мствами
(здебЁльше холдЁнговими компанЁями), що були створенЁ останнЁми пЁд себе,
пЁд сво? найближче Ё найвЁдданЁше оточення, а також пЁд певне коло рЁдних Ё
близьких ?м осЁб), призводить до поглиблення виробничо-комерцЁйно?
стагнацЁ?, накопичення величезно? заборгованостЁ та Ёнших економЁчних
негараздЁв. У той же час необмежена можливЁсть цих суб'?ктЁв виробничих
вЁдносин контролювати значнЁ обЁговЁ кошти, урядовЁ дотацЁ? та пЁльговЁ
кредити (в т. ч. Ё закордоннЁ) да? солЁдний потенцЁал для подальшого
забезпечення особистого достатку керЁвництва зазначених компанЁй, навЁть
якщо це Ё вирЁшу?ться за рахунок невиплати заробЁтно? плати працЁвникам цих
пЁдпри?мств, ?х вЁдправки у вимушенЁ багатомЁсячнЁ вЁдпустки Ёз подальшим
скороченням тощо.
Саме "економЁя", що ма? мЁсце за рахунок "безкоштовного" використання
"безкоштовно" отриманих основних фондЁв ? сутт?вою особливЁстю сучасного
етапу еволюцЁ? процесЁв "тЁнЁзацЁ?"
Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Укра?ну, - No 43(301),
15 серпня 1997р. -С. 1.
39
економЁки. Серед проявЁв механЁзму реалЁзацЁ? останнього можна
передусЁм видЁлити наявнЁсть особливого об'?кта "тЁньово?" експлуатацЁ?,
якими виступають ресурси держави, великЁ державнЁ (або вже змЁшанЁ)
пЁдпри?мства, де держава ма? так званий "контрольний" пакет акцЁй. Практика
засвЁдчу?, що на багатьох цих пЁдпри?мствах, незважаючи на так звану "змЁну
форми власностЁ" продовжу?ться подальше про?дання та неефективне
використання капЁталу, бартерЁзацЁя вЁдносин, розквЁта? розбазарювання Ё
розкрадання матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв, марнотратство коштЁв, ?х
нецЁльове використання тощо.
Особливо? уваги потребу? висвЁтлення однЁ?? з найбЁльш яскравих якЁсних
особливостей, яка притаманна вЁтчизняним процесам "тЁнЁзацЁ?", що за суттю
явля? собою тЁсне Ё динамЁчне зрощування "тЁньово?"" економЁки Ё "тЁньово?"
полЁтики.
Так, експерти Укра?нського центру економЁчних Ё полЁтичних дослЁджень
вважають, що в Укра?нЁ на цей час сформувався не тЁльки "тЁньовий сектор в
економЁцЁ, але Ё паралельна нелегальна влада, яка зроста? Ё почала дублювати
найважливЁшЁ функцЁ? держави"'.
Досить ?рунтовний аналЁз тенденцЁй Ё?рархЁчного структу-рування владних
угруповань, дЁяльнЁсть яких спрямована на тЁньовий перерозподЁл
пЁдконтрольного ?м економЁчного потенцЁалу кра?ни, а також дослЁдження
особливостей процесу зрощування "тЁньово?" економЁки Ё "тЁньово?" полЁтики
був проведений фахЁвцями ?нституту економЁчних реформ.
За цими дослЁдженнями зазначений процес вже пройшов наступнЁ основнЁ
етапи2.
На першому етапЁ (1991 - 1993 р.р.) вЁдбувалося зрощування офЁцЁйних Ё
"тЁньових" економЁчних вЁдносин, що як правило, будувались за галузевою
вертикаллю (мЁнЁстерство -- пЁдпри?мство). На цЁй основЁ формувалися
галузевЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ГГ). З часом ?х значення сутт?во
знизилося,
' Див.: ТЁньова економЁка та органЁзована злочиннЁсть в Укра?нЁ:
сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //АналЁтична доповЁдь. - 1996. -
С. 1.
2 Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". //ПолЁтична
думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.
40
що пов'язу?ться Ёз порЁвняною доступнЁстю цих структур для контролю з
боку правоохоронних Ё податкових органЁв.
На другому етапЁ (1993 - 1994 р.р.) розбудова офЁцЁйних Ё "тЁньових"
вЁдносин базувалася за регЁональним принципом. В цей перЁод навколо
керЁвникЁв регЁональних державних структур на грунтЁ спЁльних економЁчних Ё
полЁтичних ЁнтересЁв представникЁв держапарату Ё комерцЁйних структур
формувались могутнЁ регЁональнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (РГ).
Паралельно Ёз цим керЁвники центральних органЁв влади та ?х оточення також
створювали довЁренЁ комерцЁйнЁ структури, що функцЁонували, як Ё РТ, але вже
в масштабах всЁ?? держави. З'явилися центральнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ
групи (ЦГ).
На третьому етапЁ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з
використанням Ёноземного капЁталу, створювались Ёноземне орЁ?нтованЁ
адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (?ОГ).
На останньому етапЁ визначилась тенденцЁя об'?днання ЁнтересЁв та
Ёнфраструктури Ёснуючих чи тЁльки створюваних ?ОГ з галузевими регЁональним
Ё центральними адмЁнЁстративно-економЁчними групами.
На пЁдставЁ системного аналЁзу вза?мозв'язку "тЁньова економЁка Ё
тЁньова полЁтика" фахЁвцями ?нституту економЁчних реформ були зробленЁ
наступнЁ досить невтЁшнЁ висновки: "ТенденцЁ?, пов'язанЁ з об'?днанням
представникЁв рЁзних ланок державного апарату , фЁнансових, промислових,
аграрних та Ёнших суб'?ктЁв господарсько? дЁяльностЁ Ё кримЁнальних
угруповань у могутнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (АЕГ), свЁдчать про
те, що найближчим часом слЁд очЁкувати економЁчного Ё полЁтичного
протистояння мЁж ними Ё жорстко? боротьби за тотальну владу в державЁ.
Остання обставина визнача? негативнЁ наслЁдки розвитку АЕГ для економЁки
кра?ни. ОскЁльки ключовим Ё об'?днуючим елементом АЕГ ? високопоставленЁ
державнЁ чиновники, остЁльки економЁчне посилення однЁ?? з груп автоматично
веде до змЁцнення органЁзацЁйного Ё полЁтичного потенцЁалу ??
адмЁнЁстративно? команди. Створю?ться можливЁсть для змЁцнення ?? позицЁй в
державнЁй Ё?рархЁ? та службового просування ?? лЁдерЁв. НаслЁдком цього ?
прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках Ё використання
державних ЁнститутЁв у боротьбЁ з
41
конкурентами. Розпочина? дЁяти механЁзм обмеження конкуренцЁ?,
породження монопольне високих цЁн на широку групу товарЁв та послуг,
завдання значно? економЁчно? шкоди пЁдпри?мствам, якЁ витЁснюються АЕГ з
ринкЁв за ?хню орЁ?нтацЁю на ЁншЁ групи. Все це призводить до подальшо?
кримЁналЁзацЁ? Ё "тЁнЁзацЁ?" економЁчних вЁдносин у державЁ"'.
З розвитком "тЁньово?" економЁки, вЁдповЁдно до вЁдомо? формули класика
марксизму, "тЁньовий" капЁтал ма? тенденцЁю до постЁйного зростання.
ВнаслЁдок цього вЁдбува?ться вЁдплив грошей з легального обЁгу, ма? мЁсце
розвиток процесЁв деградацЁ? сфери матерЁального виробництва,
гЁпертрофований перерозподЁл грошово? маси в суспЁльствЁ, маргЁнальне
розшарування людей за рЁвнем доходЁв Ё, як наслЁдок, невпинне зростання цЁн
на товари й послуги тощо.
ОскЁльки одною з особливостей тЁньового капЁталу ? Ё те, що вЁн
використову?ться не у виробничЁй сферЁ, а переважно в посередницькЁй
дЁяльностЁ, в обЁгу, останн? надзвичайно ускладню? механЁзми здЁйснення
необхЁдного державного контролю за ним.
СлЁд також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьбЁ
з "тЁньовими" Ё, насамперед, кримЁнально-економЁчними видами пЁдпри?мницько?
дЁяльностЁ, на цей час помЁтних результатЁв не дала. На останн? вказав Ё
Президент Укра?ни Л. Кучма на засЁданнЁ КоординацЁйного комЁтету по боротьбЁ
з корупцЁ?ю та органЁзованою злочиннЁстю при ПрезидентовЁ Укра?ни ЗО сЁчня
1995 року.
У той же час, вЁдзначаючи особливо негативний вплив "чорно?"" складово?
"тЁньово?"" економЁки на суспЁльне виробництво та соцЁальну сферу, неможливо
скидати Ёз рахункЁв Ё певну позитивну роль, що вЁдЁграють неформальна
економЁка та нере-гламентована трудова дЁяльнЁсть (якЁ також включаються до
"тЁньово?" економЁки у широкому ?? розумЁннЁ) у якостЁ досить ефективних
амортизаторЁв, що пом'якшують зростання соцЁально? напруги в суспЁльствЁ. До
того ж вони ? потужними стиму-
' Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". // ПолЁтична
думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83.
42
ляторами переквалЁфЁкацЁ? кадрЁв для найбЁльш вигЁдних у ринкових
умовах видЁв Ё сфер дЁяльностЁ.
До основних чинникЁв, що сприяють зростанню неформально? економЁки
(особливо в перЁод системно? кризи виробництва) можна вЁднести: 1)
недостатнЁсть ЁнвестицЁй, що спрямовуються на створення нових робочих мЁсць;
2) зростання рЁвня безробЁття, що пов'язано Ёз швидкою та Ёнтенсивною
втратою (Ё у багатьох випадках досить передчасною) лЁквЁдацЁ?ю старих
робочих мЁсць; 3) високий рЁвень вимушено? неповно? зайнятостЁ працюючих; 4)
низькЁ у порЁвняннЁ до потреб цивЁлЁзованого вЁдтворення особистостЁ трудовЁ
доходи широких верств населення; 5) вЁдносна невигЁднЁсть працЁ у
формальному секторЁ економЁки у порЁвняннЁ Ёз доходами, якЁ можуть приносити
нерегламентованЁ види трудово? дЁяльностЁ; 6) вЁдсутнЁсть належних умов для
плЁдного господарювання малих пЁдпри?мств (високЁ податки, складнощЁ
процедури ре?страцЁ?, корупцЁя, рекет, нечесна конкуренцЁя, кабальнЁ кредити
тощо).
До найбЁльш поширених видЁв дЁяльностЁ, що мають мЁсце у неформальнЁй
економЁцЁ Укра?ни можна вЁднести неступнЁ:
1) дрЁбна торгЁвля товарами, що отриманЁ внаслЁдок ЁндивЁдуального
професЁйного "економЁчного туризму" або вЁд оптовикЁв-посередникЁв; 2)
валютнЁ обмЁннЁ операцЁ?, що здЁйсню? дрЁбний "ринковий планктон"; 3)
наймана праця без укладання трудових угод; 4) ремЁсництво та надання послуг
у всЁх ?х нере?строваних рЁзновидах; 5) робота на дачних та присадибних
дЁлянках Ёз наступною ринковою реалЁзацЁ?ю отримано? продукцЁ?; 6)
нелегальна трудова мЁграцЁя за кордон у кра?ни далекого та близького
зарубЁжжя; 7) "шабашництво" у всЁх його проявах Ё рЁзновидах тощо.
Головною особливЁстю функцЁонування зазначеного прошарку дрЁбного
"ринкового планктону", який займа?ться нерег-ламентованою дЁяльнЁстю ? те,
що вЁн по справжньому не явля? собою сильного суб'?кта пЁдпри?мницько?
дЁяльностЁ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам вЁн
ста? жертвою процесЁв "тЁнЁзацЁ?" Ё кримЁналЁзацЁ? ринкових вЁдносин,
оскЁльки ? потужним джерелом отримання здирницько? наживи як малими, так
середнЁми Ё великими "хижаками" ("акулами") "кримЁнально-чорно?"" економЁки
та органЁзовано? злочинностЁ.
43
СлЁд також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палЁтра
нових напрямЁв масштабно? "тЁнЁзацЁ?" економЁчно? дЁяльностЁ. Проте при
цьому багато старих форм, що ранЁше вЁдносились до "тЁньово?" сфери Ё були
?? вагомою складовою, на цей час або взагалЁ втратили свою актуальнЁсть Ё
зовнЁшню атрибутику (скажЁмо, спекуляцЁя, "цеховики"), або рЁзко знизили
свою частку в загальному тЁньовому оборотЁ разом Ёз зменшенням питомо? ваги
державного сектору економЁки (тобто це дрЁбнЁ розкрадання в державному
секторЁ, масовЁ порушення в роздрЁбнЁй державнЁй торгЁвлЁ та громадському
харчуваннЁ тощо).
З тих видЁв "тЁньово?"" економЁчно? дЁяльностЁ, що Ёснували ранЁше, але
останнЁм часом незмЁрно зросли (як кЁлькЁсно, так Ё якЁсно), окрЁм корупцЁ?
представникЁв державного апарату, слЁд вЁдзначити й такЁ явища, як "розквЁт"
пЁдпорядкованих мафЁ? сфер економЁчно? дЁяльностЁ. ЗазначенЁ явища
потребують окремого розгляду.
2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на
систему державного управлЁння та економЁку
ЗбЁльшенню масштабЁв та подальша внутрЁшня реструктуризацЁя "тЁньового"
сектора економЁки сприя? замЁна одних спонукальних мотивЁв на ЁншЁ. Це
вЁдбуваються на тлЁ посилення соцЁально-екбномЁчно? кризи та полЁтично?,
ЁдеологЁчно? Ё адмЁнЁстративно? дезорЁ?нтацЁ? широких верств населення. Тому
природно, що у досить значно? частини населення за умови, коли мЁра працЁ
практично ма? незначний вплив на мЁру особистого споживання, виника? та
постЁйно генеру?ться прагнення не тЁльки до "тЁньових" заробЁткЁв, але Ё
взагалЁ до пошуку будь-яких (навЁть Ё нелегЁтимних) додаткових джерел
особистих доходЁв. Останн? у кЁнцевому наслЁдку ста? живлячим середовищем та
вагомим чинником, що сприяли Ё сприяють поглибленню розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁ?" економЁки Ё, особливо, розширеному вЁдтворенню ??
"кримЁнально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерЁга?ться протягом
останнЁх п'яти рокЁв.
44
Саме тому окремого та ретельного наукового дослЁдження на цей час
потребу? "чорна" економЁка, яка, про що вЁдзначалось ранЁше, ? передусЁм
надзвичайно небезпечним для Ёснування держави структурним феноменом
масштабування "тЁньових" процесЁв, що мають мЁсце в економЁцЁ Укра?ни.
АналЁзу, насамперед, потребують наявнЁ якЁснЁ ознаки Ё риси
диверсифЁкацЁ? "чорно?"" економЁки в структури "свЁтло?" (традицЁйно?")
економЁки, методи Ё механЁзми цього проникнення, а також засоби ?? впливу на
вЁдповЁднЁ органи та суб'?ктЁв системи державного управлЁння. НеобхЁдно
провести Ё аналЁтичну оцЁнку загальних наслЁдкЁв, що справля? "чорна
економЁка" на стан соцЁально-економЁчно? сфери та суспЁльства в цЁлому.
Як вже вЁдзначалося, у перЁод економЁчно? трансформацЁ?, який спЁвпадав
з перЁодом розбудови державно? незалежностЁ Укра?ни, органЁзована економЁчна
злочиннЁсть була Ё на цей час залиша?ться одною з небагатьох по-справжньому
ефективно функцЁонуючих суспЁльних структур, що здатна швидко
пристосовуватись до будь-яких соцЁальних, економЁчних Ё полЁтичних змЁн.
ДослЁдження показують, що функцЁонування "чорно?"
(мафЁозно-кримЁнально?) економЁки у власному автономному режимЁ не ?
закономЁрним явищем. НайбЁльш типовим явищем ? те, що, проникаючи в
бюрократичнЁ структури, диверсифЁку-ючи у сферу "свЁтло?" економЁчно?
дЁяльностЁ, вона активно форму? кримЁнально-корумповану економЁку. Так, не ?
великим секретом, що кримЁнальна економЁка хабарями стимулю? та зацЁкавлю?,
а за допомогою використання засобЁв силового тиску, змушу? працювати на себе
адмЁнЁстративно-командну систему управлЁння.
Як свЁдчить попереднЁй аналЁз, "кримЁнально-чорна" складова колишньо?
"тЁньово?" економЁки бюрократичного типу базувалася передусЁм на корупцЁ? та
на. витонченЁй системЁ розкрадання Державного майна за допомогою
адмЁнЁстративного контролю над потоками матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв,
що розподЁлялись з умов реального або штучно створюваного дефЁциту.
Власне кажучи, саме перЁод переходу внутрЁшньо-неЁн-тегровано? Ё
кооперацЁйно-неструктуровано? економЁки Укра?ни
45
до ринкових вЁдносин лише надав "мафЁ?"" потенцЁйно необмеженЁ
економЁчнЁ та полЁтичнЁ можливостЁ щодо поширення вже "осво?них" Ё
захоплених нових зон ?? монопольного впливу. Будучи досить надЁйно захищеною
сво?ми високими владними покровителями вЁд будь-яких форм ефективного
переслЁдування Ё справжнього (тобто еквЁвалентного заподЁянЁй шкодЁ та
збиткам) покарання, вона пЁдпорядкову? пЁд свЁй контроль не тЁльки
"тЁньовЁ", але й легальнЁ, "свЁтлЁ" форми пЁдпри?мництва. Можна впевнено
стверджувати, що на цей час жодна державна структура не ма? реального
уявлення про реальний стан та динамЁку цього процесу (тобто про те, скЁльки
пЁдпри?мств, установ Ё органЁзацЁй вже знаходиться пЁд монопольним контролем
мафЁозних структур, скЁльки осЁб з апарату органЁв державного управлЁння
працюють на ?? замовлення). Отже, у суспЁльства до того часу вЁдсутня
репрезентативна ЁнформацЁя щодо дЁйсного стану Ё масштабЁв
"кримЁнально-чорно?" диверсифЁкацЁ?.
НавЁть без особливих зусиль можна намалювати Ёснуючу в кра?нЁ систему
двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними Ё паралельно
дЁючими управлЁнськими Ё виконавчими структурами, що системно охоплюють всЁ
сфери житт?дЁяльностЁ суспЁльства: економЁку, фЁнанси, соцЁальну та духовну
сферу, безпеку, полЁтику, зовнЁшнЁ зв'язки тощо.
Одне з них -- це держава, ?? так звана "свЁтла" економЁка. Тут домЁну?
глибока системна економЁчна криза та загальна органЁзацЁйна
розбалансованЁсть, бере гору полЁтичне протистояння та небезпечно пада?
рЁвень життя законослухняних громадян, втрача?ться соцЁальний оптимЁзм та
зроста? соцЁальна напруга, знижу?ться необхЁдно-достатнЁй рЁвень економЁчно?
та полЁтично? безпеки.
Другим ? паразитичне, деструктивно-руйнЁвне для суспЁльства "чорне"
виробництво, розподЁл Ё споживання. Це органЁзована економЁчна злочиннЁсть,
що ? ретельно структурованою, гнучкою Ё мобЁльною системою, яка отриму?
надвисокЁ доходи. На цей час ця система вЁдмЁнно захища? сво?х "робЁтникЁв"
Ё "службовцЁв", максимально забезпечу? задоволення ?х "постЁйно зростаючих
матерЁальних Ё духовних потреб". КримЁнально-мафЁозна економЁка ма?
надзвичайно високу норму
46
накопичення, що нада? ?й можливЁсть для подальшого розширеного
вЁдтворення.
У цЁй ситуацЁ? не досить важко спрогнозувати можливий масовий перетЁк
трудових, Ёнтелектуальних, фЁнансових, матерЁальних (у т. ч. Ё природних),
технологЁчних, ЁнформацЁйних та Ёнших ресурсЁв Ёз першого виробництва у
"друге".
ТрадицЁйно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "тЁньово?""
економЁки владнЁ структури судять лише на основЁ даних щодо протокольне
зафЁксованих злочинЁв. Проте, за умови високо? латентностЁ
"кримЁнально-чорно?" економЁки не всЁ Ё навЁть далеко не бЁльшЁсть злочинЁв
попадають у поле зору правоохоронних органЁв Ё ре?струються у вЁдповЁдних
графах звЁтЁв. Тому логЁка пЁдходЁв стосовно зазначеного залиша?ться
примЁтивно простою, не пЁймали -- не злодЁй, не заре?стрували -- не було
злочину. Але мова, насамперед, ма? йти не про формальний або юридичний бЁк
справи, а про реальне визначення Ёснуючих латентних (тобто ретельно
прихованих вЁд держави та суспЁльно? свЁдомостЁ) масштабЁв зазначеного виду
"дЁяльностЁ".
ЯкЁ ж основнЁ ознаки Ё прояви притаманнЁ сучаснЁй мафЁ? та ??
економЁчному базису --"кримЁнально-чорнЁй" економЁцЁ?
До найбЁльш характерних ознак зазначеного явища можна вЁднести
наступнЁ:
1) якЁсно новий стан професЁоналЁзацЁ? економЁчно? злочинностЁ, яка
побудована на надзвичайно високому рЁвнЁ кримЁнально-монопольно?
централЁзацЁ? та концентрацЁ? "тЁньового" капЁталу, подальше зростання
ЁнтеграцЁ? та кооперацЁ? мафЁозно-кланових вЁдносин;
2) наявнЁсть чЁтко органЁзованого Ё функцЁонально розгалуженого апарату
управлЁння кримЁналЁтетом, що ма? системний розподЁл функцЁй Ё вЁдпрацьованЁ
механЁзми "посадово?" субординацЁ? на всЁх рЁвнях ?? внутрЁшньо? Ё?рархЁ?;
3) Ёснування, вдосконалення та розвиток системи кланового
структурування, постЁйне вЁдтворення специфЁчно? "чорно?" бюрократЁ?, так
звано? мафЁозно? "елЁти", що, в основному, координу? Ё регулю? злочиннЁ
вЁдношення у всЁх сферах "тЁньово?"" економЁки;
47
4) активне формування Ё постЁйне пЁдвищення рЁвня ефективностЁ
функцЁонування як централЁзованих, так Ё децентралЁзованих "резервних" Ё
"спецЁалЁзованих" кримЁнальних фондЁв (якЁ насамперед акумулюють ресурси, що
мають спрямовуватись на пЁдкуп бюрократЁ? та на матерЁальну пЁдтримку членЁв
кримЁнально? спЁльноти, а також на створення власних специфЁчних
"профспЁлок" Ё сво?рЁдних "кас вза?модопомоги (так званих "общакЁв");
5) активна реалЁзацЁя цЁлеспрямованого курсу на корумпу-вання, на
активне кримЁнальне замарування та моральне розбещення апарату органЁв
державного (у т. ч. господарського) управлЁння, працЁвникЁв правоохоронних
органЁв та Ёнших силових структур, накопичення заздалегЁдь зЁбраного
персонЁфЁкованого компромату та його подальше використання для шантажу
конкретних "строптивих" службовцЁв та посадових осЁб;
6) Ёнтенсивна розробка Ё практичне впровадження в "народнЁ маси"
ЁдеологЁ? органЁзовано? злочинностЁ, що проявля?ться, насамперед, у
романтизацЁ? "тЁньового" способу життя серед населення кра?ни (передусЁм
серед молодЁ), матерЁальнЁй пЁдтримцЁ органЁв масово? ЁнформацЁ?, якЁ сво?ю
дЁяльнЁстю сприяють психологЁчнЁй обробцЁ населення у вЁдповЁдному напрямЁ
тощо;
7) постЁйне вдосконалення та реалЁзацЁя на практицЁ високоефективних та
гнучких механЁзмЁв швидко? адаптацЁ? до змЁни соцЁально-економЁчних умов,
використання рЁзноманЁтних форм Ё методЁв проникнення в державнЁ або ЁншЁ
конкуруючЁ структури з метою ?х внутрЁшньо? дезорганЁзацЁ? Ё морального
розкладення, а при необхЁдностЁ також Ё ?х суспЁльно? дискредитацЁ?;
8) гостро виражений потяг до встановлення Ё постЁйного тотального
поширення власно? монополЁ?, прагнення створити та по можливостЁ мати
надЁйнЁ механЁзми впливу на формування кадрово? полЁтики (кадрового резерву)
в апаратах державного та господарського управлЁння.
СлЁд зазначити, що диверсифЁкацЁя особливо необхЁдна економЁчнЁй мафЁ?,
оскЁльки вона за умов практичного застосування названого механЁзму отриму?
можливЁсть, по-перше, мати необхЁдний для не? вплив, або чинити певний тиск
у процесЁ прийняття економЁчних та соцЁальних рЁшень на тих чи Ёнших
48
рЁвнях влади (загальнонацЁональному, регЁональному, мЁсцевому), а також
впливати на транснацЁональнЁ економЁчнЁ зв'язки, Ё по-друге, зрощуватися з
кримЁнально-злочинним свЁтом, формувати на його основЁ "групи бойовикЁв
зовнЁшньо? Ё внутрЁшньо? охорони та пЁдтримання кримЁнального порядку"
(тобто "порядку", побудованому на нормах власно? злочинно-групово? моралЁ,
якЁ спрямованЁ на пЁдтримання особливого "кодексу честЁ" та Ёнших внутрЁшнЁх
правил Ё умов дЁ? кримЁнальних груп Ёз вЁдповЁдними жорстокими Ё
незворотнЁми санкцЁями за ?х порушення).
ПЁдсумовуючи, можна вЁдзначити, що "чорну" економЁку слЁд розглядати як
особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного
розширення Ё самовЁдтворення, надЁлену розвинутими внутрЁшнЁми Ё зовнЁшнЁми
зв'язками, агресивно-антисоцЁальну, державне небезпечну економЁчну систему.
Фактично вона ? "раковою пухлиною" економЁки, що активно генеру? сво?
"метастази", якЁ вражають все бЁльше Ё бЁльше здорових клЁтин органЁв Ё
систем економЁчного органЁзму кра?ни, аж до ?? головного мозку -- органЁв
владного та господарського державного управлЁння.
"Чорна" економЁка ? економЁчним базисом мафЁ? Ё, насамперед, прагне
паразитувати на легЁтимних формах власностЁ та пЁдпри?мницькЁй дЁяльностЁ.
Проте, вона також ма? Ё свою власну специфЁчну базу дЁяльностЁ (див. схему),
що спира?ться на кримЁнальний промисел та на доходи, що отриму? органЁзована
злочиннЁсть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян.
ВЁдбулася не лише змЁна структури, форм, методЁв, а також Ё масштабЁв
"чорно?"" економЁчно? дЁяльностЁ.
ДомЁнуючЁ складовЁ сегменти кримЁнально-"чорно?" економЁки наведенЁ на
схемЁ.
49
Схема структурування сучасно? мафЁ?
Неформальна влада (кримЁнально-мафЁозна верхЁвка)
ОрганЁзована злочиннЁсть
КримЁнальнЁ силовЁ структури (бойовики зовнЁшнЁх та внутрЁшнЁх
формувань)
Фонди ("резервнЁ" та "цЁльовЁ")
"Чорна система правосуддя" ("авторитети",
<----Ё.
"Чорна податкова система" (рекет)
*--"
"Чорна система економЁчного арбЁтражу" (виби
кЁлери)
вання боргЁв)
диверсифЁкацЁя
диверсифЁкацЁя
Чорна економЁка
КримЁнальна економЁчна дЁяльнЁсть:
-- виготовлення, крадЁжка та протизаконна торгЁвля вогнепальною,
хЁмЁчною Ё холодною збро?ю та отрутою;
-- крадЁжки Ё перепродаж майна громадян;
-- "ринок кЁлерських послуг";
-- надання послуг у силовому вирЁшеннЁ господарсько-комер-
Надання послуг, пов'язаних Ёз задоволенням попиту на ринку
деструктивних потреб:
-- проституцЁя (в тому числЁ пЁдлЁткова Ё дитяча), гомосексуалЁзм,
секстуризм, поставки "живого" товару для сексуально? експлуатацЁ? за кордон;
-- виготовлення та торгЁвля порнографЁчною продукцЁ?ю (порнофЁльми,
порножурнали, порно-
50
цЁйних конфлЁктЁв та поверненнЁ боргЁв, що виникли мЁж пЁдпри?мцями та
комерцЁйними структурами;
-- посередницькЁ послуги у шахрайських операцЁях, професЁйному шантажЁ
клЁ?нтЁв (фЁзичних та юридичних осЁб);
-- контрабанда (у всЁх ?? рЁзновидах Ё проявах);
-- участь у фЁнансових шахрайських операцЁях та операцЁях по вЁдмиванню
"брудних" грошей;
-- фальшування грошей та цЁнних паперЁв, пЁдробка документЁв та
печаток;
-- злочинне антисуспЁльне використання землЁ та Ёнших природних
ресурсЁв (завезення токсичних вЁдходЁв, смЁття, торгЁвля Ёз вивезенням за
кордон родючого шару грунту тощо).
-- виготовлення або транспортування (транзит) наркотикЁв.
газети, порнолЁтература), у тому числЁ Ёз залученням дЁтей;
-- органЁзацЁя платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що
пов'язанЁ Ёз особистою участю "клЁ?нтЁв" у процесах катування людей тощо;
-- послуги, пов'язанЁ з органЁзацЁ?ю особливих тоталЁзаторЁв за участю
"клЁ?нтЁв" Ёз "гравцями-смертниками" ;
-- наркоторгЁвля , органЁзацЁя наркопритонЁв.
Особливо необхЁдно зупинитися на досить поширених на цей час проявах
фЁнансового шахрайства, що особливо вразили вЁтчизняну економЁку.
НайпоширенЁшими серед можливих чисельних шляхЁв нелегального експорту
капЁталЁв Ё проявЁв фЁнансового шахрайства можна назвати наступнЁ: 1)
неповернення коштЁв закордонними партнерами Ё перерахування ?х на спецЁальнЁ
зарубЁжнЁ рахунки;
2) проведення збиткових для Укра?ни бартерних операцЁй, що частково
може бути пояснено, як реакцЁя укра?нських бЁзнесменЁв на недосконале
укра?нське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" Ёноземними
партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо
розподЁлу грошово? виручки; 4) збирання псевдопЁдпри?мцями коштЁв населення,
конвертацЁя Ё переказ ?х за кордон, до Ёноземних банкЁв, з насту-
пним припиненням подальшо? дЁяльностЁ псевдофЁрм; 5) вЁдверта
шахрайська дЁяльнЁсть ряду трастових, страхових та ЁнвестицЁйних компанЁй, а
також Ёнших фЁктивних фЁрм Ё банкЁв;
6) вЁдправлення продукцЁ? (в першу чергу -- високолЁквЁдно?) за
фальшивими документами Ё за заниженими цЁнами, з одержанням шахраями рЁзницЁ
готЁвкою; 7) нецЁльове використання державних капЁтальних вкладень,
бюджетних та Ёноземних кредитЁв, банкЁвських активЁв тощо.
ФЁнансово-кредитна система, за оцЁнками спецЁалЁстЁв', стала в Укра?нЁ
найбЁльш кримЁногенною. Саме у нЁй використову?ться значний арсенал засобЁв
Ё методЁв одержання тЁньових (незаконних) доходЁв. Головними з них ?
наступнЁ: 1) використання фальшивих платЁжних документЁв; 2) пЁдробка
банкЁвських гарантЁй; 3) нецЁльове використання банкЁвських кредитЁв;
4) розкрадання коштЁв; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням
кредитЁв; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження фЁнансових
документЁв, консультацЁями щодо ухилення вЁд оподаткування, допомогою в
приховуваннЁ виявлених фактЁв несплати податкЁв; приховування доходЁв вЁд
оподаткування, тощо; 6) пЁдробка грошей; 7) валютнЁ спекуляцЁ? на бЁржЁ;
8) незаконне одержання пЁльгових кредитЁв; 9) фЁктивнЁ трастовЁ
операцЁ? (Ё зокрема -- створення фЁнансових пЁрамЁд); 10) рЁзнЁ види
зловживань Ё шахрайства з бюджетними коштами Ё грошима населення тощо.
До найвагомЁших проявЁв негативного впливу на суспЁльство "чорно?"
економЁки можна вЁднести наступнЁ.
1. ОскЁльки полЁпшення справ в офЁцЁйнЁй "свЁтлЁй" економЁцЁ звужу?
можливостЁ дЁяльностЁ "тЁньово?", ?? органЁзатори -- керЁвники Ё лобЁ у
будь-який спосЁб, не рахуючись Ёз коштами, прагнуть пЁдЁрвати пЁдвалини
нормального функцЁонування офЁцЁйно? економЁки, "заплямувати" ??, зануритись
у не? або перетягти в "тЁнь" значну ?? частку, використовуючи при цьому
будь-якЁ кошти Ё не зупиняючись нЁ перед якими, навЁть
насильницько-кривавими засобами.
' Барановский А. Преступнь?й айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5
вересня.
52
2. ?снування "чорно?"" економЁки неможливо без ?? систематично?
пЁдтримки Ё допомоги з боку корумпованих офЁцЁйних осЁб
державно-господарського, владно-силового Ё правового апарату, що особисто
зацЁкавленЁ в розквЁтЁ злочинного бЁзнесу, оскЁльки мають вЁд нього вагомий
корупцЁйний зиск.
3. "Чорна" економЁка об'?ктивно створю? економЁчнЁ Ё органЁзацЁйнЁ
умови для виникнення Ё розвитку мафЁозних груп рЁзних за сво?ми масштабами,
роллю Ё впливом. Така економЁка -- складе переплетення, сплав рЁзноманЁтних
антисоцЁальних суспЁльних вЁдносин, що пЁдточують пЁдвалини державностЁ.
4. "Чорна" економЁка спричиня? деградацЁю суспЁльства, сприя? масовому
розтлЁнню молодЁ, поглиблю? до небезпечно? межЁ соцЁально-майновЁ
розшарування населення, знищу? стимули Ё пЁдрива? престижнЁсть
квалЁфЁковано? працЁ, нищить рушЁйнЁ стимули до суспЁльно-корисно?
пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ, руйну? пЁдвалини нацЁонально? безпеки Ё
державностЁ.
5. "Чорна" економЁка буду?ться на максимальнЁй локалЁзацЁ? окремих
ринкЁв внаслЁдок подЁлу сфер економЁчного впливу, а також сприя? проникненню
кримЁнальних елементЁв навЁть до тих частин суспЁльства, якЁ не мають
нЁякого вЁдношення до нелегального бЁзнесу.
6. Особливо несприятливо вплива? "чорна" економЁка на структурну
перебудову економЁки, загальний ЁнвестицЁйний процес. Вона, зокрема, обмежу?
обсяги накопичення капЁталу, що мЁг би бути використаний для Ёнвестування
вЁтчизняного виробництва, а також негативно вплива? на процес залучення
Ёноземного капЁталу у вЁтчизняну економЁку, оскЁльки Ёснуюче
кримЁнально-економЁчне середовище, що склада?ться в Укра?нЁ, просто жаха?
Ёноземних ЁнвесторЁв.
ЕкономЁчна практика засвЁдчу?, що розвиток Ё поглиблення ринкових
вЁдносин неминуче пЁдштовхують кримЁнальних "тЁньовикЁв" на пошук не тЁльки
нових сфер застосування сво?х сил, але Ё до нових органЁзацЁйних форм
дЁяльностЁ, головною з яких ? "тЁньова" монополЁзацЁя ринку. Вона зумовлю?
особливо жорсткЁ механЁзми змови задля реалЁзацЁ? особистого диктату,
посилено? ринково? дискримЁнацЁ? партнерЁв, конкурентЁв Ё споживачЁв ринку.
Тут злочиннЁсть
53
не зупиня?ться нЁ перед чим Ё застосову? всЁ методи Ё важелЁ, що
знаходяться в ?? арсеналЁ, вЁд адмЁнЁстративного натиску до погроз,
цЁлеспрямованого рекету та кЁлерських розправ.
Отже, державна полЁтика щодо "чорно?" економЁки може бути лише одна --
максимальне обмеження аж до повно? лЁквЁдацЁя найбЁльш суспЁльне небезпечних
кримЁнальне економЁчних ?? секторЁв.
2.3. Експертно-аналЁтичнЁ оцЁнки масштабЁв сучасно? "тЁньово?"
економЁки
Як оцЁнити справжнЁ масштаби "тЁньово?" економЁчно? дЁяльностЁ та
вЁдповЁдним чином вЁдкоригувати офЁцЁйнЁ статистичнЁ данЁ щодо реально?
величини валового нацЁонального продукту, нацЁонального доходу та Ёнших
макроекономЁчних показникЁв?
Така дооцЁнка дозволить отримати можливЁсть бЁльш репрезентативно, нЁж
офЁцЁйна статистика, характеризувати нацЁональнЁ економЁчнЁ макропоказники
та, Ёз врахуванням процесЁв "тЁнЁзацЁ?", визначити ?х реальну динамЁку.
ОскЁльки розмЁри неформально? та "тЁньово?" економЁчно? дЁяльностЁ
залежать вЁд ЁнституцЁйного середовища Ё ? рЁзними у рЁзних кра?нах, то
конкретнЁ методи аналЁзу, а також специфЁка визначення масштабЁв
"тЁнЁзацЁ?'" безумовно залежать вЁд конкретних особливостей функцЁонування
економЁчно? системи то? чи Ёншо? кра?ни.
Огляд наукових публЁкацЁй (особливо останнЁх рокЁв) та вивчення
широкого спектра оцЁнок, якЁ були зробленЁ вЁтчизняними експертами стосовно
стану, масштабЁв Ё наслЁдкЁв впливу "тЁньово?"" економЁки на розвиток
Укра?ни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науковЁй лЁтературЁ,
так Ё у практичнЁй роботЁ до цього часу ще фактично не вЁдпрацьованЁ
конкретнЁ та достатньо надЁйнЁ методи визначення реальних обсягЁв
"тЁньово?"" економЁки. Висновки, якЁ зробленЁ авторами тих чи Ёнших методик,
а також наведенЁ ними кЁлькЁснЁ параметри процесу "тЁнЁзацЁ?'" здебЁльше
грунтуються на довЁльних або досить приблизних пЁдрахунках, що побудованЁ на
54
суб'?ктивному баченнЁ тим чи Ёншим аналЁтиком стану розвитку процесЁв
вЁтчизняно? "тЁньово?"" економЁки.
У багатьох публЁкацЁях описано переваги та розкритЁ можливостЁ, що
отриму? суспЁльство внаслЁдок застосування низки прямих та непрямих методЁв
макроекономЁчного аналЁзу, а також висвЁтленЁ методи та моделЁ визначення
масштабЁв "тЁньово?" економЁки, що переважно базуються на використаннЁ
мЁк-роекономЁчних показникЁв.
ПрямЁ макроекономЁчнЁ методи, якЁ використовуються для визначення
обсягЁв "тЁньово?"" економЁки, базуються або на обчисленнЁ рЁзницЁ мЁж
показниками органЁв статистики та даними податково? ЁнспекцЁ? або на рЁзницЁ
мЁж визначеними сукупними витратами сЁмей та ?х реально продекларованими
доходами. Проте, вЁдсутнЁсть надЁйно? бази статистичних даних не дозволя?
вважати достовЁрними на необхЁдному рЁвнЁ тЁ оцЁнки, що отриманЁ прямими
методами.
НепрямЁ методи аналЁзу обсягЁв "тЁньового" сектору" базуються на
ЁмовЁрних припущеннях щодо можливостЁ ?х визначення на основЁ використання
вза?мопов'язаних значень певних макроекономЁчних ЁндикаторЁв, якЁ можна
вважати бЁльш достовЁрними. Вза?мозв'язки мЁж цими Ёндикаторами
вЁдображаються у виглядЁ або простих математичних спЁввЁдношень (чотири
арифметичнЁ дЁ? над певними макроекономЁчними величинами), або досить
складних рЁвнянь множинно-регресЁйного аналЁзу (зокрема це притаманне для
так званого "монетарного" пЁдходу). ДосвЁд ?х застосування показу?, що
оцЁнки за рЁзними непрямими методами можуть досить сутт?во вЁдрЁзнятись.
Тому при визначеннЁ конкретно? моделЁ, яка ? найбЁльш прийнятною для аналЁзу
"тЁньово?"" економЁки в Укра?нЁ, слЁд, передусЁм, максимально врахувати
Ёснуючий широкий спектр вЁтчизняних особливостей, якЁ впливають на ??
розвиток за умов сучасного етапу суспЁльно? трансформацЁ?.
?сну? думка, що макроекономЁчнЁ методи аналЁзу обсягЁв неформально?
економЁки не дають достатньо точних оцЁнок, Ё бЁльш достовЁрний результат
можна отримати шляхом використання мЁкроекономЁчних методЁв, якЁ базуються
на результатах опитувань або даних вибЁрково? статистики домогосподарств,
55
соцЁологЁчних опитувань тощо. Проте ? Ё достатньо обгрунтованЁ
заперечення щодо вЁрностЁ цЁ?? думки: оскЁльки, скажЁмо, вЁдповЁдЁ
респондентЁв на запитання, що ?м поставленЁ, можуть бути, м'яко кажучи,
нечесними. У цЁлому практика засвЁдчу?, що мЁкроекономЁчнЁ дослЁдження ?
значно дорожчими, нЁж непрямЁ макроекономЁчнЁ методи, мають досить обмеженЁ
можливостЁ Ё незначну репрезентативнЁсть. До того ж для ?х застосування
потрЁбне ефективне кооперацЁйне спЁвробЁтництво економЁстЁв, соцЁологЁв та
Ёнших фахЁвцЁв, якЁ мають дослЁджувати рЁзнЁ аспекти та складовЁ явища
"тЁньово?"" економЁки виходячи з параметрЁв процесЁв, що вЁдбуваються
на'мЁкрорЁвнЁ.
ДослЁджуючи питання, що розгляда?ться, не слЁд рахувати, що
приблизнЁсть, яка ма? мЁсце у розрахунках визначення реальних масштабЁв
процесЁв "тЁнЁзацЁ?" властива лише вЁтчизняним фахЁвцям. АналЁтичнЁ оцЁнки
обсягЁв "тЁньово?"" економЁки, що визначаються дослЁдниками захЁдних, кра?н,
також досить сутт?во коливаються Ё становлять по кра?нах, що мають
цивЁлЁзовану ринкову економЁку вЁд 3 до 10 %, а по Ёнших кра?нах вЁд 10 до
ЗО % Ё навЁть ще бЁльший дЁапазон.
НеобхЁдно наголосити, що практично всЁ загальнЁ оцЁнки масштабЁв
"тЁньово?"" економЁки та визначенЁ обсяги доходЁв, якЁ отримують суб'?кти
"тЁньово?" дЁяльностЁ, носять Ё завжди об'?ктивно носитимуть досить умовний
характер.
Зазначене не ? випадковЁстю, оскЁльки за Ёнших обставин сфера,
параметри яко? становлять об'?кт дослЁдження, просто перестала б бути
"тЁньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсягЁв кримЁнально-чорно?
економЁчно? дЁяльностЁ ця сфера ? ще Ё ретельно законспЁрованою.
Певна умовнЁсть експертних оцЁнок, що наводяться в наукових
публЁкацЁях, прогляда?ться, як вже зазначалось, Ё в дослЁдженнях закордонних
авторЁв. У цих дослЁдженнях також використовуються десятки методик, кожна з
яких ма? масу припущень та специфЁчних особливостей у практичному
застосуваннЁ. У результатах, що при цьому отримуються, спостерЁга?ться
досить великий розкид щодо вартЁсних оцЁнок Ёснуючих масштабЁв "тЁньово?"
економЁки та, вЁдповЁдно, визначення ?? питомо? ваги у загальних обсягах
економЁчно? дЁяльностЁ.
56
Тому стосовно поглиблення розумЁння сутностЁ питання визначення
кЁлькЁсних характеристик "тЁнЁзацЁ?" передусЁм напрошу?ться наступний досить
песимЁстичний висновок: заздалегЁдь можна стверджувати, що незважаючи на
досить значну чисельнЁсть методик оцЁночно-експертного визначення Ёснуючих
масштабЁв цього феномену сучасного економЁчного життя, абсолютно точно?
вЁдповЁдЁ на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це Ё не
? нагальною першочерговою необхЁднЁстю, оскЁльки реальна важливЁсть
наслЁдкЁв науково? роботи, що виконують дослЁдники у зазначенЁй сферЁ,
поляга? в Ёншому.
По-перше, аналЁзуючи "тЁньову" економЁку необхЁдно чЁтко (у
вЁдповЁдностЁ до соцЁально-економЁчного змЁсту) розмежувати процеси, що
вЁдбуваються у цЁй сферЁ на бЁльш диференцЁйованЁ та якЁсно вЁдмЁннЁ
компоненти.
По-друге, в дослЁдженнЁ слЁд чЁтко визначити наявнЁ абстрактнЁ
умовностЁ Ё допущення, якЁ присутнЁ в тих чи Ёнших методиках, що
застосовуються для аналЁтично? оцЁнки явища "тЁнЁзацЁ?", з тим, щоб
розрахунки за ними було б можливо у подальшому вЁдтворювати для
ретроспективного спЁвставлення.
По-трет?, для суспЁльно? практики та державного управлЁння краще мати
оцЁнки, навЁть певною мЁрою Ё орЁ?нтовнЁ (Ёз тим чи Ёншим рЁвнем
репрезентативностЁ), нЁж взагалЁ не мати нЁякого уявлення щодо Ёснуючих
масштабЁв такого небезпечного явища, яким ? "тЁнЁзацЁя" економЁки.
По-четверте, розглядаючи Ё оцЁнюючи масштаби "тЁньових" Ё особливо
"чорних" процесЁв, що вЁдбуваються в економЁчнЁй сферЁ, дослЁдникам не слЁд
боятися при цьому навЁть Ё певного "згущення фарби", тому що нЁчого
чорнЁшого нЁж "вугЁльний" колЁр кримЁналу, фактично, бути вже не може,
оскЁльки у цьому випадку йдеться про надзвичайно економЁчно, соцЁальне та
полЁтичне небезпечне явище, яке, як неодноразово зазначалось, руйну?
пЁдвалини державностЁ, загрожу? нацЁональнЁй безпецЁ та соцЁальнЁй злагодЁ в
суспЁльствЁ.
У чому ж корЁняться основнЁ проблеми, Ё якЁ методи для об'?ктивно?
оцЁнки обсягЁв вЁтчизняно? "тЁньово?"" економЁки ? найбЁльш надЁйними?
57
ВирЁшуючи це питання слЁд, насамперед, максимально спиратися на
досягнення свЁтово? науки та практики, що на цей час в основному
використовують чотири найбЁльш поширенЁ рЁзновиди методичних пЁдходЁв
стосовно оцЁнок масштабЁв "тЁньово?" економЁки'.
1. Опитування, (тобто методика, що базу?ться на "соцЁальному" пЁдходЁ,
сутнЁсть Ё певнЁ вади у застосуваннЁ яко? вже були з'ясованЁ).
2. Використання системи нацЁональних рахункЁв (утворення, використання
та розподЁлу ВВП), де параметри "тЁнЁ-зацЁ?" визначаються як: а) рЁзниця мЁж
доходами Ё витратами на товари Ё послуги, що мають мЁсце в реальному життЁ;
б) аналЁтична оцЁнка ново? створено? вартостЁ в компонентах ВВП на боцЁ
виникнення Ё/або використання ВВП (Ёз залученням галузево? статистики,
статистичних даних роздрЁбно? торгЁвлЁ, податкЁв ринку працЁ Ё зовнЁшньо?
торгЁвлЁ, а недостатнЁсть цЁ?? ЁнформацЁ? ма? компенсуватися за рахунок
використання Ёншо?, додатково? ЁнформацЁ?, тако?, наприклад, як статистики
"човникового" експорту Ё Ёмпорту, статистики подорожей, а також рЁзних Ёнших
джерел статистичних спостережень).
' СвЁтова практика ма? також приклади застосування низки специфЁчних
методик, серед яких на додаток до тих, що були висвЁтленЁ у пЁдроздЁлЁ 1.3,
передусЁм можна видЁлити такЁ.
ПЁдхЁд "Палермо" -- що базу?ться на мЁжрегЁональних Ё мЁжмЁських
порЁвняннях рЁвня фактичного споживання з величиною заявленого (тобто
задекларованого) платниками податкЁв доходу. Розрив мЁж цими величинами в
"Палермо" (пЁд яким розумЁють мЁсто Ёз найбЁльш масштабною "тЁньовою" Ё
"чорною" економЁкою буде бЁльшим, нЁж по Ёнших мЁстах кра?ни. ПорЁвнюючи
величину розриву в "Палермо" з ?? розмЁрами у бЁльш "чесних" районах кра?ни,
можна отримати приблизну оцЁнку доходу вЁд "тЁньово?" економЁки (так званий
"чорний" прибутковий продукт). Цей методологЁчний пЁдхЁд можливо
застосовувати лише за умови сталих ринкових вЁдносин та вЁдповЁдних ?м
стабЁльним характеристикам економЁчно? "тЁнЁзацЁ?".
"Галузевий" пЁдхЁд -- виходить Ёз гЁпотези, що внесок деяких галузей в
"тЁньову" економЁку (таких як будЁвництво, ремонт, побутове та комунальне
обслуговування, торгЁвля тощо) значно вищий, нЁж у всЁх Ёнших. За цим
методом пропону?ться при визначеннЁ розмЁрЁв "чорних" прибуткЁв оцЁнювати
тЁльки зазначенЁ галузЁ, додаючи до них приблизний залишок, що припада? на
ЁншЁ галузЁ.
58
3. Надання визначеного базового обсягу "тЁньово?"" економЁки певному
вихЁдному перЁоду Ё порЁвняння офЁцЁйно вимЁряного темпу зростання (падЁння)
ВВП у наступнЁ перЁоди Ёз темпами зростання деяко? змЁнно?, вЁдносно яко?
припуска?ться, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного ВВП.
4. ОцЁнка функцЁ? попиту на грошЁ (монетарний пЁдхЁд).
СлЁд зазначити, що у вЁтчизняних умовах оцЁнити масштаби "тЁньово?" та
особливо "чорно?"" (кримЁнально?) складово? економЁки Ёз застосуванням
методик, якЁ базуються на використаннЁ системи нацЁональних рахункЁв,
надзвичайно складно Ё це питання потребу? бЁльш детального висвЁтлення. У
подальшому також буде розкрито змЁст Ё можливЁсть застосування методичних
пЁдходЁв, зазначених пЁд номерами 3 Ё 4.
Як було вже показано, "тЁньова" (або прихована) економЁка Ёснувала у
досить вагомих масштабах Ё в колишньому СРСР. Але недоврахування обсягЁв
"тЁньово?" дЁяльностЁ у макроеко-номЁчних показниках певною мЁрою
"компенсувалось" приписками офЁцЁйно? економЁчно? статистики, а втрати, що
мала казна внаслЁдок несплати вЁдповЁдного прибуткового податку з доходЁв
громадян, якЁ вони отримували вЁд неформально? трудово? дЁяльностЁ були
вЁдносно незначними.
У сьогоднЁшнЁх умовах спостерЁга?ться тенденцЁя, коли економЁчна
дЁяльнЁсть суб'?ктЁв, що займаються легЁтимними ?? видами абсолютно свЁдомо
перетЁка? в тЁнь, бажаючи уникнути як сплати податкЁв, так Ё досить
обтяжливих бюрократичних процедур ре?страцЁ?. Тобто останн? вЁдбува?ться за
умов, коли правовЁ межЁ для застосування ЁндивЁдуально? трудово? та
пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ значною мЁрою розширенЁ та бЁльш чЁтко юридичне
окресленЁ.
ВнаслЁдок таких проявЁв "лЁбералЁзацЁ?" ринкових вЁдносин ситуацЁя в
Укра?нЁ кардинально змЁнилась. Так за лЁченЁ роки в умовах обвального
кризового скорочення виробництва вЁтчизняний ринок перетворився на
бездефЁцитний, що передусЁм поясню?ться трансформуванням товарного дефЁциту
у надзвичайно гострий платЁжний. Останн? значною мЁрою вЁдбулося пЁд впливом
реалЁзацЁ? доктрин жорстко? монетарно? полЁтики, яка
59
ставила за мету будь-якою цЁною приборкати ЁнфляцЁйнЁ процеси, що
шаленЁли у 1992 - 1994 роки.
За умови застосування методики, що розгляда?ться при визначеннЁ
справжнЁх обсягЁв ВВП, нацЁональнЁ рахунки повиннЁ вЁдобразити як джерела Ё
напрями використання товарЁв та послуг "тЁньового" походження, так Ё
сукупний вартЁсний еквЁвалент доходЁв, якЁ фактично отримують суб'?кти,
пов'язанЁ "тЁньовими" кооперацЁйними вЁдносинами виробництва та реалЁзацЁ?
товарЁв та послуг.
У тих умовах, що склалися на цей час в економЁцЁ, навЁть за бажанням
виконавча влада практично не в змозЁ контролювати Ё вивчати реальнЁ обсяги
"неврахованих тЁньових" потокЁв. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на
цей час Уряд та ЁншЁ владнЁ структури практично не мають достатньо? уяви про
справжнЁ кЁлькЁснЁ (тим бЁльше про якЁснЁ) характеристики "тЁньових" Ё
особливо кримЁнальних перерозподЁльчих процесЁв, якЁ мають мЁсце в економЁцЁ
на всЁх фазах процесу суспЁльного вЁдтворення (у виробництвЁ товарЁв та
послуг, ?х розподЁлЁ (перерозподЁлЁ), обмЁнЁ та споживаннЁ (як особистому,
так Ё виробничому)).
?дине, що на цей час досить добре охоплено системою нацЁональних
рахункЁв (завдячуючи передусЁм збереженим до цього часу без радикального
"реформування" системам сЁльськогосподарсько? статистики та статистики
обстеження домашнЁх господарств), так це обсяги продукцЁ?, що виробля?ться в
умовах пЁдсобних господарств (за виключенням лише визначення реальних
обсягЁв виробництва саморобних мЁцних алкогольних напо?в).
СЁльськогосподарська статистика засвЁдчу?, що за останнЁ п'ять рокЁв
бЁльше нЁж втричЁ збЁльшились площЁ земельних надЁлЁв, що переданЁ у
користування населенню. Це, вЁдповЁдно, надало поштовх до значного зростання
питомо? ваги виробництва основних продуктЁв харчування (особливо овочЁв та
фруктЁв) в домашнЁх господарствах. СьогоднЁ майже 50 вЁдсоткЁв спожитих
харчових продуктЁв населення або отриму? вЁд власного натурального
виробництва, або купу? за значно дешевшими цЁнами на ринку у неформальнЁй
("тЁньовЁй") торгЁвлЁ.
Наступна велика група "тЁньових" товарЁв споживчого призначення -- це
Ёмпорт, який потрапля? на ринок Укра?ни завдя-
60
ки так званим човниковим поставкам, що масово здЁйсню? населення.
За даними НацЁонального банку, починаючи з 1995 року до платЁжного
балансу Укра?ни почали включатись обсяги "човникового" Ёмпорту, причому
оцЁнка його величини становила 8,8 % вЁд обсягЁв загального Ёмпорту, що
дорЁвню? приблизно 10% кЁнцевих споживчих витрат домашнЁх господарств.
ОскЁльки у нацЁональних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з
платЁжним балансом, то нема? пЁдстав сумнЁватися, що "човниковий" Ёмпорт
певним чином не включа?ться до загальних обсягЁв споживання населення.
Принципове значення ма? також Ё вивчення обсягЁв додано? вартостЁ, що
створю?ться у неформальнЁй торгЁвлЁ, з метою врахування цЁ?? складово?
"тЁньово?"" економЁки у розрахунках ВВП.
За даними Держкомстату, частка торгЁвлЁ разом з МТП та заготЁвлею
сЁльгосппродуктЁв у ВВП певний час зростала:
1990 p. -- 5,3 %, 1991 -- 5,8 %, 1992 -- 6,5 %, 1993--10 %, а надалЁ
почала скорочуватися: 1994 p. -- 7,3 %, 1995 -- 6,6 %, а у наступному вона
стабЁлЁзувалась на рЁвнЁ: 1996 -- 6,9 %, 1997 (? пЁврЁччя) -- 6,8 %. Можна
припустити, що на перших етапах ринково? трансформацЁ? усунення товарного
дефЁциту за рахунок падЁння купЁвельного попиту призвело до того, що навЁть
немобЁльна стацЁонарна торгЁвля за умов, що склалися, стала бЁльш менш
пристойно справлятись Ёз сво?ми функцЁями. Проте надалЁ виконання цих
функцЁй все бЁльше почала перебирати на себе значно гнучкЁша у цЁновЁй
полЁтицЁ, невитрато?мна та оперативна в реагуваннЁ на всЁ примхи ринкового
попиту стихЁйна масова торгЁвля.
Саме тому можна зробити висновок, що навЁть на внутрЁшньому ринку
питома вага торгЁвлЁ у структурЁ ВВП реально не може бути нижчою за 10 %.
Для цього загальна величина ВВП, його галузева Ё секторна структура мають
бути перекомпонованЁ з урахуванням додано? вартостЁ сектора домашнЁх
господарств. За експертною оцЁнкою загальна сума розрахункового номЁнального
ВВП по "тЁньовЁй" ринковЁй торгЁвлЁ може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %.
Можна сподЁватися, що завершення найближчим часом створення Державним
комЁтетом статистики системи суцЁльного
61
обстеження речових ринкЁв Укра?ни дозволить отримати додатковЁ данЁ для
обгрунтування джерел товарних ресурсЁв, зайнятостЁ та бЁльш точно оцЁнити
складовЁ "тЁньово?"" торгЁвлЁ при оцЁнцЁ ВВП.
Ще один блок "тЁньово?"" економЁки становлять витрати у ВВП, що
виникають за умови споживання товарЁв, отриманих працЁвниками на сво?х
пЁдпри?мствах у виглядЁ зарплати, яка ?м вида?ться в натурЁ (але тЁльки тЁ??
?? частки, що вироблена на пЁдпри?мствах-платниках Ё яка включена до
звЁтностЁ про виробництво). На цей час Державний комЁтет статистики Укра?ни
налагоджу? повний облЁк зарплати в натурЁ, Ё пЁсля його завершення стануть
доступними для вартЁсно? оцЁнки також Ё тЁ обсяги товарЁв, що спецЁально
закуповуються пЁдпри?мствами для перепродажу Ё наступного використання для
розрахункЁв з власним персоналом.
Можна однозначно стверджувати, що до нацЁональних рахункЁв на цей час
поки що не включа?ться необлЁкована продукцЁя. Тому необхЁдно розробити
надЁйну методику дорахування показникЁв статистики пЁдпри?мств на величину
прихованих доходЁв (аналогЁчну методицЁ, що використову?ться ?вроцентром).
У той же час фактично невизначеними у структурЁ реального ВВП
залишаються тЁ обсяги "тЁньово?" економЁчно? дЁяльностЁ, що пов'язанЁ з
наданням побутових послуг (ремонт Ё облаштування квартир, дач та приватних
будинкЁв, авторемонт, ремонт побутово? аудЁо, та вЁдеотехнЁки, послуги
сантехнЁкЁв, охоронникЁв, дантистЁв, поко?вок, кухарок, прибиральниць та
Ён.).
Також фактично поза облЁком системи нацЁональних рахункЁв на цей час
залиша?ться переважна бЁльшЁсть операцЁй та, вЁдповЁдно, Ё обсягЁв доходЁв,
що отримуються фЁзичними особами внаслЁдок операцЁй Ёз власнЁстю (продажу Ё
перепродажу нерухомостЁ, доходЁв вЁд орендних вЁдносин тощо).
? нарештЁ останн?, Ё головне. СлЁд вЁдверто сказати, що абсолютно
невизначеними у системЁ нацЁональних рахункЁв ? обсяги "чорно?""
(кримЁнально?) економЁки, а саме кримЁнального промислу Ё сфери задоволення
деструктивних та особистих патологЁчних потреб людини. До цього слЁд також
додати повну вЁдсутнЁсть будь-яко? ЁнформацЁ? щодо статистики оцЁнки обся-
62
|| гЁв кримЁнального перерозподЁлу "тЁньових" доходЁв (тобто тих ^
обсягЁв "податкових" надходжень, що отриму? як органЁзова-^ ний, так Ё
деструктурований кримЁналЁтет тощо). ? Абсолютно невизначеними ? Ё справжнЁ
масштаби перероз-У подЁлу доходЁв у такому секторЁ "чорно?" економЁчно?
дЁяльнос-; тЁ, як корупцЁя Ё хабарництво'.
Зазначене також стосу?ться статистики визначення обсягЁв доходЁв, якЁ
отримують "тЁньовики" вЁд масштабно органЁзовано? контрабанди (металами,
спиртними напоями2, цигарками, валютою, завозу в Укра?ну токсичних вЁдходЁв
тощо), що ? одною з найприбутковЁших сфер "чорно?" економЁчно? дЁяльностЁ.
ЦЁлком природним можна важати Ё вЁдсутнЁсть будь-яких статистичних
даних щодо можливих обсягЁв доходЁв, якЁ отримуються на таких сегментах
"чорного" ринку, як ринок "кЁлерських послуг", "ринок торгЁвлЁ живим товаром
(де особ-s ливо латентними ? масштаби доходЁв вЁд дитячо? проституцЁ? Ё
секстуризму)", "ринок наркотикЁв", масштаби доходЁв рекету, а також доходЁв,
пов'язаних Ёз викраденням людей пЁд вимогу отримання викупу тощо.
СлЁд особливо наголосити, що саме Ёз "чорною" економЁкою пов'язаний
статистичне невизначений процес мультиплЁкацЁ? доходЁв у довжелезному
ланцюгу ?х перерозподЁлу. Цей процес може бути проЁлюстровано наступним
прикладом: рекетир отримавши вЁд "пахана" свою частину здирницького доходу
витрача? його, скажЁмо, на оплату послуг, що йому наданЁ повЁ-
' За оцЁнками фахЁвцЁв, у корумпованих вза?мовЁдносинах на цей час
перебувають близько 40 % пЁдпри?мцЁв Ё майже 90 % комерцЁйних структур, а
понад 60 % доходу середнього службовця, що займа? важливу посаду, складають
хабарЁ (див.: Закалюжнь?й В. Криминогенность в зкономике продолжает
воз-растать. //Зкономика й жизнь. - 1996. - X^ 5).
2 Так, згЁдно з повЁдомленням митних органЁв, у 1997 роцЁ виявлено 511
випадкЁв, коли спирт Ё алкогольнЁ напо?, вЁдгруженЁ на експорт у кЁлькостЁ
1,3 млн. декалЁтрЁв, не перетнули митний кордон Укра?ни, що склада? близько
ЗО % вЁд усього експорту спирту. НаявнЁсть пЁльг при вЁдвантаженнЁ спирту на
експорт без сплати акцизного збору да? можливЁсть окремим суб'?ктам
пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ одержувати неврахованЁ обсяги етилового спирту
для виготовлення алкогольних напо?в на незаре?строваних виробничих
потужностях Ё уникати сплати вЁдповЁдних податкЁв Ё платежЁв.
63
?ю, автомеханЁком Ё круп'? у казино; повЁя, у свою чергу, витрача?
свЁй доход на оплату послуг косметички, лЁкаря, масажиста, перукарки та
модистки. ? так у подальшому за схемою ланцюгово? реакцЁ? множаться
"тЁньовЁ" доходи, первинним джерелом походження яких ? кримЁнально-"чорний"
доход.
Вкрай негативним проявом процесЁв "тЁнЁзацЁ?" ? те, що на цей час нЁ у
держстатистики, нЁ у вЁдповЁдних владних структур нема? достатньо
репрезентативних даних щодо реальних обсягЁв доходЁв, якЁ приховують вЁд
оподаткування як фЁзичнЁ, так Ё юридичнЁ особи. При цьому слЁд звернути
увагу на те, що необхЁдно бачити сутт?ву рЁзницю мЁж такими показниками, як
питома вага "тЁньово?" економЁки у загальнЁй структурЁ "тЁнЁзацЁ?'"
економЁки кра?ни Ё питомою вагою "тЁньових" доходЁв у сукупних доходах, якЁ
отримують громадяни кра?ни. ОстаннЁй показник, як правило, може сутт?во
перевищувати перший. Це поясню?ться передусЁм ефектом вже описано?
диверсифЁкацЁ? "чорних" складових "тЁньово?" економЁки в легальнЁ економЁчнЁ
структури. ВнаслЁдок цього основнЁ втрати, що пов'язанЁ Ёз виробництвом ВВП,
залишаються на боцЁ офЁцЁйно? економЁки. АмортизацЁйнЁ (особливо
Ёнфраструктури!) витрати також перекладаються "тЁньовиками" на свЁтлу
економЁку. У той же час значна частина доходЁв, що отриманЁ у "свЁтлЁй"
економЁцЁ, за допомогою чисельних джерел надходжень перетЁка? у "тЁнь".
Визначення показникЁв справжньо? глибини рЁвня латентностЁ процесЁв, що
вЁдбуваються у сферЁ "тЁньового" розподЁлу Ё перерозподЁлу доходЁв, а також
врахування ?х впливу на рЁвень споживання тих чи Ёнших верств Ё соцЁальних
груп населення особливо важливЁ, оскЁльки дають можливЁсть з'ясувати
справжнЁ обсяги прихованого майнового розшарування Ё реальнЁ економЁчнЁ
характеристики процесЁв маргЁналЁзацЁ? населення Ё накопичення вибухового
потенцЁалу соцЁально? напруги.
' Це визнано Президентом Укра?ни в доповЁдЁ, присвяченЁй Дню
незалежностЁ Укра?ни 24 серпня 1995 року, де вЁдзнача?ться, що "досЁ як слЁд
не навчилися збирати податки, а це, як вЁдомо, одна з визначальних
економЁчних ознак державностЁ. За Ёснуючими оцЁнками 40, а можливо всЁ 50
вЁдсоткЁв прибуткЁв, що пЁдлягають оподаткуванню, не потрапляють до
державно? казни" (Див.: Голос Укра?ни. - 1995 - 28 серпня).
Деяке уявлення про справжнЁй обсяг та реальний рЁвень прихованих Ё
неврахованих особистих доходЁв певно? групи населення може дати хоча б той
факт, що тЁльки у 1994 роцЁ громадянами Укра?ни було ввезено 164 тис.
автомобЁлЁв Ёноземних марок, загальна вартЁсть яких оцЁню?ться у 1,5 - 2,0
млрд. доларЁв США. ?з тих, хто ввозив цЁ автомашини, майже 90 вЁдсоткЁв мали
пЁльги, якЁ звЁльняли ?х вЁд сплати податкЁв, ввЁзного мита, ПДВ тощо. У
подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого
попиту населення сутт?вого скорочення не зазнав.
Тому достатньо лише спЁвставити цЁни на коштовнЁ автомобЁлЁ (цЁна на
якЁ перевищу? 100, 200 Ё бЁльше тисяч гривень) Ёз зафЁксованою величиною
середнього сукупного грошового доходу, що за даними статистики отриму?
населення Укра?ни. Так, скажЁмо, за матерЁалами експрес-доповЁдЁ Державного
комЁтету статистики Укра?ни "РЁвень життя населення в першому пЁврЁччЁ 1997
року" (за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв), лише 0,6 млн. осЁб або 1,1 %
населення Укра?ни отримували середньо-душовЁ грошовЁ доходи, що перевищували
300 грн. на мЁсяць (табл. 1), а "середнЁй клас", що у 1991 роцЁ отримував
доходи вЁд 200 до 350 крб. (50,7 % населення), на цей час (62,4 % населення)
отриму? доходи, якЁ еквЁвалентнЁ у реальнЁй купЁвельнЁй спроможностЁ
карбованця у 1991 роцЁ сумЁ у межах 22 - 86 карбованцЁв (табл. 1, дЁаграма
мал. 2). Тому зрозумЁло, що зафЁксованим статистикою представникам
"багатЁ?в" Укра?ни навЁть за умов абсолютно? вЁдмови вЁд задоволення
бЁльшостЁ особистих Ё сЁмейних потреб не вистачило б Ё цЁлого життя, щоб
накопичити необхЁднЁ кошти для купЁвлЁ "мерседеса", "опеля" або "BMV".
А хто зможе оцЁнити справжню (тобто дати реальну оцЁнку у
еквЁвалентному спЁвставленнЁ до Ёснуючих свЁтових цЁн на аналогЁчнЁ об'?кти)
вартЁсть побудованих навколо великих мЁст тисяч коштовних котеджЁв та
розкЁшних (навЁть за вищими свЁтовими стандартами) вЁлл або, скажЁмо,
перебудованих за тими ж "?вростандартами" величезних квартир, розташованих у
най-престижнЁших районах великих мЁст?
64
65
РозподЁл населення за рЁвнем середньодушового мЁсячного грошового
доходу
(за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв Держкомстатом Укра?ни)
Таблиця 2
199
1р.
? пЁврЁччя
1997 року
СередньодушовЁ до
Середньо-душовЁ доходи на мЁсяць, (крб.)
Питома вага доходно?групи у всьому населеннЁ,
Середньо-душовЁ доходи на мЁсяць, (грн.)
Питома вага доходно? групи у всьому населеннЁ,
ходи на мЁсяць у 1 пЁврЁччя 1997 p. розрахованЁ у купЁвельнЁй
спроможностЁ карбованця станом на
(%)
(%)
01.01.1992р.' (крб.)
до 75
0,1
до 20
о<
------8^------
75,1 - 100
0,1
20,1 - ЗО
й s
?до 14 14-22
100,1 -125
0,5
30,1-60
------------- 28,9
22-43
125,1-150
1,7
60,1-90
22,2
43-65
150,1 -175
3,5
90,1 -120
13,3
65-86
175,1-200
5,5
120,1 -150
7,8
86 -108
200,1 - 250
15,9
150,1 -180
4,5
108 -129
250,1 - 300
18,3
180,1 -210
2,4
129-151
300,1-350
16,5
210,1-240
1,4
151-173
350,1-400
12,8
240,1-270
0,8
173 -194
понад 400
25,1
270,1 - 300
0,6
194 -216
понад 300
1,1
понад 216
Про обсяги "тЁньово?" економЁки, розмЁри доходЁв та валютних скарбЁв,
нагромаджених у цЁй сферЁ, свЁдчать такЁ данЁ. За експертними оцЁнками
фахЁвцЁв, за кордон неофЁцЁйно експортовано з Укра?ни до 20 млрд. доларЁв.
ОкрЁм того, за рЁзними даними, у населення Укра?ни "на руках" зберЁга?ться
ще вЁд 4 до
' Розрахунки ЁндексЁв зростання цЁн споживчих кошикЁв, що входили до
складу мЁнЁмального споживчого бюджету (МСБ) населення Укра?ни свЁдчать, що
його номЁнальна вартЁсть у ? пЁврЁччЁ 1997 p. дорЁвнювала 348 грн. ОскЁльки
вартЁсть МСБ 1991 року дорЁвнювала 251 крб., то вЁдповЁдно купЁвельна
спроможнЁсть 1 крб. 1991 року еквЁвалентна 1.39 грн. у ? пЁврЁччЁ 1997 p.
(348 : 251). З урахуванням цього спЁввЁдношення розрахованЁ показники
середньодушових доходЁв населення за ? пЁврЁччя 1997 p. у купЁвельнЁй
спроможностЁ карбованця 1991 року.
66
10 млрд. доларЁв США1. За Ёншими джерелами, за останнЁ 5 рокЁв з
Укра?ни вивезено 15 млрд. доларЁв2.
Одним з важливих показникЁв, що характеризують масштаби "тЁнЁзацЁ?", ?
кЁлькЁсть людей, якЁ зайнятЁ такими видами дЁяльностЁ, що можуть бути
вЁднесенЁ до неформально? економЁки (тобто тут мова йде про застосування
пЁдходу, що, за свЁтовою класифЁкацЁ?ю, заснований на так званому
"трудовому" пЁдходЁ).
РозподЁл населення за рЁвнем середньодушового грошового доходу
(за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв МЁнстату Укра?ни у % до
пЁдсумку)
1991 рЁк, %
? пЁврЁччя 1997 року, %
Мал.2.
Див.: ДолЁшнЁй М., КозорЁз М. ГоловнЁ напрями стратегЁ? виходу
економЁки Укра?ни з кризи //ЕкономЁка Укра?ни. - 1995. - No 4. - С. ЗО - 36.
Див.: Кощий В. Параллельнь?е зкономические мирьЁ // Финансовая Украйна.
- 1996. - 20 февраля.
67
? пЁврЁччя 1997 року у купЁвельнЁй спроможностЁ грошово? одиницЁ станом
на 01.01.1992 p.
Мал. 2 (продовження)
За даними вибЁркових обстежень та наукових дослЁджень, що були
проведенЁ Ёз проблем зайнятостЁ (Науково-дослЁдним центром з проблем
зайнятостЁ та ринку працЁ НацЁонально? АкадемЁ? наук та МЁнпрацЁ Укра?ни,
Центром "СоцЁальний монЁторинг" та СвЁтовим Банком), чисельнЁсть офЁцЁйно
незайнятого працездатного населення, що отриму? основнЁ доходи вЁд
неформально? дЁяльностЁ, становила ще у 1994 роцЁ 3170 тис. осЁб, або 12,6 %
вЁд загально? чисельностЁ зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було
залучено до неформально? економЁчно? дЁяльностЁ'.
Значною мЁрою ця цифра склада?ться за рахунок осЁб, що перебувають у
станЁ прихованого безробЁття на пЁдпри?мствах (у неоплачуваних вЁдпустках
або в режимЁ працЁ неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
ОкрЁм того, несприятливЁ умови для пЁдпри?мництва зумовили зростання
"тЁньово?" дЁяльностЁ заре?строваних пЁдпри?мницьких структур, державних
пЁдпри?мств Ё органЁзацЁй.
На цей час значна частина населення компенсу? у сферЁ неформально?
"тЁньово?" дЁяльностЁ, тобто на "дикому" ринку
Див.: Жерар Дюшен. До аналЁзу дЁяльностЁ неформально? економЁки в
Укра?нЁ // МатерЁали ?вропейського Центру макроекономЁчного аналЁзу Укра?ни,
1996.-С.2.
68
працЁ, тЁ економЁчнЁ втрати, що вЁдбулись внаслЁдок сутт?вого
скорочення реальних обсягЁв доходЁв, якЁ надходили вЁд традицЁйних видЁв
трудово? дЁяльностЁ та Ёснуючо? пенсЁйно? системи. Можна також стверджувати,
що у цьому секторЁ зайнято вЁд 5 до 10 % пенсЁонерЁв (зокрема раннього
пенсЁйного вЁку), близько 1000 тис. осЁб.
Так, разовЁ опитування осЁб, якЁ ранЁше або безпосередньо на момент
опитування (середина 1994 року) працювали на державних пЁдпри?мствах,
засвЁдчили, що 70 % цих осЁб мали неофЁцЁйну роботу. Доход, що отримували
працЁвники вЁд неофЁцЁйно? роботи, становив бЁльше 50 % загального доходу
опитаних.'
За експертними оцЁнками неформальна дЁяльнЁсть дозволя? отримувати
зазначенЁй частинЁ населення, що становить мЁлкий ринковий "планктон", до
чвертЁ доходЁв, що утворюються у "тЁньовЁй" економЁцЁ. ОфЁцЁйна статистика
та податкова система фактично не мають нЁяко? ЁнформацЁ? про доходи
щонайменше 20 % населення кра?ни, якЁ за експертними оцЁнками отримують
близько 40 % сукупних доходЁв фЁзичних осЁб.
НайбЁльш спрощено реальний розподЁл сукупних грошових доходЁв серед
соцЁальних верств населення, який ма? мЁсце на цей час, може бути
представлений наступним чином: 40 % населення кра?ни отриму? приблизно 10 %
сукупних грошових доходЁв (з яких близько 10 % -- "тЁньовЁ"); ЗО % населення
-- близько 20 % сукупних грошових доходЁв (з яких приблизно 20 % ?
"тЁньовими"); 20 % населення -- до ЗО % доходЁв (близько третини яких
знаходяться у "тЁнЁ"); 10 % населення -- близько 40 % вЁд обсягЁв загальних
доходЁв, що отриму? населення кра?ни (з яких близько 75 % "тЁньовЁ'').
ОстаннЁй рЁвень ра-нжування характеризу? надвисокЁ доходи, походження яких
здебЁльше ? "кримЁнально-чорним" Ё якЁ за будь-яких умов будуть прагнути
уникнути зустрЁчЁ Ёз податковою системою держави.
Тому, якщо визначення середнього сукупного доходу 10 вЁдсоткЁв
найбЁднЁших людей (тобто нижнього маргЁнального рЁвня) на цей час не
виклика? сутт?вих ускладнень, то визначен-
69
ня середнього сукупного доходу 10 вЁдсоткЁв найбагатшо? частини
населення Укра?ни вкрай ускладнене внаслЁдок зазначених причин. АналогЁчна
ситуацЁя Ёсну? Ё стосовно оцЁнки майнового стану "маргЁналЁв", що
вЁдносяться до групи, яка ма? вищий рЁвень доходЁв.
Розрахунки децильних коефЁцЁ?нтЁв (тобто вЁдношення доходЁв 10 %
найбагатших Ё 10 % найбЁднЁших громадян), якЁ перЁодично здЁйсню?
держстатистика, на основЁ використання традицЁйних методик вибЁрки Ё даних
балансу доходЁв та витрат, по сутЁ дають уяву лише стосовно процесу
диференцЁацЁ? на рЁвнЁ неприхованих, Ё в основному, невисоких доходЁв, що
отримують особи, якЁ працюють в державному та кооперативному секторах
економЁки, або тЁ доходи, що надходять вЁд системи соцЁального страхування
та джерелом яких ? пЁдсобне домашн? господарство.
Проте, навЁть Ё на цьому рЁвнЁ низького достатку спостерЁга?ться
помЁтна диференцЁацЁя у розподЁлЁ доходЁв. Так, якщо за оцЁнками у 1993 роцЁ
середнЁй грошовий доход "найбЁльш заможних" громадян перевищував доход 10 %
громадян Ёз найменшими доходами у 6,7 раза, у 1994 p. -- у 9 разЁв, у 1995
p. -- в 12 разЁв, у 1996 p. -- В?З разЁв, то вже у груднЁ 1996 року 10 %
громадян Ёз "найвищими" доходами отримували третину загально? суми всЁх
грошових доходЁв населення, що фЁксувалися офЁцЁйною статистикою.' Реальна ж
величина зазначених коефЁцЁ?нтЁв Ёз урахуванням "тЁньових" доходЁв
щонайменше на порядок перевищу? тЁ, що офЁцЁйно наводяться органами
держстатистики.
Все наведене свЁдчить про значнЁ формацЁйнЁ прогалини, якЁ виникають
при спробЁ зробити оцЁнку "тЁньово?" економЁки шляхом застосування методики,
що базу?ться на використаннЁ системи нацЁональних рахункЁв.
Щодо можливостЁ застосування до вЁтчизняних умов методики, що базу?ться
на наданнЁ визначеного базового обсягу "тЁньово?" економЁки певному
вихЁдному перЁоду Ё порЁвняння офЁцЁйно вимЁряного темпу зростання (падЁння)
ВВП у наступнЁ перЁоди Ёз темпами зростання деяко? змЁнно?, вЁдносно яко?
при-
' Укра?на: ЁнформацЁйно-статистичний довЁдник.: К. - КабЁнет МЁнЁстрЁв
Укра?ни.-1997.-С. 108.
70
пуска?ться, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного ВВП, то
стосовно останнього можна вЁдзначити наступне.
Для кра?н Ёз перехЁдною економЁкою науковцями, у тому числЁ Ё
вЁтчизняними, пропону?ться використовувати у якостЁ тако? змЁнно? (вЁдносно
яко? припуска?ться, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного
ВВП), обсяги споживання електроенергЁ?. Це зумовлено тим, що споживання
електроенергЁ? тЁсно пов'язано з виробництвом дЁйсного ВВП.
З метою оцЁнки реально? ситуацЁ? в економЁцЁ Укра?ни групою дослЁдникЁв
(В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько) було здЁйснено розрахунки ЁндексЁв
спаду виробництва ВВП Ё ВСП за п'ятирЁчний перЁод Ёз визначенням ЁмовЁрних
обсягЁв зростання "тЁньово?"" економЁки на основЁ урахування даних про
споживання електроенергЁ? в народному господарствЁ Укра?ни за 1990-1995
роки.
Розрахунки, проведенЁ за цЁ?ю методикою, показали, що у 1995 роцЁ
обсяги валово? продукцЁ? та додано? вартостЁ, створених у тЁньовЁй
економЁцЁ, становили, вЁдповЁдно, 5000 трлн. Ё 2750 трлн. крб., або 42,4 %
офЁцЁйного ВВП.' У подальшому названЁ автори провели аналЁз обсягЁв
"тЁньово?"" економЁки на основЁ використання не лише методЁв, якЁ враховують
змЁни в рЁвнЁ електроспоживання, а також Ё експрес-методу2. Це дозволило ?м
одержати близькЁ результати. Так, обсяг "тЁньово?" економЁки в 1995 p.,
розрахований за цими методами, становить, вЁдповЁдно, 40,5 % Ё 43,6 % вЁд
реального ВВП3. БлизькЁсть результатЁв, що отриманЁ Ёз застосуванням рЁзних
методик, дозволять поставитись до них з певною довЁрою.
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. ОцЁнка масштабЁв "тЁньово?"
економЁки та ?? вплив на динамЁку макроекономЁчних показникЁв. //ЕкономЁка
Укра?ни. - 1996. - No 11; Ульрих Тиссен. Теневая зкономика в Украине:
разнь?е оценки дают одинаковьЁй результат // ФинансовьЁе риски. - 1996. - No
3. - С. 32.
Експрес-метод був розроблений в ЁнститутЁ РосЁ? НАН Укра?ни для
розрахунку обсягЁв "тЁньово?" економЁки Ё на вЁдмЁну вЁд методу Гутмана Ё
його модифЁкацЁй врахову? вплив рЁзних детермЁнантЁв або ЁндикаторЁв
"тЁньово?" економЁки на змЁни в ?? вЁдносних розмЁрах (БЁльш детально див.:
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тЁньово? економЁки
//ЕкономЁка Укра?ни.- 1997.-No5).
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку тЁньово?
економЁки //ЕкономЁка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 53.
71
АналЁз особливостей практичного використання цих методЁв на думку
авторЁв свЁдчить про доцЁльнЁсть ?х комбЁнованого застосування -- з огляду
на те, що вони охоплюють рЁзнЁ, вза?модоповнюючЁ сфери "тЁньово?"'
дЁяльностЁ. Так, при використаннЁ даних про енергоспоживання оцЁнюються
обсяги "тЁньово?" економЁки у сферЁ виробництва, а при застосуваннЁ
експрес-методу, окрЁм того враховуються сфера послуг, а також сфери з малим
споживанням електроенергЁ?. Тому при одержаннЁ близьких результатЁв за обома
методами ?х середн? значення (40,9 %), на думку авторЁв, можна вважати
досить вЁрогЁдною оцЁнкою обсягу "тЁньово?" економЁки в Укра?нЁ у 1995 роцЁ
.
Особливо? уваги потребу? з 'ясування питання щодо можливостЁ
застосування монетарного пЁдходу для достатньо репрезентативного визначення
обсягЁв "тЁньово?" економЁки.
За методиками, що базуються на монетарному пЁдходЁ, оцЁнка да?ться,
виходячи з обсягЁв грошових коштЁв, що знаходяться в обЁгу у сферЁ
"тЁньово?" Ё "чорно?" економЁки. Цей пЁдхЁд побудований на основЁ положення,
що практично всЁ розрахунки у "тЁньовЁй" сферЁ, як правило (за виключенням
бартеру), провадяться за готЁвку. Тому у центрЁ уваги аналЁтикЁв передусЁм
знаходиться спЁввЁдношення готЁвки, що оберта?ться поза сферою банкЁвсько?
ЁнкасацЁ? Ё тЁ?? сукупно? грошово? маси, що знаходиться в грошовому обЁгу.
Як правило, застосовуючи цей пЁдхЁд, дослЁдники в залежностЁ вЁд однЁ??
або декЁлькох змЁнних (якЁ вЁдображають вплив "тЁньово?" економЁки на попит,
що виника? на грошЁ) спочатку роблять оцЁнку грошово? готЁвки, необхЁдно?
для фЁнансування операцЁй у "тЁньовЁй" економЁцЁ, а у наступному
розраховують створений у "тЁньовЁй" економЁцЁ доход, шляхом множення
кЁлькостЁ грошей на прогнозовану швидкЁсть ?х обороту.
АналЁз засвЁдчу?, що вибЁр базового рЁвня Ёстотно вплива? на кЁнцевЁ
результати розрахункЁв, особливо при використаннЁ монетарних методЁв, таких,
як метод Гутмана Ё його вЁдповЁдних модифЁкацЁй (що базу?ться на врахуваннЁ
змЁн спЁввЁдношення
готЁвково? Ё загально? маси), та метод Файге (який додатково врахову?
змЁни швидкостЁ обороту готЁвкових грошей). Тому оцЁнки обсягЁв "тЁньово?"
економЁки, якЁ отриманЁ шляхом використання зазначених методЁв, сутт?во
рЁзняться (у 3 - 5 разЁв), що "засвЁдчу? ?х досить умовний характер"'.
Це пов'язано з тим, що результати розрахункЁв з використанням
зазначених монетарних методЁв зумовленЁ впливом на абсолютнЁ величини
тЁньового сектора лише одного чинника -- змЁн у пропорцЁях грошового обЁгу.
Водночас на обсяги "тЁньово?" економЁки впливають Ё такЁ фактори, як розмЁр
ставок оподаткування, рЁвень збирання податкЁв, змЁни у рЁвнЁ реальних
доходЁв у розрахунку на душу населення, динамЁки ЁнфляцЁйних процесЁв тощо.
УмовнЁсть застосування оцЁнки обсягЁв "тЁньово?" економЁки в Укра?нЁ на
основЁ названих монетарних методЁв поясню?ться також Ё тим, що ?х було
розроблено науковцями для кра?н Ёз стабЁльною економЁкою, достатньо сталими
пропорцЁями грошового обЁгу, розвинутою системою оподаткування (що реалЁзу?
не тЁльки фЁскальну, але й стимулюючу функцЁю), вЁдсутнЁстю масштабних
бартерно-обмЁнних операцЁй, кризи неплатежЁв, величезних накопичених обсягЁв
невиплачено? заробЁтно? плати, пенсЁй та Ёнших соцЁальних виплат2.
Проте, незважаючи на наведенЁ висновки, не слЁд остаточно ставити
крапку на можливостЁ застосування у вЁтчизняних умовах монетарного пЁдходу,
особливо стосовно використання найбЁльш спрощених методик Ёз наступних
мЁркувань.
У кра?нах Ёз розвиненою ринковою економЁкою Ё низьким рЁвнем ??
"тЁнЁзацЁ?" питома вага готЁвково? маси, як правило, не перевищу? рЁвня 5 %
сукупно? грошово? маси, що знаходиться в обЁгу . Тобто у цих кра?нах
фактично всЁ грошовЁ операцЁ?
' Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку
тЁньово? економЁки //ЕкономЁка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 47 - 50.
72
Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тЁньово?
економЁки //ЕкономЁка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 51.
Заданими держстатистики станом на 10 грудня 1997 року заборгованЁсть
становила по заробЁтнЁй платЁ - 5,15 млрд. грн., по пенсЁям та Ёншим
соцЁальним виплатам -1,81 млрд. грн.
Так у США питома вага готЁвки (паперовЁ та металевЁ грошЁ) становить 5
% вЁд грошово? маси МЗ. ?ншЁ структурнЁ складовЁ становлять: чековЁ вкла-
73
(крЁм дрЁбних) провадяться на основЁ застосування сучасних
не-готЁвкових банкЁвських розрахункЁв (у тому числЁ кредитних карток,
"магнЁтних" грошей, чекЁв, векселЁв, банкнот тощо).
За даними НацЁонального банку, в Укра?нЁ, починаючи з 1996 року, маса
готЁвки перевищила рЁвень 40 % вЁд загального обсягу грошово? маси. ДинамЁку
обсягЁв зростання питомо? ваги та абсолютних обсягЁв готЁвки, що знаходилася
поза банкЁвською системою, Ёлюструють вЁдповЁдно табл. З Ё 4.
Таблиця З
19
96
19
97
ПерЁод
1985
1992
1993
1994
1995'
I
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Питома вага
ГСУГ?ВКИ V
обсязЁ гро
100
19?
?65
?47
178
189
411
4?9
41 1
441
460
4Х8
443
шово? маси
(на кЁнець
перЁоду), %
Таблиця 4
19
96
19
97
ПерЁод
?
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Грошова готЁвкова маса (М")
2800
3324
3330
4041
4306
5102
6031
6132
(на кЁнець перЁоду), млн. грн.
Табл. З засвЁдчу?, що питома вага рЁвня зростання готЁвки в загальнЁй
грошовЁй масЁ фактично кореспонду?ться з тими параметрами "тЁнЁзацЁ?"
економЁки Укра?ни у 1995 роцЁ, якЁ визначенЁ у розрахунках В. Бородюка, О.
Турчинова Ё Т. Приходько (тобто вЁдповЁдно 38,3 % Ё 40,9 %). Тому обсяги
"тЁньово?"' еко-
ди - 15%, вклади на безготЁвкових ощадних рахунках -11%, дрЁбнЁ
строковЁ вклади - 47 %, великЁ строковЁ вклади - 22 % (Наведено за:
Макконнелл К. P., Брюс С. Л.: Зкономика: принципи, проблеми й политика. Пер.
с англ. II изд. -М.: Республика. -1992. - С. 265).
Починаючи з 1995 року до обсягу грошово? маси включаються також кошти
клЁ?нтЁв за трастовими операцЁями банкЁв.
номЁки Укра?ни за спрощеною методикою у 1997 роцЁ можна оцЁнити у 46 -
47 % вЁд рЁвня офЁцЁйного визначення ВВП, який дорЁвню? 92,5 млрд. грн.
(попереднЁ данЁ). Тобто обсяг ВВП, що був вироблений в "тЁньовому" секторЁ
економЁки у 1997 роцЁ, становить близько 40 млрд. грн. А сукупний ВВП
дорЁвнював бЁля 130 млрд. грн.
Одне Ёз сутт?вих ускладнень щодо застосування монетарного пЁдходу за
спрощеною методикою поляга? ще Ё у тому, що, з одного боку, в Укра?нЁ
суб'?кти "тЁньово?" Ё "чорно?" економЁчно? дЁяльностЁ при розрахунках досить
широко використовують Ёноземну валюту. З Ёншого боку неможливо також
стверджувати, що абсолютно весь обсяг готЁвково? маси, яка знаходиться поза
межами банкЁвсько? системи, використову?ться, як обЁговЁ кошти "тЁньово?"
економЁки. ЙмовЁрно припустити, що такими ? приблизно лише половина грошово?
маси, що "гуля?" поза межами банкЁвсько? системи.
На цей час фактично нема? даних стосовно реальних обсягЁв валюти, що
знаходиться на руках у населення Укра?ни. За рЁзними експертними оцЁнками
цей обсяг визнача?ться у межах вЁд 4 до 16 млрд. доларЁв США. БЁльша частка
цЁ?? валюти ? грошовими накопиченнями громадян, що таким чином прагнуть
врятувати себе вЁд можливого ЁнфляцЁйного "ренесансу". Певна маса готЁвково?
валюти ? обЁговими коштами "тЁньово?" Ё "чорно?" економЁки. З достатньо
високим рЁвнем вЁрогЁдностЁ можна припустити, що обсяги валютно? готЁвки,
яка у якостЁ обЁгових коштЁв обслугову? "тЁньовЁ" економЁчнЁ процеси,
реально може бути еквЁвалентною масЁ гривнево? готЁвки, що за ринковим
курсом нацЁонально? валюти забезпечу? ?? конвертацЁю.
У 1996 роцЁ в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами
банкЁвсько? системи, Ё, як було зазначено вище, Ёз цЁ?? маси не менше 2,5
млрд. грн. обслуговувало потреби "тЁньово?" економЁки. Реально також, що
еквЁвалентна ?й валютна маса Ёз купЁвельною спроможнЁстю у 2,5 млрд. грн.
також виконувала функцЁю обЁгових коштЁв "тЁньовикЁв". Тому можна
стверджувати, що потреби "тЁньово?" економЁки у 1997 роцЁ забезпечувала
сукупна грошова маса, яка дорЁвнювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати,
що швидкЁсть обороту готЁвково? одиницЁ
в "тЁньовому" обЁгу становить 10 разЁв на рЁк (тобто до розрахунку
береться мЁнЁмальний рЁвень, який практично може перевищувати зазначену
величину щонайменше вдвЁчЁ), то обсяги валового "тЁньового" обороту
становитимуть 50 млрд. гривень. Рахуючи, що 10 млрд. становили витрати
"тЁньового виробництва" (оскЁльки, як було зазначено, ?х левова частка
припада? на "свЁтлу" економЁку), отрима?мо тЁ ж 40 млрд. грн. ВВП, що
визначають масштаби "тЁньового" сектору економЁки, якЁ були отриманЁ шляхом
застосування показника питомо? ваги готЁвки, що знаходиться поза банкЁвською
системою.
Як бачимо, навЁть стислий опис практичного застосування Ёснуючих
пЁдходЁв визначення вЁдносно? та вартЁсно? оцЁнки обсягЁв "тЁньово?""
економЁки свЁдчить про сутт?вЁ обмеження можливостЁ отримання достовЁрних
даних у зв'язку Ёз значною кЁлькЁстю проявЁв порушень Ё вЁдсутнЁстю точних
базових параметрЁв, якЁ мають використовуватися у розрахунках. Проте, можна
впевнено стверджувати, що параметри "тЁньового" сектору економЁки Укра?ни не
? меншими за 40 % вЁд офЁцЁйно визначених обсягЁв "свЁтло?" економЁки Ё не
перевищують межу питомо? ваги у 50 %.
За розрахунками захЁдних спецЁалЁстЁв, критичною межею для господарства
кра?ни ? такЁ щорЁчнЁ обсяги "тЁньового" сектора, що перевищують рЁвень 15 -
ЗО % ВВП. Причому для кра?н, якЁ мають традицЁйно стабЁльнЁ
соцЁально-економЁчнЁ вЁдносини та сталу ринкову економЁку, цей рЁвень ?
значно нижчим Ё не може перевищувати 15 %. Практика також засвЁдчу?, що якщо
оборот пЁдпЁльного бЁзнесу перевищу? '/з ВВП, а кЁлькЁсть залучених до нього
(у т. ч. Ё в якостЁ найманих працЁвникЁв) ЗО -40 % зайнятих, економЁка
втрача? будь-якЁ можливостЁ позитивного регулювання.
ПЁдсумовуючи "дЁагноз", який на пЁдставЁ експертних оцЁнок поставлений
економЁцЁ Укра?ни, можна вважати, що вона уражена вЁрусом "тЁньового"
пЁдпри?мництва (в його найбЁльш небезпечних формах) Ё тому ? серйозно
хворою. Але за аналогЁ?ю з медициною, справжнЁм здоровим повинен вважатися
не той, хто взагалЁ не хворЁ?, а той, хто хворЁ? мало, хворЁ? у легкЁй формЁ
Ё здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виника? цЁлком слушне
питання щодо реальних наслЁдкЁв досяг-
76
нення тЁ?? критично? маси у перевантаженнЁ народного господарства
кра?ни "тЁньовими" економЁчними вЁдносинами. Тобто чи засвЁдчу? досягнення
цЁ?? межЁ небезпеку виникнення некон-трольовано? ланцюгово? реакцЁ? подЁлу
злоякЁсних клЁтин, коли метастази "чорно?"" економЁки необмежене
розростаються, витЁсняючи й замЁнюючи здорову тканину суспЁльно-економЁчного
органЁзму, що призведе до летальних наслЁдкЁв.
Звичайно, в економЁцЁ неабияку роль вЁдЁграють культурнЁ та ЁсторичнЁ
традицЁ? нацЁ?, ?? менталЁтет. Проте реальний стан економЁки форму?
повсякденнЁ, найбЁльш уживанЁ характеристики того, що дозволено, а що
заборонено, що схвалю?ться, а що засуджу?ться. 1 тому для кожно? держави,
нацЁ? ? такий рЁвень "тЁнЁзацЁ?", перехЁд через який свЁдчить про те, що
патологЁя затвердилась як норма критичного перевантаження.
АналЁз засвЁдчу?, що Укра?на вже перейшла цей небезпечний бар'?р. Однак
чи можна вважати, що процес "тЁнЁзацЁ?" набрав незворотного характеру, що
вЁдбува?ться "латиноамерика-нЁзацЁя" кра?ни, а Укра?на перетворю?ться на
"бананову республЁку" пЁвнЁчних широт.
? багато пЁдстав вважати цей висновок передчасним.
По-перше, необхЁдно враховувати унЁкальнЁсть перехЁдного стану нашо?
економЁки та суспЁльства, а названу межу "тЁнЁзацЁ?'" було визначено для
кра?н з усталеною економЁкою традицЁйно ринкового типу. ?нша рЁч --
швидкЁсть Ё темпи трансформацЁйних процесЁв. ЗагальновЁдомо, що реформи
мають проводитися рЁшуче, швидко, без права на помилки, цЁна яких
оберта?ться величезними збитками для суспЁльства, або не повиннЁ проводитися
взагалЁ. Затягування реформацЁйних процесЁв, тупцювання на мЁсцЁ або
неадекватнЁсть дЁй до тЁ?? ситуацЁ?, що реально склада?ться ? досить
небезпечним шляхом для молодо? держави.
По-друге, на вЁдмЁну вЁд живого бЁологЁчного органЁзму, у
суспЁльно-економЁчних систем, як правило, не бува? безвихЁдних ситуацЁй.
Розпад старих соцЁально-економЁчних систем ? також Ёсторичним виходом,
оскЁльки на цьому розпадЁ анЁгЁлюються накопиченЁ у минулому антагонЁстичнЁ
суперечностЁ Ё формуються новЁ суспЁльно-економЁчнЁ та полЁтичнЁ вЁдносини Ё
структури.
77
По-трет?, темпи й характер перебЁгу трансформацЁйних процесЁв, як вже
зазначалося, залежать вЁд "культурних традицЁй нацЁ?", вЁд державницько?,
патрЁотично? позицЁ? то? частини населення, якЁй не байдужа подальша доля
Укра?ни.
По-четверте, аналЁз стану та тенденцЁй динамЁки процесЁв "тЁнЁзацЁ?"
дозволя? стверджувати, що "тЁньова" економЁка протягом 1995 - 1997 рокЁв вже
досягла максимально? межЁ у сво?му розвитку Ё на цей час за абсолютними
характеристиками вступа? у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економЁчно
об'?ктивно почне стискатися пЁд впливом незворотного ефекту "про?дання"
нацЁонального багатства (передусЁм виробничого капЁталу та накопичених
ресурсЁв). Проте, внаслЁдок продовження кризово? деградацЁ? офЁцЁйно?
економЁки, вЁдносна питома вага "тЁньово?"" економЁки може ще незначною
мЁрою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж рЁвнЁ.
По-п'яте, значна роль у процесЁ подолання "тЁнЁзацЁ?" належатиме
активнЁй державнЁй полЁтицЁ, особливо такого ?? напряму, як реалЁзацЁя
рацЁонально-прагматично? та оптимально-виважено? законодавчо? стратегЁ?, що
ма? бути вибЁрково-дифе-ренцЁйовано спрямована або на легалЁзацЁю, або на
обмеження, або на знищення тих чи Ёнших проявЁв економЁчно? "тЁнЁзацЁ?", в
залежностЁ вЁд рЁвня ?х соцЁально-економЁчно? небезпечностЁ, про що мова
буде вестися у наступнЁй главЁ.
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО? СТРАТЕГ?? ТА МЕХАН?ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС?В "Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ
3.1. АналЁз правових чинникЁв сприяння розвитку процесЁв "тЁнЁзацГЁ'"
економЁки Укра?ни
ОцЁнка розвитку процесЁв масштабно? "тЁнЁзацЁ?" Ё кримЁналЁ-зацЁ?
економЁки Укра?ни засвЁдчу? про сутт?ву недосконалЁсть та структурну
незавершенЁсть вЁтчизняно? правово? системи. Тобто бЁльшЁсть наших сучасних
бЁд Ё негараздЁв, якЁ стосуються масштабно? кримЁналЁзацЁ? економЁки,
зумовлена тим, що ще з самого
78
початку економЁчних перетворень в процесЁ ?х законодавчого забезпечення
була фактично проЁгнорована одна з головних передумов ринкового
реформування, а саме -- система правового регулювання Ё ефективного
державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися
випереджувальне щодо процесу створення нових форм власностЁ, розвитку
ринкових вЁдносин, ?х органЁзацЁйних структур та механЁзмЁв функцЁонування.
СвЁтова практика засвЁдчу?, що цивЁлЁзована ринкова економЁка, яка ма?
надЁйнЁ ЁмуннЁ властивостЁ, що пригнЁчують "вЁрус тЁнЁзацЁ?", передусЁм
потребу? наявностЁ ретельно вЁдпрацьовано?, досконало?, комплексно
збалансовано? та достатньо стабЁльно? правово? бази, яка спроможна
забезпечити чЁтку вза?модЁю, вза?мозв'язок Ё вза?мовЁдповЁдальнЁсть усЁх
суб'?ктЁв ринкових вЁдносин та ринкових структур, що функцЁонують на основЁ
як приватно?, змЁшано?, так Ё публЁчно? форм власностЁ.
Розвиток правово? системи у напрямЁ попередження зловживань Ё обмеження
злочинностЁ в сферЁ економЁчних вЁдносин мав ще Ёз самого початку базуватись
на системному Ё максимально повному використаннЁ кращих досягнень свЁтового
досвЁду, що за багато десятирЁч накопичений кра?нами, якЁ мають розвинену
ринкову економЁку. Проте, внаслЁдок нерозумЁння, або приватно-корпоративно?
користЁ, або чванливо-бюрократичного Ёгнорування потреб об'?ктивно?
реальностЁ, на економЁчний простЁр нашо? кра?ни вирвалась невпорядкована,
руйнЁвна Ё жорстока стихЁя, яку, правду кажучи, не чекали Ё яка масштабнЁстю
Ё глибиною сво?х "чорно-кримЁнальних" проявЁв боляче травму? суспЁльство,
пЁдрива? вЁру людей в ринковЁ перетворення, звужу? базу соцЁально? пЁдтримки
процесЁв економЁчно? та суспЁльно? трансформацЁ?.
Наш власний, емпЁричний, набутий за незначний час гЁркий, але досить
вагомий досвЁд перекону?, що "гра в ринок" за вЁдсутностЁ вЁдповЁдних чЁтких
та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування
без попереднього (або хоча б паралельного) створення вЁдповЁдно? комплексно?
та надЁйно-досконало? системи правового забезпечення функцЁонування
механЁзму ринково-господарських та комерцЁйних вЁдносин, у кЁнцевому
наслЁдку призводить лише до
79
альних процесЁв"
соцЁально-економЁчно? анархЁ?, породжу? сприятливе середовище для
зловживань Ё злочинностЁ, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорно?""
складово? "тЁньово?" економЁки.
ОскЁльки, як зазначалося, "тЁньова" економЁка (якщо ?? розглядати в
широкому розумЁннЁ цього поняття) ? органЁчною складовою економЁчно? системи
будь-якого суспЁльства, то дЁа-лектично одне не може зникнути без зникнення
Ёншого. "ЗакономЁрностЁ розвитку антисуспЁльних явищ перебувають у
вза?мозв'язку Ё вза?модЁ? Ёз закономЁрностями корисних соцЁальних
процесЁв"'. Саме в економЁцЁ поняття правомЁрно? й протиправно?, тобто
злочинно?, поведЁнки хоча й протилежнЁ за змЁстом Ё результативною
спрямованЁстю, але тотожнЁ за сво?ми витоками -- соцЁально-економЁчними
суперечностями суспЁльного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори
здорово?, суспЁльне корисно? чи економЁчно патологЁчно? (анти-суспЁльно?)
дЁяльностЁ суб'?ктЁв ринкових вЁдносин залежить вЁд механЁзмЁв руху й
розв'язання Ёснуючих суперечностей, де виключно важливу роль вЁдЁгра?
суб'?ктивний фактор, Ё передусЁм -- економЁчна полЁтика держави та рЁвень
досконалостЁ нормативно-правово? Ёнфраструктури, що регулю?
господарсько-комерцЁйнЁ вЁдносини суб'?ктЁв, дЁяльнЁсть яких базу?ться на
рЁзних формах власностЁ на засоби виробництва.
ДиференцЁацЁя економЁчно? поведЁнки людей, вигЁдно? для одних Ё
невигЁдно? для Ёнших, визнання одних ?? форм суспЁльне корисними,
правочинними, законними, а Ёнших -- шкЁдливими, неправомЁрними,
протиправними ? ?диним процесом, рЁзнЁ сторони якого вЁддзеркалюються у
виникненнЁ форм поведЁнки суб'?ктЁв економЁчних вЁдносин та норм права, що
йому суперечать (разом Ёз економЁчною злочиннЁстю включно). Вза?мопов'язанЁ
поняття правомЁрно? й протиправно? економЁчно? поведЁнки вЁдображають у
кЁнцевому пЁдсумку Ёснуючий баланс ЁнтересЁв окремо? особи, соцЁальних груп
та суспЁльства в цЁлому.
Що саме вважати офЁцЁйно схвалюваною (законною) Ё "тЁньовою" або
"чорною" економЁчною дЁяльнЁстю, залежить вЁд тих правових принципЁв, яких
дотриму?ться суспЁльство або най-
Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80
бЁльш впливовЁ його соцЁальнЁ групи. Так, адмЁнЁстративно-командна
система, як вЁдомо, сповЁдувала Ё необмежене поширювала (аж до рЁвня
фЁзично? особи) реалЁзацЁю принципу публЁчного права: "Дозволено те, що
дозволено законом". Це створювало державним органам сво?рЁдну легЁтимнЁсть
для тотального контролю за всЁм Ё вся, для придушення будь-яко? приватно?
ЁнЁцЁативи Ё за кЁнцевими проявами зумовлювало постЁйне розширення сфери
"тЁньово?" економЁки командно-бюрократичного типу, основнЁ якЁснЁ
особливостЁ яко? вже були розкритЁ.
Проте, в процесЁ ринково? трансформацЁ? ситуацЁю щодо розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁ?" значно погЁршила майже митт?ва лЁквЁдацЁя публЁчно-правово?
Ёнфраструктури, яка ранЁше забезпечувала вЁдповЁднЁ умови функцЁонування
державно? форми власностЁ. Вкрай необачне, а по сутЁ фактично тотальне
знищення всЁ?? системи юридичних норм, якими були врегульованЁ
господарсько-адмЁнЁстративнЁ вЁдносини в державному секторЁ економЁки',
призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор
"свЁтло?" економЁки втратив необхЁдну для свого Ёснування правову базу Ё
практично залишився неке-рованим з боку держави. СуспЁльний капЁтал,
позбувшись правових важелЁв, що створювали йому надЁйнЁ умови внутрЁшньо? Ё
зовнЁшньо? економЁчно? безпеки, став "нЁчийним" Ё по сутЁ беззахисним з боку
корисливих зазЁхань приватного, приватно-корпоративного та
кримЁнально-мафЁозного ЁнтересЁв.
СвЁтова практика незаперечне засвЁдчу?, що без ефективного державного
ринкового регулювання, тобто без наведення стабЁльного порядку, який
встановлю?ться Ё пЁдтриму?ться державою за допомогою законЁв, що базуються
на юридичних нормах публЁчного права, неможливе функцЁонування сучасно?
масштабно? ринково? економЁки. Саме застосування державою у фЁксованЁй сферЁ
законЁв, що побудованЁ на принципах Ё нормах публЁчного права, нада?
можливЁсть забезпечити оптимальне по?днання приватних та суспЁльного
ЁнтересЁв Ё надЁйно захистити останнЁй вЁд "фурЁй" кримЁнально-мафЁозного
Ёнтересу.
ВЁдомо, що стара система адмЁнЁстративно-планового господарювання
базувалась на дЁ? близько ЗО тисяч союзних нормативних актЁв законодавчого Ё
урядового рЁвнЁв.
81
Теоретичне узагальнення досвЁду публЁчно-правового регулювання
господарсько? дЁяльностЁ в кра?нах розвинуто? ринково? економЁки, вивчення
досвЁду Ё особливостей правового забезпечення функцЁонування в цих кра?нах
державно? форми власностЁ, зЁставлення в цьому планЁ свЁтово? Ё вЁтчизняно?
практики ? особливо актуальними. Це ? досить складним напрямом роботи,
насамперед в свЁтлЁ вдосконалення законодавчо? стратегЁ? обмеження
"тЁЁзацЁ?" економЁки кра?ни, якщо врахувати, що в сучаснЁй юридичнЁй та
економЁчнЁй науковЁй лЁтературЁ зазначенЁ питання ще й досЁ не знайшли
належного висвЁтлення'.
РинковЁ перетворення в нашЁй кра?нЁ багаторазово збЁльшили обсяги
законодавчо? роботи щодо створення ново? правово? Ёнфраструктури
забезпечення радикального реформування економЁки та реалЁзацЁ? ново?
соцЁально? полЁтики. Величезна робота у цьому напрямЁ ма? бути виконана на
шляху створення правово? системи "антитЁньового" обмеження.
Процес законодавчого забезпечення економЁчно? реформи вимага?
кардинально? трансформацЁ? всЁ?? системи господарського законодавства, в
тому числЁ Ё тЁ?? його складово?, що забезпечу? регулювання економЁчних
вЁдносин в сферЁ функцЁонування державно? власностЁ. В свою чергу, для
якЁсного виконання цЁ?? роботи вкрай необхЁдно виконати певний обсяг
попереднЁх науково-теоретичних дослЁджень, а саме: 1) чЁтко визначити мЁсце
права в структурЁ методЁв господарського та органЁзацЁйно-розпорядчого
регулювання ринково? економЁки; 2) спираючись на свЁтовий Ё власний досвЁд,
конкретизувати цЁльову спрямованЁсть законодавства Ё всього механЁзму
ринково-правового регулювання в загальнЁй системЁ трансформування
ринково-економЁчних вЁдносин;
3) визначити Ё вЁдповЁдно ранжувати провЁднЁ принципи побудови Ё
функцЁонування механЁзму ринково-правового регулювання та встановити
оптимальнЁ спЁввЁдношення застосування норм приватного та публЁчного права в
системЁ законодавчого забезпечення розвитку багатоукладно? ринково?
економЁки.
Див.: Мандибура В. ПравовЁ форми державно? власностЁ в умовах ринково?
економЁки/УВЁче. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24.
82
На жаль, зазначенЁ дослЁдження, без результатЁв яких практично
неможливе подальше якЁсне законодавче забезпечення економЁчних реформ,
фактично до цього часу ще не виконанЁ. Тому процес економЁчного
законотворення, як кажуть "пЁшов", але пЁшов досить нерацЁональним для
економЁки Ё небажаним для народу Укра?ни шляхом -- емпЁричним, тобто так
званим "методом" спроб Ё помилок".
Саме гЁрка емпЁрика нашого сьогодення (особливо масштабнЁ процеси
"тЁнЁзацЁ?" Ё кримЁнал ЁзацЁ?), зда?ться, вже створила всЁ необхЁднЁ
передумови для подолання у свЁдомостЁ бЁльшостЁ науковцЁв нав'язаних
мЁфЁчних уявлень псевдоринкового лЁбералЁзму, за якими ефективнЁсть
економЁчного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стихЁйно-ринкового
саморегулювання та повною замЁною старо? законодавчо? системи регулювання
господарсько? дЁяльностЁ, що базувалась на нормах публЁчного права, на
систему, яка повнЁстю буду?ться на нормах приватного права.
Зараз ста? зрозумЁлим, що директивне завдання щодо перетворення в норму
практично? господарсько? дЁяльностЁ суб'?ктЁв державного сектора економЁки
головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов,
коли правом чЁтко не було визначено, а що саме ма? бути заборонено, призвело
до сучасного безладдя в сферЁ матерЁального виробництва, зумовило страшний
сплеск економЁчно? злочинностЁ та поширення процесЁв "тЁнЁзацЁ?".
Нема? необхЁдностЁ доводити, що одним з основних завдань, яке ма?
здЁйснювати державна влада, ? стимулювання надЁйного збереження та всебЁчне
примноження економЁчного потенцЁалу Ё нацЁонального багатства Укра?ни. Це
можливо реалЁзувати лише на засадах створення рЁвних економЁчних умов та
адекватно? державно? пЁдтримки потенцЁйних можливостей розвитку Ё
функцЁонування всЁх форм власностЁ та суб'?ктЁв пЁдпри?мництва, дЁяльнЁсть
яких не суперечить загальнонацЁональним Ёнтересам.
Держава, що спира?ться на цивЁлЁзованЁ засади ринкового розвитку,
повинна створити надЁйнЁ економЁко-правовЁ умови, за яких примноження та
якЁсний розвиток будь-яко? форми власностЁ ма? вЁдбутися виключно на власнЁй
(майновЁй та фЁнансо-
83
вЁй) основЁ за рахунок, насамперед, вдосконалення механЁзмЁв
пЁдвищення ефективностЁ господарювання та забезпечення еквЁвалентностЁ у
вЁдносинах обмЁну мЁж суб'?ктами ринку. Для цього держава повинна впровадити
надЁйнЁ економЁчнЁ та правовЁ механЁзми, застосування яких виключало
будь-якЁ можливостЁ паразитування одних форм власностЁ за рахунок утиснення,
протиправного використання або загарбання Ёнших. Останн? у рЁвнЁй мЁрЁ
стосу?ться як державно? форми власностЁ, яка не повинна мати джерелом свого
живлення та розвитку приватний сектор економЁки, так Ё, вЁдповЁдно,
виключатиме можливЁсть паразитування приватних форм власностЁ за рахунок
використання державно?. Тут, як каже прислЁв'я, "табачок (розумЁючи пЁд цим
розмежування Ё недоторканЁсть прав власностЁ) повинен у кожного бути свЁй".
СьогоднЁ все помЁтнЁшими стають масштаби тих негативних наслЁдкЁв, до
яких призвело поспЁшне Ё непродумане прийняття законодавчих актЁв, що
регламентують сферу вза?мовЁдносин державно? Ё недержавно? форм власностЁ та
регулюють господарсько-комерцЁйнЁ вЁдносини суб'?ктЁв рЁзних форм власностЁ
на ринку товарЁв та послуг.
УнЁкальною на цей час ? ситуацЁя, коли новостворювана система ринкового
регулювання, що зводиться на уламках зруйновано? "до основания" старо?
господарсько-правово? системи, базу?ться на сво?рЁднЁй
"декларативно-правовЁй порожнечЁ". Тобто ми ? свЁдками виникнення
парадоксального для юридично? практики явища, коли у законодавчЁ акти, що
мають регулювати економЁчнЁ вЁдносини, не закладаються (там, де це вкрай
необхЁдно), "конструкцЁ?", якЁ повиннЁ бути побудованЁ або на нормах
приватного , або на нормах публЁчного2 права.
На практицЁ, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних
суб'?ктЁв, спостерЁга?ться реальна вЁдсутнЁсть чЁтко? регламентацЁ? дЁй Ё
вЁдносин, що забороненЁ державою. Також не визначаються чЁткЁ Ё
диференцЁйованЁ карнЁ санкцЁ? за конкретнЁ порушення забороненого та
неконкретизованЁ процедурнЁ механЁзми ?х застосування до суб'?ктЁв
пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ, що сво?ми дЁями порушують заборонене.
ВЁдсутня регламентацЁя тих дЁй Ё вЁдносин суб'?ктЁв публЁчного права,
що дозволяються державою, Ё, вЁдповЁдно, вЁдсутнЁ санкцЁ? та механЁзми ?х
процедурно-правового застосування до суб'?ктЁв, що дозволяють собЁ
недозволенЁ
КатастрофЁчне збЁльшення випадкЁв фЁнансових махЁнацЁй та економЁчно?
злочинностЁ у сферЁ функцЁонування державно? (особливо казенно?) власностЁ
-- головне породження безсистемно-правового пЁдходу до регулювання вза?модЁ?
Ё вза?мовЁдносин приватного Ё державного секторЁв економЁки, державно? та
всЁх Ёнших форм власностЁ.
Для того, щоб спираючись на використання юридичних засобЁв, вЁдвернути
економЁчнЁ злочини, обмежити "чорну" диверсифЁкацЁю, треба проблему
попередження економЁчно? злочинностЁ розглядати не просто у
кримЁнально-правовому планЁ, тобто з позицЁ? покарання або посилення карних
санкцЁй за ско?нЁ злочини, а передусЁм в господарсько-правовому планЁ. Тобто
бачити ?? з позицЁй удосконалення механЁзму правового регулювання
господарсько? дЁяльностЁ та вза?мовЁдносин суб'?ктЁв рЁзних форм власностЁ,
що ма? не допустити Ёснування та створення потенцЁйних джерел живлення
економЁчно? злочинностЁ.
В умовах ринкового реформування необхЁдно здЁйснити чЁтке розмежування
Ёснуючого правового поля: по-перше, видЁлити окрему, що ма? базуватися
виключно на нормах публЁчного права, юридичну систему, Ё яка повинна
регламентувати дЁю механЁзму реалЁзацЁ? владно-управлЁнських,
органЁзацЁйно-розпорядчих, вертикально-Ё?рархЁчних (або як ?х останнЁм часом
прийнято називати -- адмЁнЁстративно-командних) вЁдносин на засадах чЁтко?
персонЁфЁковано? вЁдповЁдальностЁ суб'?ктЁв органЁв системи державного
управлЁння за наслЁдки цЁ?? дЁяльностЁ; по-друге, видЁлити побудовану на
нормах приватного права цивЁльно-правову систему, що регламенту?
функцЁонування механЁзмЁв ринкових (товарно-грошових) вЁдносин суб'?ктЁв
приватно? форми власностЁ.
ЗазначенЁ системи не слЁд штучно змЁшувати, бо це, як засвЁдчу?
практика, неминуче призведе або до придушення державними владними
структурами свободи товарно-грошових вЁдносин, або навпаки, до стихЁйного
виходу ринкового механЁзму за його природно-економЁчнЁ межЁ. Останн? в свою
чергу зумовить втрату необхЁдно? керованостЁ економЁки, тобто спри-
Д?? (це стосу?ться насамперед державних службовцЁв усЁх рЁвнЁв та
керЁвникЁв державних пЁдпри?мств).
85
ятиме подальшому агресивному домЁнуванню приватних ЁнтересЁв над
Ёнтересами суспЁльства, що руйнЁвно торпеду? стабЁльнЁсть Ё безпеку в
державЁ.
Водночас досвЁд розвинутих кра?н свЁдчить, що механЁзм правового
забезпечення ефективного функцЁонування державно? власностЁ у формЁ казенних
пЁдпри?мств (установ, органЁзацЁй) та механЁзми правового регулювання
дЁяльностЁ публЁчних компанЁй (капЁталом яких держава володЁ? повнЁстю, або
ма? в компанЁ? контрольний пакет акцЁй) досить сутт?во вЁдрЁзняються.
?х вЁдмЁннЁсть поляга? в тому, що для перших правова система повнЁстю
базу?ться на нормах публЁчного права, а для других правова Ёнфраструктура
забезпечення пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ повинна будуватись на основЁ
оптимального по?днання норм як приватного, так Ё публЁчного права. Тому в
наших умовах для забезпечення надЁйного Ё ефективного функцЁонування
державно? власностЁ у ?? рЁзних формах проявЁв, необхЁдне створення двох
окремих кодексЁв: адмЁнЁстративно-господарського Ё господарського (за умов
обов'язкового функцЁонування якЁсно вЁдпрацьованого ЦивЁльного кодексу).
У чому, на нашу думку, тут полягають головнЁ особливостЁ створення та
практичного застосування зазначених правових систем?
АдмЁнЁстративно-господарський кодекс ма? розроблятися виключно на
нормах публЁчного права. Його законодавча база покликана забезпечувати
регулювання економЁчних та органЁзацЁйно-управлЁнських вЁдносин мЁж
суб'?ктами, що ? розпорядниками Ё користувачами казенно? форми державно?
власностЁ. Тобто його дЁя ма? поширюватися виключно на владнЁ структури, що
забезпечують управлЁння та контроль за використанням державно? власностЁ та
бюджетних ресурсЁв, а також на пЁдпорядкованЁ ?м казеннЁ пЁдпри?мства
(установи та органЁзацЁ?), тобто на суб'?ктЁв, якЁ забезпечують економЁчне
та органЁзацЁйне функцЁонування цЁ?? форми власностЁ.
Цим кодексом мають бути чЁтко визначенЁ права Ё обов'язки,
функцЁонально-органЁзацЁйна компетенцЁя вЁдповЁдних органЁв державного
(галузево-регЁонального) управлЁння та регламентованЁ ?х вза?мовЁдносини Ё
адмЁнЁстративна субординацЁя та вЁд-
86
повЁдальнЁсть за кЁнцевЁ наслЁдки дЁяльностЁ. До нього повиннЁ ввЁйти
законодавчЁ акти, що регулюють дЁяльнЁсть КабЁнету МЁнЁстрЁв Укра?ни,
АдмЁнЁстрацЁ? Президента Укра?ни, мЁнЁстерств, державних комЁтетЁв,
адмЁнЁстрацЁй, агентств, а також регламентЁ норми щодо правовЁдносин у сферЁ
управлЁння державним сектором економЁки, насамперед казенними
пЁдпри?мствами, установами та органЁзацЁями.
Водночас господарський кодекс ма? створюватись на основЁ оптимального
по?днання норм приватного та публЁчного права, що дозволить юридичними
заходами по?днати ринкову свободу суб'?ктЁв пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ, в
тому числЁ Ё публЁчних компанЁй та корпорацЁй (?х саморегулювання,
самоуправлЁння тощо) Ёз вкрай необхЁдними (враховуючи сучасний стан
"тЁнЁ-зацЁ?" економЁки), елементами державного регулювання Ё контролю
поведЁнки цих суб'?ктЁв в умовах ринкового середовища.
Цей кодекс не суперечитиме цивЁльному кодексу, побудованому на нормах
приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальненЁ норми, що повиннЁ
попереджати злочиннЁсть у використаннЁ державно? та комунально? власностЁ,
та норми, якЁ спрямованЁ на пЁдтримку чесно? пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ'.
Виконання названих правових заходЁв дозволить не тЁльки надЁйно
захистити казенну форму власностЁ вЁд зазЁхань кримЁналу, а й затвердити
справжню рЁвнЁсть усЁх форм власностЁ, тобто сприятиме подальшому
вЁдновленню процесу цивЁлЁзованого ринкового реформування в нашЁй кра?нЁ.
Запорукою успЁху в боротьбЁ з "чорною" економЁкою в Укра?нЁ повиннЁ
стати виваженЁсть, послЁдовнЁсть, рЁшучЁсть Ё невЁдкладнЁсть дЁй вЁдповЁдних
державних структур Ё населення щодо цього негативного явища в нашому
суспЁльствЁ.
Як вже зазначалося, сутт?ва особливЁсть вЁтчизняно? "тЁньово?""
економЁки поляга? в тому, що вона ма? значний
До нього, як видасться, слЁд включити наступнЁ законодавчЁ акти: про
систему державного облЁку Ё контролю в сферЁ пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ;
про публЁчне пЁдпри?мство; про вЁдповЁдальнЁсть керЁвникЁв у разЁ
банкрутства публЁчних пЁдпри?мств Ё компанЁй; про державну пЁдпри?мницьку
дЁяльнЁсть та участь капЁталу держави у змЁшаних формах власностЁ; про
джерела походження первинного капЁталу; про чесний бЁзнес тощо.
87
спектр "чорно?"' економЁчно? дЁяльностЁ, яка обов'язково повинна
вЁдноситись до кримЁнально? економЁки. У той же час вона у багатьох сво?х
проявах такою не ?, оскЁльки використову? недостатню правову врегульованЁсть
багатьох сфер економЁки. Тобто середовищем ?? генерування ? зони правового
вакууму, що Ёснують у системЁ законодавчого забезпечення ринкових вЁдносин.
НаявнЁсть значних правових прогалин призводить до того, що навЁть такЁ
квалЁфЁкованЁ мЁжнародною практикою злочини, як "вЁдмивання брудних" грошей,
штучнЁ банкрутства та рЁзноманЁтнЁ фЁнансовЁ афери, внаслЁдок яких
порушуються права громадян Ё ринкових партнерЁв, здебЁльше до цього часу
кримЁнальним злочином в Укра?нЁ ще не вважаються. Останн? ? вкрай соцЁальне
небезпечним чинником, що генеру? зростання "чорних" видЁв економЁчно?
дЁяльностЁ.
ПЁдпри?мницька дЁяльнЁсть об'?ктивно потребу? постЁйного нарощування
величини авансового капЁталу, оскЁльки ?? головним рушЁйним мотивом Ё
головним стимулом ? прибуток, що збЁльшу?ться головним чином за рахунок
розширення обсягЁв та пЁдвищення ефективностЁ економЁчно? дЁяльностЁ.
Протиправний "бЁзнес" не ? винятком Ё також постЁйно прагне до
нарощування свого капЁталу. СвЁтова практика засвЁдчу?, що доходи, якЁ
отримуються у цЁй сферЁ "дЁяльностЁ", беруть свЁй початок переважно у
виглядЁ грошово? готЁвки. Тому, маючи значнЁ суми грошово? готЁвки (як в
нацЁональнЁй, так Ё ЁноземнЁй валютах), правопорушники, що дЁють в кра?нах
Ёз ринковою економЁкою, практично обмеженЁ в можливостЁ легальне проводити
значнЁ готЁвковЁ операцЁ?, здЁйснювати вкладення та Ёнше, не викликаючи
пЁдозри у вЁдповЁдних державних органЁв та громадськостЁ. В цих умовах вони
намагаються створити "законнЁ джерела" для легалЁзацЁ? капЁталЁв, що були
отриманЁ незаконним шляхом.
Для здЁйснення цЁ?? мети "чорним" бЁзнесом вЁдпрацьованЁ спецЁальнЁ
механЁзми. Для цього "бруднЁ" грошЁ або розмЁщуються на рахунках в банках, а
далЁ Ёнвестуються в легальнЁ пЁдпри?мства, або вивозяться контрабандою чи
перемЁщуються за межЁ кра?ни Ёншими шляхами. Там вони об'?днуються Ёз
доходами вЁд законного бЁзнесу, переводяться Ёз одного рахунку на Ён-
88
ший за допомогою серЁ? складних банкЁвських операцЁй, розрахованих на
те, щоб замаскувати слЁди незаконних доходЁв, та Ён.
ЗазначенЁ дЁ? за кордоном отримали назву "вЁдмивання" грошей. ?х можна
визначити як процес, пЁд час якого "бруднЁ" грошЁ (головним чином готЁвка),
якЁ отриманЁ внаслЁдок протиправних, суспЁльне небезпечних дЁй,
пропускаються через банкЁвську та фЁнансову систему таким чином, що вони
перетворюються в "чистЁ" грошЁ, тобто ?м нада?ться вигляд цЁлком легЁтимних
доходЁв, Ё правоохороннЁ органи втрачають можливЁсть встановити особу, що ?
ЁнЁцЁатором кримЁнально? угоди, або визначити першоджерело злочинного
походження цих коштЁв.
Загальна нерозвиненЁсть Ё недосконалЁсть правово? Ёнфраструктури, що
регулю? кредитно-банкЁвську систему Укра?ни сприя? поширенню "тЁнЁзацЁ?" та
кримЁналЁзацЁ? вЁтчизняно? економЁки.
У програмнЁй доповЁдЁ Президента Укра?ни "Шляхом радикальних
економЁчних реформ", якою визначались основнЁ засади економЁчно? та
соцЁально? полЁтики стосовно стану системи правового забезпечення
функцЁонування банкЁвсько? системи Укра?ни, було зазначено: "Для
врегулювання основних засад банкЁвсько? дЁяльностЁ необхЁдно за пЁдрахунками
фахЁвцЁв понад 20 законодавчих актЁв. Ми ж ма?мо лише один Закон "Про банки
Ё банкЁвську дЁяльнЁсть", значна частина положень якого не ма? прямо? дЁ?.
Як наслЁдок, процес реформування банкЁвсько? системи набув стихЁйного
характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливостЁ впливу на цей процес Ё
НацЁонального банку. КатастрофЁчне нарощування масштабЁв позабанкЁвського
грошового обЁгу, численнЁ порушення, що мають мЁсце в банкЁвськЁй сферЁ,
свЁдчать про те, що НБУ Ё держава ще не опанувала необхЁдними важелями
регулювання цЁ?? ключово? сфери економЁки"*.
Серед цих законодавчих актЁв насамперед можна назвати наступнЁ: 1) Про
лЁквЁдацЁю Ё банкрутство кредитних установ;
2) Про НацЁональний банк Укра?ни; 3) Про акцЁонернЁ комерцЁйнЁ
Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економЁчних реформ". ДоповЁдь
Президента Укра?ни про основнЁ засади економЁчно? та соцЁально? полЁтики //
Газета --ДЁло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5
99
89
банки; 4) Про спецЁалЁзованЁ банки; 5) Про ЁнвестицЁйно-ЁпотечнЁ
банки; 6) Про систему розрахункЁв у банкЁвськЁй дЁяльностЁ;
7) Про порядок зберЁгання на банкЁвських рахунках комерцЁйних банкЁв
бюджетних коштЁв та цЁльових кредитЁв, наданих Урядом Укра?ни, та про
вЁдповЁдальнЁсть за ?х цЁльове Ё сво?часне використання; 8) Про систему
державного облЁку та контролю за дЁяльнЁстю банкЁвсько? системи; 9) Про
внесення змЁн та доповнень до КримЁнального кодексу Укра?ни про
адмЁнЁстративнЁ правопорушення (з метою встановлення вЁдповЁдальностЁ за
порушення правил Ё зловживань в системЁ розрахунково-платЁжних операцЁй);
10) Про вдосконалення механЁзму платЁжних операцЁй Ё вЁдповЁдальнЁсть банкЁв
по зобов'язанням щодо платЁжних доручень клЁ?нтЁв; 11) Про банкЁвську
та?мницю та забезпечення гласностЁ у дЁяльностЁ банкЁвських установ Ё
публЁчну банкЁвську статистику; 12) Про комерцЁйний кредит та вексельний
обЁг; 13) Про внутрЁшню службу безпеки у банкЁвськЁй та валютно-кредитнЁй
сферЁ; 14) Про систему безготЁвкових розрахункЁв; 15) Про обЁг готЁвкових
коштЁв, посилення вЁдповЁдальностЁ за сво?часну ЁнкасацЁю грошово? виручки
та норму касових залишкЁв; 16) Про систему резервування грошово? готЁвки;
17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про
вЁдповЁдальнЁсть банкЁв за незаконнЁ грошовЁ операцЁ?; 20) Про страхування
депозитЁв та захист ЁнвестицЁй у банкЁвськЁй системЁ в Укра?нЁ; 21) Про
справедливЁ умови надання споживчого кредиту.
За умови фактично? вЁдсутностЁ правово? Ёнфраструктури, вкрай
необхЁдно? для цивЁлЁзованого функцЁонування банкЁвсько? системи, вона у
сво?й дЁяльностЁ керу?ться бЁльш нЁж 500 нормативними пЁдзаконними актами,
що були прийнятЁ НацЁональним банком Укра?ни протягом останнЁх п'яти рокЁв.
Поширенню цього явища, пов'язаного Ёз "вЁдмиванням" грошей, значною
мЁрою сприя? закритЁсть кредитно-фЁнансових установ, банкЁвська та?мниця
вкладЁв. ВнаслЁдок цього торговець наркотиками або Ёнший суб'?кт
кримЁнального середовища отриму? можливЁсть не тЁльки перемЁщувати грошЁ по
всьому свЁтовЁ, але й "легалЁзувати" ?х.
Для "вЁдмивання" грошей торговцЁ наркотиками та Ёнший "кримЁналЁтет",
як правило, обирають певнЁ так званЁ "кра?ни-
90
лазнЁ", кредитно-фЁнансова та правова система яких ма? наступнЁ
характернЁ ознаки': по-перше, законодавством кра?ни нео-бмежено
регламентована та?мниця комерцЁйних Ё/або банкЁвських операцЁй; по-друге,
Ёсну? невизначенЁсть законодавчо? бази щодо ре?страцЁ? Ё джерел походження
первинного капЁталу (в т. ч. Ёноземного); по-трет?, державою легалЁзовано Ё
нада?ться сприяння Ёснуванню анонЁмних банкЁвських рахункЁв у вЁтчизнянЁй та
Ёноземних валютах2; по-четверте, вЁдсутнЁ обмеження (або Ёснують мЁнЁмальнЁ
обмеження) у вЁдношеннЁ обмЁну будь-яких сум Ёноземно? валюти або щодо
повно? свободи пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ, а також вЁдсутнЁй державний
контроль за дЁяльнЁстю Ёноземних корпорацЁй Ё приватних осЁб; по-п 'яте,
вЁдсутнЁ податки або оподаткування доходЁв Ёноземних корпорацЁй знаходяться
на вЁдносно низькому рЁвнЁ тощо.
Зазначене поясню? рЁвень небезпеки, що поста? перед Укра?ною, оскЁльки
вона, на погляд "кримЁнального" бЁзнесу, вЁдповЁда? всЁм перерахованим
ознакам "привабливостЁ", як "кра?на-лазня". "ВЁдмивання брудних грошей"
вкрай негативно вплива? на суспЁльство. Воно, по-перше, навЁть за умови
сталих суспЁльних систем загрожу? економЁчнЁй безпецЁ держави, оскЁльки
дозволя? правопорушникам реалЁзувати Ё легалЁзувати доходи вЁд злочинно?
дЁяльностЁ Ё тим самим пЁдкрЁплю? ?х спроможнЁсть продовжувати Ё надалЁ
чинити злочини у ще бЁльших масштабах. Тобто одним Ёз найбЁльш потужних
джерел живлення "чорно?"" економЁки ? можливЁсть безперешкодно вЁдмивати Ё
використовувати "бруднЁ" грошЁ. По-друге, "вЁдмивання грошей" пЁдрива?
довЁру суспЁльства до всЁ?? фЁнансово? системи, Ё ? загрозою нормальному
функцЁонуванню кредитно-фЁнансових установ кра?ни. По-трет?, "вЁдмивання"
грошей ? явищем, що порушу? Ёнтереси законного бЁзнесу Ё його клЁ?нтЁв, якЁ
повиннЁ
Саме цими ознаками поясню?ться привабливЁсть для "вЁдмивання" грошей
таких кра?н, як Панама, Гонконг, КайманськЁ Ё БагамськЁ острови або
економЁчних (офшорних) зон тощо.
ВЁдкриття анонЁмних валютних рахункЁв дозволено Указом Президента
Укра?ни вЁд 1 серпня 1995 року. Порядок вЁдкриття та функцЁонування
анонЁмних валютних рахункЁв фЁзичних осЁб (резидентЁв Ё нерезидентЁв)
затверджено постановою ПравлЁння НацЁонального банку Укра?ни No 205 вЁд 16
серпня 1995 року.
91
бути надЁйно захищеними вЁд злочинно? кримЁнально-мафЁозно? дЁяльностЁ.
Це в свою чергу згубно вплива? на процес залучення до кра?ни ЁнвестицЁй з
боку солЁдного Ёноземного капЁталу.
За законодавством Укра?ни "вЁдмивання брудних грошей" не ? кримЁнальним
злочином. Тобто в нашЁй кра?нЁ нема? спецЁальних законодавчих актЁв, якЁ
безпосередньо нацЁленЁ на боротьбу Ёз "вЁдмиванням" грошей, тому Ё правова
вЁдповЁдальнЁсть за такЁ дЁ? вЁдсутня. Саме тому можна стверджувати, що в
Укра?нЁ, де створенЁ найсприятливЁшЁ умови, поширю?ться процес "вЁдмивання
брудних грошей" як вЁтчизняного кримЁна-лЁтету, так Ё мЁжнародно? мафЁ?. У
зв'язку з цим природно поста? питання щодо того, чи можна використовувати
нашу Ёснуючу базу законЁв для обмеження цього небезпечного явища. Для
вЁдповЁдЁ на цЁ питання необхЁдно спЁвставити вимоги закордонного (передусЁм
американського) законодавства, Ёз вЁтчизняним в частинЁ надання установами
банкЁвсько? системи звЁтЁв, зберЁгання облЁково-звЁтно? документацЁ? та
подання ЁнформацЁ? щодо вза?мовЁдносин з Ёноземними фЁнансовими
органЁзацЁями державним контрольним та правоохоронним органам.
Так, скажЁмо, кредитно-фЁнансовЁ установи США надають звЁти щодо
валютних операцЁй Ё платежЁв готЁвкою, що отримуються в торгЁвлЁ Ё
пЁдпри?мництвЁ, створюють тим самим, по-перше, ЁнформацЁйну базу для аналЁзу
та пошуку "вЁдми-вателЁв". По-друге, у випадках обгрунтовано? пЁдозри щодо
тЁ?? чи Ёншо? особи у "вЁдмиваннЁ" грошей такЁ вЁдомостЁ дають можливЁсть
встановлювати рух його грошових коштЁв та пЁдтвердити факти "вЁдмивання",
тобто отримати необхЁднЁ докази.
У нас же не передбачено звЁти анЁ по депозитах, анЁ по обсягах зняття
вкладЁв, платежах або переказах, нЁ щодо отримання готЁвкових грошових
коштЁв, у зв'язку Ёз чим аналЁз ЁнформацЁ?, що стосу?ться пошуку
"вЁдмивателЁв" Ё ?х покривателЁв ста? майже неможливим. Тобто незаперечним ?
той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища вЁдсутнЁ будь-якЁ
правовЁ та органЁзацЁйно-процедурнЁ механЁзми та бар'?ри.
СлЁд додати, що поширенню "тЁньових" процесЁв, особливо таких, як
"вЁдмивання" грошей та масштабне ухилення вЁд сплати податкЁв в нашЁй кра?нЁ
сприя? вЁдсутнЁсть необхЁдного балансу
92
мЁж правами приватних осЁб на комерцЁйну та?мницю Ё законними потребами
посадових осЁб контрольних та правоохоронних органЁв держави в отриманнЁ
матерЁалЁв та ЁнформацЁ? при перевЁрках, звЁтах або тако?, що вЁдноситься до
справи слЁдства, яка виплива? Ёз закону про банки та банкЁвську дЁяльнЁсть
щодо банкЁвсько? та?мницЁ. У зв'язку з цими статтями оперативнЁ та ЁншЁ
працЁвники правоохоронних органЁв позбавленЁ можливостей доступу до
ЁнформацЁ? по рахунках юридичних Ё фЁзичних осЁб, без чого у рядЁ випадкЁв
неможливо здЁйснювати перевЁрку та вЁдкривати кримЁнальнЁ справи. Тому,
навЁть при наявностЁ обгрунтованих пЁдстав щодо здЁйснення злочину, нЁхто
(нЁ слЁдчий, нЁ прокурор, нЁ суддя, нЁ ЁншЁ особи) не в силах вирЁшити
питання щодо вилучення певних документЁв та отримання даних про операцЁ? по
рахунках конкретних фЁрм Ё юридичних осЁб, не порушуючи при цьому норм
чинного законодавства.
ЦЁ данЁ можуть бути наданЁ податковЁй службЁ. Але на вЁдмЁну вЁд служби
внутрЁшнЁх доходЁв кра?н, що мають розвинену ринкову економЁку, вона не
тЁльки не надЁлена правом розслЁдування, але навЁть не ма? статусу органу
дЁзнання, у зв'язку Ёз чим обов'язки по перевЁрцЁ правильностЁ визначення
прибутку та обчислення податкЁв податковими Ёнспекторами фактично
виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що ? у первинних
документах. Тому спЁвставити ?х Ёз вЁдомостями, що поданЁ у декларацЁях,
фактично неможливо. Проте, навЁть за Ёснуючих обмежень аналЁз порушених
кримЁнальних справ, актЁв, документальних перевЁрок, наявно? оперативно?
ЁнформацЁ?, що був проведений Державною податковою АдмЁнЁстрацЁ?ю Укра?ни,
засвЁдчу?, що внаслЁдок правово? неврегульо-ваностЁ та недосконалостЁ
дЁючого законодавства, банкЁвська система Укра?ни стала однЁ?ю з головних
сфер ухилення вЁд сплати податкЁв дЁлками "тЁньово?"" економЁки. З цЁ?ю
метою ними створю?ться мережа фЁктивних пЁдпри?мств, за допомогою яких
вуалюються незаконнЁ фЁнансово-господарськЁ операцЁ?.
Про масштаби цЁ?? протиправно? дЁяльностЁ свЁдчить те, що, наприклад, у
листопадЁ 1997 року пЁдроздЁлами податково? полЁцЁ? виявлена 561 фЁктивна
фЁрма, пЁд прикриттям яких проводились незаконнЁ операцЁ? по "ЛОРО-рахунках"
банкЁв-нерезидентЁв. ДЁ-
93
ями правопорушникЁв завда?ться величезна шкода економЁцЁ Ё бюджету
держави. ТЁльки в м. Ки?вЁ у 1997 роцЁ виявлено 1,5 тисячЁ фЁктивних
структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як
загальна сума прихованих вЁд оподаткування угод, проведених через цЁ фЁрми,
перевищила З млрд. гривень.'
Виходячи Ёз викладеного, в процесЁ реалЁзацЁ? законодавчо? стратегЁ?,
яка спрямована на обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ?" економЁки Укра?ни,
необхЁдно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досвЁд
кра?н, якЁ мають цивЁлЁзовану ринкову економЁку щодо створення надЁйно
дЁючих правових умов та органЁзацЁйно процедурних механЁзмЁв приборкання
кримЁнально? економЁки.
3.2. ДосвЁд США щодо створення умов правового обмеження проявЁв
"тЁнЁзацТ" економЁки, який може бути застосований у вЁтчизнянЁй практицЁ
ВирЁшення питання обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ?" економЁчного життя
кра?ни передусЁм потребу? здЁйснення на законодавчому, процедурному та
органЁзацЁйно-виконавчому рЁвнях вирЁшення двох питань. По-перше, створення
надЁйно? системи правового попередження можливостЁ вЁдмивання "брудних"
грошей, Ё по-друге, створення надЁйно? правово? бази для ефективного
функцЁонування податково? системи.
У зв'язку Ёз тим, що "вЁдмивання" грошей прийняло загальносвЁтовЁ
масштаби, законодавцЁ кра?н, що мають розвинуту ринкову економЁку прагнуть
захистити сво? кра?ни вЁд поширення на ?х територЁю цього явища. Вони
затверджують закони, що спрямованЁ на органЁзацЁю державними органами Ё
банками контролю за вкладами Ё рухом грошових коштЁв громадян, що створю?
значнЁ ускладнення в дЁяльностЁ кримЁнально-мафЁозних структур та ?х
"чорно?" економЁчно? бази.
В основному цЁ закони спрямованЁ на те, щоб зафЁксувати рух грошей на
ключових стадЁях, тобто робиться все можливе для того, щоб грошЁ залишали
"слЁд", за яким можна було б прослЁдкувати ?х шлях у зворотнЁй бЁк аж до
джерела походження.
ЯкЁ ж це стадЁ?? Як уже вЁдзначалось, злочинцЁ здЁйснюють велику
кЁлькЁсть рЁзних операцЁй Ё засобЁв, щоб приховати кримЁнальне походження
коштЁв. Однак, всЁ цЁ методи включають проходження грошей через стадЁ?, де
можливе ?х виявлення, тобто грошова готЁвка повинна або експортуватися через
територЁальний кордон, а потЁм осЁсти на рахунках в Ёноземних
кредитно-фЁнансових установах, або повернутися назад, або ж необхЁдно
запевнити вЁтчизняну банкЁвську установу, що значний вклад грошово? готЁвки
? законним.
Отже, ключовими для виявлення операцЁй щодо "вЁдмивання" грошей ? ?х
основнЁ стадЁ?, по-перше, де готЁвка входить у вЁтчизняну кредитно-фЁнансову
систему Ё, по-друге, де вона перетина? кордон для Ёнтегрування у закордоннЁ
фЁнансовЁ системи, звЁдки поверта?ться на батькЁвщину у формЁ законних
переказЁв.
СтупЁнь Ё жорсткЁсть контролю цих етапЁв у рЁзних кра?нах неоднакова.
НайбЁльш рЁшуче у вирЁшеннЁ цього питання дЁють СполученЁ Штати Америки.
Вивчення правово? системи Сполучених ШтатЁв Америки свЁдчить, що багато
положень федерального законодавства, спрямованих на рЁшучу боротьбу Ёз
"вЁдмиванням" грошей, були встановленЁ у зв'язку з прийняттям протягом 1970
- 1988 рокЁв п'яти спецЁальних законодавчих актЁв, змЁст яких буде
проаналЁзований нами у хронологЁчнЁй ретроспективЁ'.
Прийняття федерального "Акта про банкЁвську та?мницю" (1970 p.) було
результатом усвЁдомлення та стурбованостЁ урядових кЁл, законодавцЁв та
громадськостЁ щодо зростаючого використання кредитно-фЁнансових установ у
злочинних цЁлях, а також використання громадянами США Ёноземних фЁнансових
установ з метою порушення Ё обходу американських законЁв. Цей закон надав
мЁнЁстру фЁнансЁв право встановлювати вЁдпо-
3 доповЁдно? записки Головного управлЁння економЁчного аналЁзу
Державно? податково? АдмЁнЁстрацЁ? Укра?ни "Про заходи щодо забезпечення
надходження доходЁв у 1998 роцЁ" (9 сЁчня 1998 p.). - С. 24
94
Переклади текстЁв зазначених законодавчих актЁв див.: В. О. Мандибура.
Правовий механЁзм контролю за "вЁдмиванням" грошей та напрями його
вдосконалення (аналЁтично-ЁнформацЁйно доповЁдь), додатки 1, 2 Ё 3 //
СекретарЁат Верховно? Ради Укра?ни, вересень 1996 p.
95
вЁднЁ вимоги на ведення облЁку Ё подання звЁтЁв фЁнансовими
установами.
У вЁдповЁдностЁ до першого роздЁлу закону кредитно-фЁнансовЁ установи
зобов'язанЁ зберЁгати щонайменше п'ять рокЁв облЁково-звЁтну документацЁю
таких видЁв, що "мають високу ступЁнь застосування в карних, податкових
розслЁдуваннях, судових процедурах".
ЦЁ документи включають: 1) ЁнформацЁю про будь-яке надання кредиту на
суму, що перевищу? 10 тис. доларЁв (якщо тЁльки вЁн не забезпечений часткою
нерухомостЁ); 2) документ про будь-яке доручення, отримане або дане на
переказ, що перевищу? 10 тис. доларЁв, будь-якЁй особЁ (вЁд будь-яко?
особи), на будь-який рахунок (з будь-якого рахунку), в будь-яке мЁсце (Ёз
будь-якого мЁсця) поза США; 3) зразки пЁдписЁв; 4) ЁдентифЁкацЁйнЁ номери
платникЁв податкЁв для визначення рахункЁв; 5) картки бухгалтерського
облЁку, якЁ вказують на операцЁ? по рахунках Ё копЁ? чекЁв на суму, що
перевищу? 100 доларЁв, якЁ сплаченЁ у банку.
За порушення цих вимог на банкЁвську установу, директора, посадову
особу, службовця за законом може бути накладено цивЁльно-правове покарання у
виглядЁ штрафу до 10 тис. доларЁв за кожне порушення.
Другий роздЁл цього акту вимага? надання наступних звЁтЁв вЁд
кредитно-фЁнансових установ: 1) про валютнЁ операцЁ? (CTR); 2) про
мЁжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документЁв (CMIR); 3)
про ЁноземнЁ банки Ё фЁнансовЁ рахунки (EBAR).
АмериканськЁ установи, на якЁ розповсюджуються вимоги акта (такЁ як: 1)
банкЁвськЁ установи; 2) маклерськЁ контори торговцЁв цЁнними паперами; 3)
мЁжнароднЁ пЁдпри?мства вза?много кредиту в нацЁональних валютах; 4) чековЁ
касири; 5) телеграфнЁ компанЁ?; 6) казино, що мають лЁцензЁю та рЁчний доход
понад 1 млн.доларЁв; 7) поштову службу Ё деякЁ ЁншЁ), повиннЁ подавати звЁт
щодо кожно? валютно? операцЁ? службЁ внутрЁшнЁх доходЁв (податкове
управлЁння Ёз правом розслЁдування фЁнансових злочинЁв -- IRS), створенЁй
при МЁнЁстерствЁ фЁнансЁв США, про кожен депозит, вилучання грошей Ёз
рахунку, обмЁн
96
валюти або Ёнший платЁж або переказ, що включа? валютнЁ операцЁ? на
суму, що перевищу? 10 тис. доларЁв.
МЁнЁстр фЁнансЁв ма? право дати дозвЁл на звЁльнення вЁд подання
звЁтЁв. Банки також можуть звЁльнити окремЁ операцЁ? окремих клЁ?нтЁв, але
лише за умови, якщо банк "може надати обгрунтованЁ висновки, що цЁ суми не
перевищують сум, спЁв-ставних Ёз звичайною поведЁнкою законного
пЁдпри?мництва".
Закон вимага? при заповненнЁ звЁту кредитно-фЁнансово? установи подання
рЁзних вЁдомостей щодо операцЁй, що включають такЁ данЁ: 1) про особистЁсть
людини, що здЁйсню? операцЁю; 2) про номер цЁ?? особи в системЁ соцЁального
забезпечення, адресу, рЁд заняття Ё дату народження; 3) про тип
ЁдентифЁкацЁ?, яка застосову?ться для встановлення особи конкретно? людини,
номера ведЁйського свЁдоцтва, кредитно? картки, паспорта та Ён.; 4)
документи, якЁ були використанЁ для зазначено? ЁдентифЁкацЁ?; 5) номер
рахунку клЁ?нта; 6) тип операцЁ? Ё загальна сума, а також вЁдомостЁ про
залучення в операцЁю Ёноземно? валюти; чек або телеграфний грошовий переказ.
З сЁчня 1990 року правова регламентацЁя вимага? застосовувати додаткову
форму звЁтностЁ, що ма? спецЁальну клЁтинку, яку необхЁдно вЁдмЁтити, якщо
установа вважа? операцЁю пЁдозрЁлою. Ця форма повинна бути пЁдписана
службовцем, який ?? заповнив, а також посадовою особою установи, що
перевЁрила Ё затвердила ??. Особи, що порушують це положення федерального
закону, пЁдлягають кримЁнальному або цивЁльно-правовому покаранню. При цьому
сума адмЁнЁстративного штрафу не може перевищувати суми валюти, залучено? до
операцЁ?.
ОкремЁ положення федерального закону вимагають також подавати Ёнший
звЁт за формою 8300 щодо платежЁв готЁвкою в сумЁ, що перевищу? 10 тис.
доларЁв, якЁ отриманЁ в торгЁвлЁ або пЁдпри?мництвЁ. ?нформацЁя Ёз цих
звЁтЁв також допомага? вЁд-слЁдкувати рух грошей по каналах обЁгу Ё корисна
при розслЁдуваннЁ по справах "вЁдмивання" грошей Ё ухилення вЁд
оподаткування. Цю вимогу введено в дЁю у 1984 роцЁ Ё кодифЁковано в
Податковому кодексЁ. Заповнюючи цей звЁт, отримувач грошово? готЁвки повинен
включати до нього прЁзвище, адресу Ё ЁдентифЁкацЁйний номер особи, вЁд яко?
отримана готЁвка. Як-97
що угода була здЁйснена вЁд чийогось ЁменЁ, то вносяться данЁ на цю
особу. Ця форма повинна бути подана в IRS не пЁзнЁше 15 дЁб пЁсля отримання
готЁвки.
Особи, якЁ свЁдомо не подають зазначений звЁт, визнаються такими, що
чинять злочин, Ё до них застосовуються штрафи до 25 тис. доларЁв (або 100
тис. доларЁв у випадках корпорацЁ?) Ё/або тюремне ув'язнення на строк до 5
рокЁв.
ЗвЁт про мЁжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документЁв
за формою 4790 повинен надаватися митнЁй службЁ будь-якою особою, що ввозить
понад 10 тис. доларЁв у США або вивозить Ёз них. ЗвЁт нада?ться також у
випадку, якщо особа отриму? з Ёншо? кра?ни суму, що перевищу? 10 тис.
доларЁв. Поняття "кредитно-грошовЁ документи" включа? валюту США Ё Ёноземну
валюту, всЁ оборотнЁ документи на пред'явника (чеки, виданЁ окремими
особами, компанЁ?ю, банком, касиром, а також туристичнЁ чеки, борговЁ
зобов'язання Ё грошовЁ перекази, цЁннЁ папери або акцЁ? на пред'явника та
Ён.).
ВЁд резидентЁв США вимага?ться вести облЁк Ё надавати звЁти щодо сво?х
вза?мовЁдносин з будь-якими Ёноземними фЁнансовими органЁзацЁями. Це
стосу?ться осЁб, якЁ беруть фЁнансову участь в Ёноземному банку у виглядЁ
цЁнних паперЁв або Ёншого фЁнансового рахунку, а також осЁб, якЁ мають право
пЁдпису або будь-який Ёнший дозвЁл щодо користування таким рахунком. ЗвЁт
нада?ться за формою 90-22.1 СлужбЁ внутрЁшнЁх доходЁв щорЁчно.
За порушення цих правил до особи може бути застосовано цивЁльно-правове
покарання у виглядЁ штрафу до 100 тис. доларЁв, але не бЁльше грошово? суми,
що залучена в операцЁ?, а також кримЁнальне покарання -- штраф, що не
перевищу? 250 тис.доларЁв Ё/або тюремне ув'язнення до 5 рокЁв.
Прийняття законодавчого Акту вЁд 29.10.1970 року (про внесення змЁн до
Федерального Акту про страхування вкладЁв щодо вимоги вЁд застрахованих
банкЁв вести повнЁ записи, а також надавати звЁти до Департаменту СкарбницЁ
про проведення певних операцЁй у валютЁ США) було зумовлено необхЁднЁстю
забезпечити належнЁ умови щодо надання ЁнформацЁ? суб'?ктами пЁдпри?мницько?
дЁяльностЁ при веденнЁ розслЁдування
кримЁнальних справ, чим була сутт?во обмежена можливЁсть "вЁдмивання"
грошей.
Законом були сутт?во розширенЁ повноваження Секретаря СкарбницЁ (у
порЁвняннЁ з Кодексом США 1952 p.) щодо посилення Ё регламентацЁ? вимог до
ведення вЁдповЁдних записЁв не-застрахованим банком чи незастрахованою
установою, або ж будь-якою особою, що задЁяна в пЁдпри?мницькЁй дЁяльностЁ,
стосовно змЁн, якЁ вЁдбулися у власностЁ, формЁ ведення облЁку Ё контролю,
формЁ управлЁння та процедурЁ подання цих звЁтЁв.
Процедурна регламентацЁя зобов'язувала означених суб'?ктЁв подавати
вЁдповЁднЁ звЁти у разЁ, коли вони "? вкрай необхЁднЁ для ведення
розслЁдувань кримЁнальних справ, справ, якЁ стосуються податкЁв, та для
регулятивних розслЁдувань чи проваджень по справах".
ЗберЁгання та ведення записЁв по зазначенЁй звЁтностЁ в електроннЁй чи
автоматизованЁй формЁ дозволялись тЁльки "за умови дотримання положень,
визначених Секретарем СкарбницЁ.
У разЁ порушень закону Секретарю скарбницЁ надавалось право "прийняти
рЁшення передати справу до вЁдповЁдного районного суду США, чи вЁдповЁдного
суду США будь-яко? територЁ? чи Ёншого мЁсця (за умови, що вони надЁленЁ
юрисдикцЁ?ю США забороняти такЁ дЁ? чи практику). ПЁсля належного
повЁдомлення дозволя?ться виносити безстрокову або тимчасову су-? дову
заборону чи видавати заборонений судовий наказ без мож-а ливостЁ
використання застави. За зверненням Секретаря будь-fv який з означених судЁв
може також видавати обов'язковЁ судовЁ ||у заборони, за якими особа ма?
виконувати рЁшення Секретаря...". 1 Актом регламентовано, що в разЁ кожного
свЁдомого пору-й шення будь-якого положення чи порушення, ско?ного через |1
НедбалЁсть, Секретар до таких осЁб, якщо вони мають форму ^ партнерства,
корпорацЁй чи Ёншу форму пЁдпри?мства по вЁдно-^ щенню до партнера,
керЁвника, службовця чи найманого пра-g ПЁвника цього пЁдпри?мства, який
свЁдомо або виключно через ^недбалЁсть бере участь у порушеннЁ, може
визначити розмЁр ?Ёй штрафу за цивЁльним покаранням, який не повинен
перевищува-Ц ти 10 тис. доларЁв США.
^&'.
У разЁ неспроможностЁ особи сплатити будь-який штраф для стягнення
цЁ?? суми в судовому порядку за рЁшенням Секретаря СкарбницЁ вЁд ЁменЁ
Сполучених ШтатЁв Америки може бути розпочата цивЁльна справа. КримЁнальне
покарання для особи, що свЁдомо порушувала положення закону, передбачало
стягнення штрафу, розмЁр якого не повинен перевищувати 1 тис. доларЁв США,
або ув'язнення строком не бЁльше одного року, або застосування обох покарань
одразу.
До особи, що свЁдомо порушу? чи свЁдомо спричиню? порушення будь-якого
положення роздЁлу 21 Федерального Акту про страхування вкладЁв, або роздЁлу
411 Державного акту про житло, якщо порушення ма? мЁсце пЁсля ско?ння
будь-якого порушення федерального законодавства, яке кара?ться ув'язненням
строком бЁльше одного року, застосову?ться стягнення штрафу в розмЁрЁ, що не
перевищу? 10 тис. доларЁв США або ув'язнення строком не бЁльше як п'ять
рокЁв, або обидва покарання одразу.
За законом Секретар СкарбницЁ зобов'язаний забезпечувати дотримання
його положень Ё може делегувати такЁ обов'язки вЁдповЁдному банкЁвському
наглядовому агентству чи Ёншому наглядовому агентству.
Загальний акт про контроль над злочиннЁстю (1984 p.) ма? деякЁ
положення, що спецЁально присвяченЁ проблемЁ "вЁдмивання" грошей.
У вЁдповЁдностЁ до акта, митним офЁцерам дозволя?ться зупиняти Ё робити
обшук без ордера будь-яких автомобЁлЁв, лЁтакЁв, кораблЁв, контейнерЁв,
упаковок Ё особи, "якщо ? розумнЁ пЁдстави вважати, що перевозяться
кредитно-грошовЁ документи з порушенням вЁдповЁдних правил".
Друге положення цього законодавчого акту дозволя? виплату винагороди
особам, якЁ надали ЁнформацЁю, що дозволила стягнути за порушення "Акта про
банкЁвську та?мницю" суму, що перевищу? 50 тис: доларЁв у виглядЁ штрафу або
конфЁскацЁ?. Федеральний Акт про контроль за "вЁдмиванням" грошей (1986 p.)
визнав злочином "вЁдмивання" грошей, що отриманЁ вЁд протиправно?
дЁяльностЁ. ВЁдповЁдно до нього злочинами визнавались два кримЁнальних
правопорушення:
100
перше -- "вЁдмивання валютно-грошових документЁв";
друге -- "здЁйснення грошових операцЁй у вЁдношеннЁ власностЁ, яка
отримана вЁд точно визначено? незаконно? дЁяльностЁ".
Перша норма встановила вЁдповЁдальнЁсть за "вЁдмивання" грошей, яке
вЁдбува?ться за рахунок фЁнансових операцЁй, перевезень, вЁдправлень або
переказЁв кредитно-грошових документЁв. При фЁнансових операцЁях за законом
правопорушення ма? мЁсце у тому випадку, якщо особа або зна?, що майно, яке
включене в цю операцЁю, явля? собою доход вЁд незаконно? дЁяльностЁ, але,
незважаючи на це, здЁйсню? ?? з намЁрами сприяти продовженню тако?
протиправно? дЁяльностЁ або зна?, що зазначена операцЁя ма? на метЁ
приховування або покривання природи, мЁсця знаходження, джерела походження
належностЁ доходу, або уникнення виконання певно? вимоги щодо надання звЁту
про таку операцЁю. За аналогЁчних умов злочином вважа?ться "вЁдмивання"
грошей, що пов'язане Ёз перевезенням кредитно-грошових документЁв.
Друга норма стосу?ться особи, що заздалегЁдь сплановано здЁйсню? разом
Ёз кредитно-фЁнансовою установою грошову операцЁю вЁдносно здобуто?
злочинним шляхом власностЁ, джерелом яко? ? точно визначена незаконна
дЁяльнЁсть, на суму, що перевищу? 10 тис. доларЁв. За американським
законодавством до протиправно? дЁяльностЁ вЁдносяться: наркобЁзнес,
фальшування грошей, контрабанда, банкЁвськЁ та трастовЁ шахрайськЁ операцЁ?,
банкЁвськЁ або поштовЁ пограбування, крадЁжки, шпигунство, рекет, кЁлерство
тощо. ТакЁ злочини у США за законом можуть каратися штрафом до 500 тис.
доларЁв Ё/або тюремним ув'язненням до 20 рокЁв.
Акт про контроль за "вЁдмиванням" грошей передбача? також цивЁльну Ё
кримЁнальну конфЁскацЁю предметЁв, якЁ залученЁ до "вЁдмивання" грошей.
За законом мЁнЁстру юстицЁ? було надано право накладати цивЁльнЁ
грошовЁ штрафи до 500 доларЁв на будь-яку кредитно-фЁнансову установу, яка
за недбалЁстю порушу? якесь Ёз положень "Акту про банкЁвську та?мницю".
МЁнЁстру фЁнансЁв також надано право вивчати будь-якЁ бухгалтерськЁ книги та
облЁковЁ документи фЁнансово? установи в частинЁ, що стосу?ться ведення
обмЁну Ё подання звЁтЁв.
101
викону? обов'язки, або ма? повноваження приватного пЁдпри?мства; 5)
будь-яке приватне пЁдпри?мство або агентство, що займа?ться будь-якою
дЁяльнЁстю, яку мЁнЁстр фЁнансЁв, згЁдно з правилами, вважа? такою, що ?
схожою, спорЁдненою, або замЁню? зазначену фЁнансову дЁяльнЁсть; 6) будь-яке
Ёнше приватне пЁдпри?мство, визначене мЁнЁстром фЁнансЁв, як таке, чи?
операцЁ? з готЁвкою мають високу ступЁнь корисливостЁ стосовно кримЁнальних,
податкових та статутних питань.
За законом, мЁнЁстру юстицЁ? було надане право включати до перелЁку
будь-яке пЁдпри?мство, що займа?ться дЁяльнЁстю, подЁбною до тЁ??, яку
здЁйснюють перерахованЁ пЁдпри?мства, а також Ё будь-яке Ёнше пЁдпри?мство,
до "чи?х операцЁй за готЁвковий розрахунок у вищЁй мЁрЁ застосуються карнЁ
або податковЁ процедури".
Окремо необхЁдно вЁдзначити, що, окрЁм федерального законодавства,
багато штатЁв США виявили ЁнЁцЁативу в боротьбЁ Ёз "вЁдмиванням" грошей Ё
ввели в дЁю власнЁ закони, якЁ визначають "вЁдмивання" грошей державним
злочином, що розширю? можливостЁ розслЁдування Ё кримЁнального
переслЁдування осЁб, якЁ займаються такими операцЁями. БЁльшЁсть Ёз штатЁв
мають вЁдповЁднЁ закони, якЁ дають право регулювати дЁяльнЁсть небанкЁвських
фЁнансових установ, що вЁдправляють грошЁ вЁд ЁменЁ клЁ?нта, продають
грошовЁ перекази, туристськЁ чеки та ЁншЁ платЁжнЁ документи.
У контролЁ за рухом грошових коштЁв Ё розслЁдуваннЁ фактЁв "вЁдмивання"
грошей у США беруть участь рЁзнЁ суб'?кти -- представники всЁх гЁлок
державно? влади Ё, в першу чергу, виконавчо?, до яких передусЁм вЁдносяться
мЁнЁстерства фЁнансЁв, юстицЁ? та ЁншЁ органи. Таким чином забезпечу?ться
чЁтко вЁдпрацьована система безсуперечного виконання зазначених законЁв.
?з затвердженням Акта про банкЁвську та?мницю МЁнЁстерству фЁнансЁв США
нада?ться головна роль у боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей. МЁнЁстерство
вЁдповЁда? за опублЁкування правил застосування Акта Ё за координацЁю зусиль
тих органЁзацЁй, яким вона делегована для його реалЁзацЁ?. Хоча застосування
закону тЁльки МЁнЁстерством фЁнансЁв може тягти за собою лише цивЁльну
вЁдповЁдальнЁсть, у ситуацЁях, якЁ вЁдповЁдають
103
умовам кримЁнального покарання, воно працю? спЁльно з МЁнЁстерством
юстицЁ? (атторнеями США).
У 1989 роцЁ МЁнЁстерством фЁнансЁв була створена система контролю за
фЁнансовими злочинами, яка об'?днала численнЁ джерела даних з метою значного
розширення можливостей урядових органЁв щодо аналЁзу ЁнформацЁ? Ё
розпЁзнавання дЁй, пов'язаних з "вЁдмиванням" грошей. Головними пЁдроздЁлами
МЁнЁстерства фЁнансЁв, що ведуть боротьбу Ёз "вЁдмиванням" грошей, ? служба
внутрЁшнЁх доходЁв Ё митна служба.
За законом, служба внутрЁшнЁх доходЁв уповноважена розслЁдувати першЁ
порушення закону про банкЁвську та?мницю (за винятком порушень положень
звЁтЁв про мЁжнароднЁ перевезення валюти або кредитно-грошовЁ документи,
розслЁдування по яких проводить митна служба) здЁйсню?ться управлЁнням
кримЁнального розшуку служби. Служба внутрЁшнЁх доходЁв надЁлена
повноваженнями Ёнспектувати всЁ фЁнансовЁ установи, окрЁм тих, якЁ
перевЁряються Ё контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклерЁв Ё торговцЁв цЁнними паперами, яких перевЁря? ревЁзЁйний пЁдроздЁл
КомЁсЁ? по цЁнних паперах.
Федеральним повноваженим, що займа?ться наглядом за проведенням в життя
кримЁнальних законЁв у США, ? генеральний атторней (адмЁнЁстративна особа,
що сто?ть на чолЁ адмЁнЁстративного керЁвництва МЁнЁстерства юстицЁ? США).
КарнЁ справи порушуються як безпосередньо МЁнЁстерством юстицЁ? США, так Ё
управлЁнням атторне?в США, що дЁють у всЁх штатах кра?ни.
Роботу щодо виявлення Ё розслЁдування фактЁв незаконного обороту
наркотикЁв Ё "вЁдмивання" грошей МЁнЁстерство юстицЁ? здЁйсню? за допомогою
двох сво?х органЁв -- АдмЁнЁстрацЁ? по боротьбЁ Ёз наркотиками (DEA) Ё
Федеральним бюро розслЁду-ваннь (ФБР). Судовим переслЁдуванням по великих
справах щодо "вЁдмивання" грошей займа?ться вЁддЁл з наркотичних засобЁв Ё
небезпечних речовинах МЁнЁстерства юстицЁ?. Судовим переслЁдуванням за
фактами злочинних дЁй вЁд ЁменЁ штату займа?ться головний атторней штату.
У 1984 роцЁ за розпорядженням мЁнЁстра юстицЁ? США була створена робоча
група з банкЁвських економЁчних злочинЁв, яка розробила ?дину систему
подання вЁдомостей, а також спецЁаль-
104
ний бланк для заявлення банками про факти можливих кримЁнальних
порушень. МЁнЁстерство юстицЁ? Ё управлЁння атторне?в США отримують такЁ
повЁдомлення Ё здЁйснюють судовЁ переслЁдування. Якщо у справЁ необхЁдно
попередн? розслЁдування, то для перевЁрки вЁдповЁдних матерЁалЁв залуча?ться
ФБР.
Важливу роль у дЁяльностЁ органЁв по боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей
вЁдЁграють управлЁння полЁцЁ? штатЁв, якЁ часто розкривають цЁ справи
внаслЁдок Ёнших справ, по яких вони проводять розслЁдування, особливо
пов'язаних Ёз наркотиками.
Поряд Ёз цими органами контроль за дотриманням закону про банкЁвську
та?мницю здЁйснюють федеральнЁ органи контролю за банками, до яких
вЁдносяться: 1) Апарат ревЁзора з грошового обЁгу; 2) Федеральна корпорацЁя
зЁ страхування вкладЁв; 3) ПравлЁння федерально? системи резервЁв, 4)
УправлЁння контролю за економнЁстю; 5) НацЁональна адмЁнЁстрацЁя кредитного
союзу.
Цим установам Ё органЁзацЁям МЁнЁстерство фЁнансЁв нада? вЁдповЁднЁ
повноваження.
ЗазначенЁ установи Ё органЁзацЁ? розробили спецЁальну процедуру
експертизи для виявлення можливих порушень Ё проявЁв кримЁнально?
дЁяльностЁ. Вони у сво?й роботЁ також нацЁленЁ на конкретну перевЁрку
"компетентностЁ, квалЁфЁкованостЁ, чесностЁ Ё фЁнансово? самостЁйностЁ"
банкЁвських працЁвникЁв та Ёнших фЁнансових установ.
У процесЁ перевЁрки органи контролю можуть зосередити увагу на фактах
потенцЁйного шахрайства, внутрЁшнЁх зловживань' та Ёнших злочинних дЁй, в
тому числЁ "вЁдмивання" гро-
Практика США квалЁфЁку? широкий спектр можливих видЁв шахрайства Ё
внутрЁшнЁх зловживань, що можуть здЁйснюватись банкЁвськими службовцями. До
таких можна вЁднести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином заре?строванЁ; 2) незаконне привласнення доходЁв;
3) манЁпуляцЁ? з витратами; 4) зловживання реальними активами клЁ?нта або
банку; 5) дЁ?, що перевищують повноваження управлЁнського персоналу; 6)
пЁдробка документЁв або внесення до них фЁктивних записЁв;
7) незаконнЁ бухгалтерськЁ записи; 8) нечеснЁ, обманнЁ або злочиннЁ
вчинки (крадЁжка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документЁв та Ён.). Особливо? уваги потребу? практика попередження
шахрайських операцЁй з цЁнними паперами з боку банкЁвських службовцЁв: 1)
спекуляцЁя
. 99
105
т
шей. Для перевЁрки дотримання Закону про банкЁвську та?мницю або
розслЁдування можливих порушень будь-яких Ёнших законЁв можуть здЁйснюватися
спецЁальнЁ ревЁзЁ?, що й зробила, наприклад, Федеральна корпорацЁя зЁ
страхування вкладЁв, яка створила свЁй вЁддЁл з економЁчно? злочинностЁ. У
цей вЁддЁл увЁйшли спецЁально пЁдготовленЁ Ёнспектори, що здЁйснюють
перевЁрку потенцЁйно? злочинно? дЁяльностЁ.
При перевЁрцЁ органи контролю визначають чЁткЁсть складання Ё подання
звЁтЁв. З цЁ?ю метою продивляються бланки надання пЁльг, з тим щоб
впевнитись у правильностЁ звЁльнення вЁд процедури складання звЁтЁв. Якщо
орган контролю вбача? ймовЁрнЁсть злочинно? дЁяльностЁ, вЁн доповЁда? про це
в МЁнЁстерство юстицЁ? США. ОкрЁм того, цЁ органи вимагають вЁд банкЁвських
установ складання та подання ?м спецЁальних бланкЁв про злочиннЁ дЁ?, якщо
вони виявленЁ або ? пЁдозра щодо злочинних порушень. ДеякЁ федеральнЁ органи
контролю вимагають вЁд банкЁвських установ надання таких бланкЁв у
вЁдповЁднЁ правоохороннЁ органи, а деякЁ -- категорично рекомендують це
робити.
Одну з ключових ролей у боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей в Сполучених
Штатах вЁдЁгра? управлЁння банкЁв штатЁв (БанкЁвський департамент), яке несе
вЁдповЁдальнЁсть за здЁйснення контролю та нагляду за такими фЁнансовими
установами, як комерцЁйнЁ банки, кредитнЁ компанЁ?, установи, що займаються
переказом грошей, каси виплати по чеках та Ён. НавЁть, коли до конкретно?
справи залуча?ться полЁцЁя Ё органи обвинувачення, саме БанкЁвський
департамент ма? компетенцЁю щодо ведення спецЁального бухгалтерського
облЁку, обробки даних,
з цЁнними паперами, що здЁйсню?ться Ёз використанням банкЁвських
рахункЁв по брокерських операцЁях; 2) неправомЁрне утримання частки виторгу,
що отримана вЁд продажу цЁнних паперЁв клЁ?нтЁв; 3) фЁктивнЁ витрати на
контрольному рахунку для компенсацЁ? крадЁжки готЁвки; 4) крадЁжка коштЁв,
якЁ розмЁщенЁ клЁ?нтами у банках, що пов'язана Ёз придбанням ЁнвестицЁй; 5)
не-дозволене вилучання Ё продаж цЁнних паперЁв; 6) невЁрне розмЁщення цЁнних
паперЁв; 7) тайна змова для звЁльнення вЁд вкрадених цЁнних паперЁв через
банкЁвський рахунок цЁнних паперЁв; 8) крадЁжка доходЁв у виглядЁ процентЁв
по цЁнних паперах; 9) замЁна знецЁнених цЁнних паперЁв на прибутковЁ цЁннЁ
папери Ёз портфеля боргових зобов'язань та Ён.
106
необхЁдних для розпЁзнавання "вЁдмивання" грошей Ё отримання доказЁв
для кримЁнального переслЁдування правопорушникЁв.
У БанкЁвському департаментЁ штату Нью-Йорк управлЁння створило у 1987
роцЁ вЁддЁл спецЁальних розслЁдувань, що не ? правоохоронним органом. За
останнЁй час у законодавчЁ органи внесена пропозицЁя щодо надання цьому
вЁддЁлу такого статусу!'. ВЁддЁл займа?ться вивченням, пошуком та
пЁдготовкою ЁнформацЁ?, що стосу?ться злочинно? дЁяльностЁ, перевЁря?
бЁографЁчнЁ данЁ претендентЁв на фЁнансове Ё банкЁвське обслуговування, яким
вида?ться лЁцензЁя. Процедура видачЁ деяких лЁцензЁй може включати перевЁрку
вЁдбиткЁв пальцЁв з метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
вЁддЁлом отримана ЁнформацЁя про правопорушення, вЁн разом Ёз управлЁнням
почина? працювати в тЁснЁй вза?модЁ? з правоохоронними органами на мЁсцях,
на федеральному рЁвнЁ Ё на рЁвнЁ штату, з метою забезпечити узгодженЁсть дЁй
по виявленню Ё припиненню "вЁдмивання" грошей.
Наведений аналЁз показу?, яким чином законодавство регулю? здЁйснення
контролю за недопущенням можливостЁ "вЁдмивання брудних грошей" у США.
Важливе мЁсце у державнЁй системЁ обмеження "тЁньово?"" економЁки у США
займають податковЁ служби. ?х значення постЁйно пЁдвищу?ться, функцЁональнЁ
можливостЁ посилюються, а правова база постЁйно вдосконалю?ться. Так, крЁм
функцЁй утримання податкЁв Ё контролю за доходами населення податковЁ служби
на цей час вирЁшують також завдання боротьби
НеобхЁдно зазначити, що органЁзацЁя правоохоронних органЁв США
буду?ться у вЁдповЁдностЁ до Ёснуючо? в кра?нЁ державно-адмЁнЁстративною
системою. До федеральних правоохоронних органЁв, тобто органЁв, що
контролюють дотримання федеральних законЁв на всЁй територЁ? кра?ни,
вЁдносяться МЁнЁстерство юстицЁ? США Ё Верховний Суд США. Проте аналогЁчно?
полЁцейсько? органЁзацЁ? на федеральному рЁвнЁ не Ёсну?. До правоохоронних
органЁв на рЁвнЁ штату вЁдноситься управлЁння юстицЁ?. Вищий суд Ё
управлЁння полЁцЁ? штату ? формально незалежними вЁд федеральних органЁв Ё
повиннЁ забезпечувати законнЁсть та правопорядок на територЁ? свого штату у
вЁдповЁдностЁ до конституцЁ? штату та Ёнших дЁючих у штатЁ законЁв. ОкрЁм
цього окремЁ федеральнЁ мЁнЁстерства (всього ?х в США 44) мають сво?
правоохороннЁ органи, що повиннЁ контролювати дотримання законЁв Ё положень,
визначених цими мЁнЁстерствами.
107
з "тЁньовою" Ё кримЁнальною економЁкою (насамперед органЁзованою
економЁчною злочиннЁстю).
Одним Ёз заходЁв скорочення дефЁциту федерального бюджету та обмеження
"тЁньового" сектору економЁки для адмЁнЁстрацЁ? США ? посилення боротьби з
особами, якЁ ухиляються вЁд сплати податкЁв. АмериканськЁ фахЁвцЁ вбачають у
цьому найбЁльш вагомий резерв поповнення державних коштЁв. За ?х оцЁнками на
початку 90-х рокЁв недоплата податкЁв у США перевищувала 100 мЁльярдЁв
доларЁв. Основними категорЁями неплатникЁв ? особи вЁльних професЁй Ё дрЁбнЁ
пЁдпри?мцЁ, особи, якЁ надають на бартернЁй основЁ один одному медичнЁ,
автосервЁснЁ, господарськЁ, будЁвельно-ремонтнЁ та ЁншЁ послуги, а також
особи, що займаються несанкцЁонованою Ё кримЁнальною дЁяльнЁстю.
НайвагомЁше мЁсце в податковЁй системЁ Ё, вЁдповЁдно, найбЁльше
навантаження пада? на податкове управлЁння служби внутрЁшнЁх доходЁв (СВД)
мЁнЁстерства фЁнансЁв (або як ?? Ёнакше називають податкове управлЁння), що
? федеральним органом. Ця служба зараз нарахову? близько 100 тисяч
спЁвробЁтникЁв, а ?? бюджет становив близько 1,5 млрд. доларЁв.
Законодавство США передбача?, що усЁ податки мають утримуватися з
населення на пЁдставЁ податково? декларацЁ?, яка розроблена податковим
управлЁнням для рЁзних категорЁй платникЁв податкЁв. ДекларацЁю власноручно
заповню? особа, яка ? платником податкЁв, Ё пересила? ?? до мЁсцевого
вЁддЁлення податкового управлЁння по поштЁ. В декларацЁ? зазначаються
особистЁ данЁ, включаючи сЁмейне положення, рЁд занять, вЁк, вЁдображенЁ
вЁдомостЁ про всЁ доходи, що були отриманЁ платником податкЁв за минулий
рЁк, в тому числЁ Ё про додатковЁ, поточнЁ -- премЁ?, гонорари, отриманЁ
позички, спадщину тощо, а також величину збиткЁв вЁд пЁдпри?мницько?
дЁяльностЁ Ё стихЁйного лиха:
пожежЁ, повенЁ та Ён., що вплинули на його фЁнансовий стан.
Платник податкЁв зобов'язаний повЁдомити в декларацЁ? про всЁ види
рухомого Ё нерухомого майна, рахунки у банках та обсяги капЁталу,
розмЁщеного в акцЁях Ё облЁгацЁях, якЁ вЁн ма? (у тому числЁ Ё за кордоном).
З питань заповнення декларацЁй платник податкЁв може звертатись за
консультацЁ?ю до вЁддЁлення податкового управ-
108
лЁння або до приватного консультативного закладу Ё залучати до
спЁвробЁтництва приватних осЁб. Законодавством США передбачено покарання тих
фЁрм, що надають такЁ послуги, але дЁють в межах недозволеного
консультування.
Важлива особливЁсть американського законодавства поляга? в тому, що не
податкове управлЁння повинне довести незаконнЁсть джерел доходЁв фЁзично?
особи, а сам платник податку на вимогу податкових органЁв зобов'язаний
документально пЁдтвердити легЁтимнЁсть походження всЁх коштЁв та майна, що
знаходяться у його розпорядженнЁ, а також знаходились у його власностЁ в
минулому. Тобто у сферЁ оподаткування Ё пЁдтвердження законностЁ майнових
прав законодавство США досить гнучко пЁдходить до застосування вЁдомого
принципу презумпцЁ? невинностЁ Ё чесна громадськЁсть з розумЁнням сприйма?
це "жахливе порушення " прав людини.
За законодавством фЁнансове розслЁдування може вестись як вЁдкрито
(тобто з викликом пЁдозрюваного на допити до Ёнспектора в податкове
управлЁння), так Ё та?мно. СпЁвробЁтники слЁдчого вЁддЁлу можуть
конспЁративне для прикриття сво?? дЁяльностЁ, використовувати документи
рЁзних урядових Ё, у разЁ необхЁдностЁ, навЁть приватних органЁзацЁй.
Повноваження фЁнансових ЁнспекторЁв, передбаченЁ законодавством США,
дозволяють ?м отримати будь-якЁ види ЁнформацЁ? про платника податкЁв.
АмериканськЁ громадяни погоджуються спЁвробЁтничати Ёз податковим
управлЁнням, оскЁльки побоюються, що у випадках вЁдмови самЁ можуть стати
об'?ктом фЁнансового розслЁдування.
ПравоохороннЁ органи США не тЁльки користуються ЁнформацЁ?ю, що
накопичу? податкове управлЁння, але Ё широко залучають фЁнансових
ЁнспекторЁв до проведення розслЁдувань.
Вважа?ться, що за низкою злочинЁв проведення фЁнансового розслЁдування
-- найбЁльш дЁ?вий шлях притягнення злочинцЁв до суду. Це передусЁм справи,
пов'язанЁ з такими проявами "чорно?" економЁчно? дЁяльностЁ, як торгЁвля
наркотиками та Ёншими можливостями отримання незаконних доходЁв. Практика
засвЁдчу?, що досить часто надзвичайно складно отримати докази зазначених
злочинЁв. В той же час система фЁнансово-майнового
109
r"
облЁку платникЁв податкЁв нада? можливЁсть встановлювати факти
Ёстотного перевищення витрат (або накопичено? особисто? власностЁ Ё майна)
понад офЁцЁйно заявленими у декларацЁ? доходами. Саме таким шляхом у США
досить часто притягують до судово? вЁдповЁдальностЁ за ухилення вЁд сплати
податкЁв найбЁльш законспЁрованих неплатникЁв прибуткового податку, а також
виходять на розкриття бЁльш небезпечних кримЁнальних злочинЁв.
Для цього пЁдраховуються найбЁльш великЁ покупки за декЁлька рокЁв
(купЁвля будинку, вЁлли в мЁсцях вЁдпочинку, коштовних марок, машин, яхт,
катерЁв, цЁнних меблЁв, антикварних витворЁв мистецтва, коштовних ювелЁрних
виробЁв тощо), а також витрати, що пов'язанЁ з подорожуванням,
капЁталовкладенням до статутних фондЁв у рЁзнЁ акцЁ? та облЁгацЁ?, прирЁст
банкЁвських рахункЁв та Ёнше. ЦЁ витрати порЁвнюються Ёз тими, що зазначенЁ
в податковЁй декларацЁ? як офЁцЁйнЁ доходи, за той же перЁод часу. Якщо сума
доходЁв значно менша за суму сукупних витрат фЁзично? особи, то справу
передають до суду по звинуваченню в ухиленнЁ вЁд сплати податкЁв.
ПервиннЁ данЁ на платникЁв податкЁв, що ухиляються вЁд ?х сплати,
податковЁ управлЁння отримують вЁд полЁцЁ?, прокуратури та пЁдроздЁлЁв
служби безпеки.
СлЁд звернути особливу увагу також Ё на поширення у США практики
використання послуг платних ЁнформаторЁв, якЁ допомагають викрити порушникЁв
податкового законодавства. При цьому добровЁльнЁ помЁчники (частЁше всього
ними бувають колишнЁ дружини, кинутЁ коханки, заздрЁснЁ спЁвробЁтники, а
також пильнЁ сусЁди та ЁншЁ законослухнянЁ громадяни) отримують до 10
вЁдсоткЁв вЁд суми пенЁ, нараховано? за несплату податкЁв.
Те, що податковЁ служби у кра?нах розвинуто? ринково? економЁки
по?днують у собЁ функцЁ? фЁнансового Ё правоохоронного органу, в першу чергу
поясню?ться поширеною практикою ухилення вЁд податкЁв, найбЁльш характерною
для осЁб, якЁ мають незаконнЁ "чорнЁ" доходи (членЁв кримЁнально-мафЁозних
угрупувань, рекетирЁв, кЁлерЁв, повЁй, сутенерЁв, хабарникЁв, шпигунЁв,
шахра?в тощо).
У бЁльшостЁ випадкЁв цЁ особи навЁть не заповнюють податковЁ декларацЁ?
для того, щоб не потрапити у поле зору податко-
110
вих органЁв. ПодатковЁ служби досить активно провадять фЁнансовЁ
розслЁдування по цих видах злочинЁв, оскЁльки сума штрафЁв, як правило, у
багато разЁв перекрива? всЁ витрати, що пов'язанЁ з ними.
СлЁдчЁ вЁддЁли мЁсцевих податкових органЁв, звичайно, добре
пЁдготовленЁ до подЁбних операцЁй, Ё не тЁльки мають вЁдповЁднЁ
повноваження, але Ё оснащенЁ необхЁдною апаратурою для пЁдслуховування Ё
звукозапису, а також лабораторЁями, для проведення аналЁзу достовЁрностЁ
документЁв платникЁв податку. Тут викону?ться також хЁмЁчна, кримЁналЁстична
експертизи та експертиза почерку особи, що пЁдозрю?ться.
За американськими законами ухилення вЁд сплати податкЁв ? серйозним
кримЁнальним злочином. Тому методи фЁнансового розслЁдування включають в
себе не тЁльки суто фЁнансовЁ заходи, такЁ, як перевЁрка бухгалтерських книг
Ё звЁтЁв, перевЁрка кредитних документЁв Ё банкЁвських рахункЁв та чекЁв
платника податкЁв. ?снують також Ё спецЁальнЁ заходи, характернЁ для роботи
правоохоронних органЁв. Це та?мнЁ спостереження Ё обшуки, пЁдслуховування
телефонних розмов Ё перлюстрацЁя пошти, опитування свЁдкЁв Ё осЁб з оточення
пЁдозрюваного та Ёнше.
УсЁ зЁбранЁ данЁ зберЁгаються в електронному дось? платника податкЁв у
регЁональному вЁддЁленнЁ податкового управлЁння. У НацЁональному
обчислювальному центрЁ податкового управлЁння функцЁону? бЁля 40 рЁзних
автоматизованих систем, якЁ вирЁшують завдання щодо перевЁрки достовЁрностЁ
обчислення податкЁв, порЁвняння доходЁв Ё витрат платника податкЁв,
виявлення недоплат Ё ухилень вЁд податкЁв, складання спискЁв рЁзних
категорЁй платникЁв податкЁв.
У 1986 роцЁ Конгрес США прийняв новий закон про оподаткування, який був
спрямований на посилення контролю за доходами населення. Завдяки цьому
закону за невЁрно заповнену податкову декларацЁю може бути накладено штраф
до 1 тисячЁ ДоларЁв. За порушення термЁнЁв вЁдправки податково? декларацЁ?
стягу?ться штраф у розмЁрЁ 5 вЁдсоткЁв вЁд несплачено? вчасно суми за кожен
мЁсяць заборгованостЁ або за частину мЁсяця. Штраф не повинен перевищувати
25 вЁдсоткЁв вЁд сукупно? суми несплаченого прибуткового податку.
111
Навмисне заниження величини доходу кара?ться штрафом до 5 тисяч доларЁв
Ё тюремним ув'язненням до 5 рокЁв або тЁльки тюремним ув'язненням. До того ж
платник податкЁв зобов'язаний сплатити знов нарахованЁ податки Ё пеню у
розмЁрЁ 50 вЁдсоткЁв вЁд суми нарахованого податку.
Проте практика, що склалась у США, свЁдчить -- лише незначна частина
(менше 10 вЁдсоткЁв) справ стосовно ухилення вЁд сплати прибуткових податкЁв
переда?ться до суду.
Як правило, особи, яких було викрито у цьому порушеннЁ, пЁдписують
фЁнансовЁ зобов'язання, вЁдповЁдно до яких виплачують додатково нарахованЁ
податки Ё неустойку, щоб не потрапити пЁд дЁю бЁльших штрафних санкцЁй Ё
тюремного ув'язнення.
Податкове управлЁння ма? достатнЁ повноваження, щоб примусити
"закононеслухняну" частину населення сплачувати податки у повному обсязЁ.
Якщо податковЁ платежЁ простроченЁ, управлЁння ма? право накласти арешт на
банкЁвський рахунок платника податкЁв, утримати необхЁдну суму Ёз заробЁтно?
плати, конфЁскувати машину та Ёншу, найбЁльш цЁнну рухому Ё нерухому
власнЁсть, що належить йому, закрити пЁдпри?мство, що належить йому,або
позбавити приватно? практики (для осЁб вЁльних професЁй). Проте податкове
управлЁння досить рЁдко зверта?ться до наведених заходЁв, оскЁльки основне
його завдання -- отримати додатковЁ кошти у доход держави. Тому виплати
прострочених або прихованих податкЁв Ё штрафЁв можуть бути розтягнутЁ на
декЁлька рокЁв або навЁть зменшенЁ на 60 Ё бЁльше вЁдсоткЁв. УправлЁння
врахову?, яку саме суму може сплатити платник податкЁв, щоб не стати
внаслЁдок цього банкрутом, а також ЁншЁ обставини пом'якшення санкцЁй.
ПЁдсумовуючи викладене, необхЁдно зазначити, що найбЁльш обнадЁйливим у
вирЁшеннЁ питання застосування до вЁтчизняних умов досконалих правових
механЁзмЁв, що ефективно функцЁонують у США в напрямЁ максимального
обмеження процесЁв "тЁ-нЁзацЁ?" те, що при мЁнЁмальнЁй корекцЁ? (що ма?
враховувати певну специфЁку нацЁональних умов), накопичений у США досвЁд та
правова база може бути у стислЁ строки майже повнЁстю застосована для
обмеження "тЁньово?"" економЁки в Укра?нЁ.
3.3. Вдосконалення правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв
проведення диференцЁйовано? полЁтики щодо окремих секторЁв та суб'?ктЁв
"тЁньово?" економЁки
Багато з того, що на цей час вЁдбува?ться, особливо в сферЁ вЁдносин та
управлЁння державною власнЁстю, а також в кредитно-фЁнансовЁй сферЁ та на
ринку цЁнних паперЁв (на вЁдмЁну вЁд кра?н Ёз розвиненою ринковою
економЁкою), як вже зазначалось, фактично не передбачено чинним вЁтчизняним
кримЁнальним законодавством у якостЁ самостЁйного злочину. Тому необхЁдно,
щоб вЁдповЁдальнЁсть за аналогЁчнЁ махЁнацЁ? обов'язково Ё за короткий час
була врахована як в окремих законах, так Ё в проектЁ нового кримЁнального
кодексу.
Яких законЁв не вистача?, щоб шляхом створення необхЁдного правового
тиску подолати масштабну "тЁнЁзацЁю" економЁки?
Насамперед необхЁдно розробити Ё впровадити закони з прямим економЁчним
ефектом, якЁ б спрямовувались на попередження та активну лЁквЁдацЁю найбЁльш
поширених злочинЁв, що домЁнують зараз у ринкових вЁдносинах, а саме:
використання державно? власностЁ (капЁталу, фЁнансЁв, природних ресурсЁв) з
метою особистого Ё групового збагачення, фЁнансове шахрайство, нечесний
бЁзнес та недозволена конкуренцЁя (яку у цЁй боротьбЁ використовують
кримЁнальнЁ структури), ухилення вЁд оподаткування, псевдопЁдпри?мство Ё
псевдобанкрутство, створення бЁржово? панЁки, курсово? гри, перепродаж
пЁльгових кредитЁв, проникнення у комп'ютернЁ мережЁ Ё системи
кредитно-банкЁвських установ та багато Ёнших, якЁ вже давно визначенЁ
свЁтовою юридичною практикою як кримЁнальнЁ злочини.
На шляху вдосконалення законодавчо? стратегЁ? подолання "тЁнЁзацЁ?"
економЁки особливу увагу необхЁдно придЁлити питанням оперативно? розробки
(з максимальним врахуванням досягнень свЁтово? практики) Ё затвердження
таких законодавчих актЁв, що спрямованЁ на попередження "тЁньових" Ё
кримЁнальних проявЁв та на адекватне покарання суб'?ктЁв економЁчно?
злочинностЁ, у вЁдповЁдностЁ з рЁвнем соцЁально-економЁчно? небезпеки ?х
"чорно?" дЁяльностЁ. До правово? бази, що вкрай не-
112
113
обхЁдна для поступового подолання "тЁнЁзацЁ?" та кримЁналЁзацЁ?
економЁки можна вЁднести розробку Ё схвалення Верховною Радою Укра?ни
наступних законодавчих актЁв:
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра?ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за порушення бюджетного законодавства та
нецЁльове використання бюджетних коштЁв;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра?ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за економЁчнЁ злочини, що завдали збиткЁв
державЁ;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра?ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ громадян та посадових осЁб за приховування
доходЁв та ухилення вЁд повно? та сво?часно? сплати податкЁв;
-- про "вЁдмивання" грошей та посилення кримЁнально? вЁдповЁдальностЁ
за операцЁ?, пов'язанЁ з "вЁдмиванням" грошей;
-- про попередження зловживань Ё злочинностЁ на ринку цЁнних паперЁв;
-- про джерела походження первинного (стартового) капЁталу;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра?ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за контрабанду Ё ухилення вЁд сплати мита
(ввЁзного та вивЁзного) та вже названЁ законодавчЁ акти, що мають
попереджати Ё карати злочиннЁсть, яка можлива у кредитно-банкЁвськЁй
системЁ.
Для забезпечення ефективно? дЁ?востЁ органЁзацЁйно-процедурних
механЁзмЁв практично? реалЁзацЁ? законодавчих актЁв вкрай необхЁдно створити
(або посилити) вЁдповЁднЁ органи державного нагляду та контролю.
Проте, дЁалектика життя засвЁдчу? -- не слЁд надмЁрно переоцЁнювати
силовЁ, карнЁ та забороннЁ заходи, що ма? здЁйснювати держава у напрямЁ
локалЁзацЁ? "тЁньово?" економЁчно? дЁяльностЁ. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця дЁяльнЁсть ? об'?ктивною захисною реакцЁ?ю суб'?ктЁв на
неможливЁсть Ёснування й розвитку в рамках офЁцЁйно? економЁки та
невиваже-но? правово? регламентацЁ?. Так, скажЁмо, посилення репресивних
переслЁдувань резидентЁв Укра?ни за "тЁньову" економЁчну
114
дЁяльнЁсть, яка не ? по-справжньому суспЁльне небезпечною, вЁдповЁдно
спричиня? до появи якЁсно нових, складних та бЁльш конспЁративне досконалих
схем "тЁньово?"" самореалЁзацЁ?, а також до збЁльшення обсягЁв вЁдповЁдно?
емЁграцЁ?: капЁталу, пЁдпри?мцЁв та висококвалЁфЁкованих фахЁвцЁв. Ця
тенденцЁя ? особливо небезпечною, оскЁльки вона зменшу? Ё без того досить
незначний прошарок економЁчно активно? та найбЁльш професЁйно пЁдготовлено?
частини нацЁ? -- основно? бази, що не тЁльки пЁдтриму?, але й реалЁзу?
економЁчнЁ реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заходЁв
переслЁдування за деякими видами економЁчних правопорушень може не тЁльки не
покращити ситуацЁю, а навЁть навпаки, нашкодити Ё загубити новЁ паростки
пЁдпри?мництва, що зароджу?ться у складних та здебЁльше несприятливих умовах
перехЁдного перЁоду пЁд тимчасовим прикриттям "тЁньово?"" економЁки.
ВЁд того, чи будуть спроможнЁ владнЁ структури вЁдрЁзнити та
рацЁонально диференцЁювати "тЁньовЁ" правопорушення за рЁвнем ?х об'?ктивно?
соцЁально? небезпеки та економЁчно? шкоди Ё вЁдповЁдно з цим застосувати до
них диференцЁйованЁ санкцЁ?, буде передусЁм залежати створення необхЁдних
умов для подальшо? безболЁсно? легалЁзацЁ? тимчасових учасникЁв "тЁньового"
пЁдпри?мництва. Тобто мова йде про тих суб'?ктЁв "тЁньово?"" економЁки,
дЁяльнЁсть яких не заподЁяла справжнЁх збиткЁв суспЁльству, на вЁдмЁну вЁд
дЁйсно небезпечного кримЁнального Ё насильницького елементу органЁзовано?
злочинностЁ. ВЁд цього залежатиме не тЁльки успЁх боротьби Ёз злочиннЁстю,
але й сутт?во пЁдвищаться потенцЁйнЁ можливостЁ прискорення економЁчного,
соцЁального Ё духовного вЁдродження Укра?ни.
У процесЁ розробки нових концептуальних пЁдходЁв на шляху вдосконалення
органЁзацЁйних, методичних Ё правових заходЁв, що слЁд застосовувати у
боротьбЁ зЁ злочиннЁстю, владнЁ структури держави повиннЁ вЁдмовитися вЁд
суто силового пЁдходу у боротьбЁ з усЁма проявами "тЁньово?" злочинностЁ.
НеобхЁдно вибирати бЁльш диференцЁйованЁ та системнЁ пЁдходи щодо розробки
рЁзних методЁв, механЁзмЁв та засобЁв боротьби з протиправними явищами в
залежностЁ вЁд ?х природи, ступеня
115
суспЁльно? небезпечностЁ та враховуючи свЁтовий досвЁд проведення
роботи з ?х успЁшного подолання.
Вбача?ться, що чЁткий класифЁкацЁйний розподЁл обов'язкЁв
правоохоронних органЁв, який ма? бути проведений вЁдповЁдно до видЁв
злочинностЁ, згрупованих за рЁвнем ?х суспЁльно? небезпечностЁ, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-кримЁнальна" (або "нацЁонально-небезпечна") Ё
"темно-сЁра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль Ё
сконцентрувати весь Ёнтелектуальний, органЁзацЁйний, матерЁально-технЁчний
потенцЁал Ё досвЁд окремих пЁдроздЁлЁв правоохоронних органЁв на конкретних,
сутт?во вЁдмЁнних один вЁд одного видах злочинних антисуспЁльних явищ, якЁ
вимагають докорЁнно рЁзних пЁдходЁв як до наукового аналЁзу, так Ё до
методЁв ?х подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба Ёз "криваво-чорною" злочиннЁстю
об'?ктивно потребу? концентрованого посилення традицЁйно жорстких, силових Ё
оперативних методЁв боротьби з кримЁнальним свЁтом, то в той же час робота
щодо попередження Ё лЁквЁдацЁ? "нацЁонально-небезпечно?",
"адмЁнЁстративно-бЁлокомЁрцево?" злочинностЁ Ё корупцЁ? потребу?
висококвалЁфЁкованого, обережного Ёнтелектуального пЁдходу вЁдповЁдних
спецЁалЁстЁв для виявлення складних Ё надзвичайно законспЁрованих
фЁнансових, податкових та Ёнших економЁчних злочинЁв.
У той же час боротьба Ёз масовою та ненасильницькою за сво?м змЁстом
економЁчною злочиннЁстю потребу? абсолютно Ёнших пЁдходЁв, що повиннЁ
включати Ё певну декримЁналЁзацЁю багатьох Ёз мало небезпечних для
суспЁльства та громадян явищ "тЁньово?"" економЁки.
Особливо слЁд зупинитися на так званих проявах "темно-сЁрих" видЁв
дЁяльностЁ суб'?ктЁв ринку. Адже, як зазначалося ранЁше, окрЁм самого факту
?х приховування вЁд державних органЁв, цЁ протиправнЁ види дЁяльностЁ самЁ
по собЁ не ? кримЁнально-небезпечними, а навпаки, у певному економЁчному
вЁдношеннЁ вони ? навЁть досить корисними для суспЁльства. При цьому
посилення карних заходЁв до цих учасникЁв "тЁньово?" економЁки створю? умови
для того, щоб заганяти ?х дЁяльнЁсть ще глибше у тЁнь, пЁдштовхувати ?х на
спЁвробЁтництво Ёз дЁйсно
116
небезпечними для суспЁльства злочинцями, змушуючи шукати надЁйне
прикриття з боку мафЁозне органЁзованих структур.
НауковЁ дослЁдження свЁдчать, що з метою прискорення легалЁзацЁ? бЁльш
свЁтло? частини "тЁньово?"" економЁки, тобто переходу ?? "темно-сЁро?"
частини в легальну, офЁцЁйну економЁку, необхЁдно реалЁзувати комплекс
конкретних заходЁв.
По-перше, необхЁдно провести економЁчнко-правову ЁнвентаризацЁю Ёз
подальшою вЁдповЁдною декримЁналЁзацЁ?ю бЁльшостЁ з Ёснуючих проявЁв
"темно-сЁрих" правопорушень, у залежностЁ вЁд оцЁночного визначення ступеня
?х соцЁально-економЁчно? небезпеки (скажЁмо, класифЁкуючи ?х за трьома
рЁвнями), або вЁдсутностЁ тако? (це насамперед стосу?ться кримЁнального
переслЁдування, що на цей час Ёсну? за спекуляцЁю, дрЁбнЁ порушення правил
валютного контролю тощо).
СлЁд зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий пЁдхЁд, за
яким переслЁдування, покарання Ё утримання вартЁсно-майново? компенсацЁ?
може бути застосовано до тих конкретних пЁдпри?мцЁв, якЁ сво?ми нечесними,
шахрайськими або протиправними дЁями завдали реальних збиткЁв сво?м
партнерам, клЁ?нтам або тим чи Ёншим приватним особам. При цьому слЁд
наголосити на тому, що застосування карних санкцЁй повинно здЁйснюватися вЁд
ЁменЁ конкретних суб'?ктЁв, якЁ постраждали Ё за конкретнЁ протиправнЁ дЁ? у
цивЁльному правовому порядку, а не вЁд ЁменЁ держави в кримЁнальному
порядку, як це вЁдбува?ться на цей час.
Широка декримЁналЁзацЁя Ё пом'якшення багатьох кримЁнальних санкцЁй з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'?ктЁв пЁдпри?мницько?
дЁяльностЁ дозволить створити умови для переводу "тЁньово?"" економЁки в
офЁцЁйний, тобто податково-лояльний, вЁдкрито функцЁонуючий сектор
економЁки.
По-друге, необхЁдно пом'якшити Ё диференцЁювати штрафнЁ санкцЁ? та
покарання за сутт?во нешкЁдливЁ "темно-сЁрЁ" правопорушення з метою ?х
легшого Ё безболЁсного зупинення.
Практика (у тому числЁ мЁжнародна) свЁдчить, що невеликЁ, але неминучЁ
суми штрафЁв, що будуть неодмЁнно накладатись на порушникЁв, скажЁмо,
акцизних правил торгЁвлЁ та Ёнших
117
"тЁньовикЁв" бЁльше сприятимуть дотриманню законЁв з ?х боку. У той час
як надвисокЁ штрафнЁ санкцЁ?, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупцЁ? ЁнспекторЁв, якЁ приймають побори замЁсть
того, щоб стягувати цЁ високЁ штрафнЁ суми Ёз суб'?ктЁв пЁдпри?мницько?
дЁяльностЁ.
По-трет?, необхЁдно розробити Ё впровадити етично-правовЁ правила
поведЁнки державних службовцЁв, якЁ безперечно сприятимуть подоланню
правового нЁгЁлЁзму серед вЁтчизняних чиновникЁв, що на цей час порушують
права, честь Ё гЁднЁсть пЁдпри?мцЁв.
Для пЁдвищення загального рЁвня правово? свЁдомостЁ в Укра?нЁ необхЁдно
насамперед створити належнЁ умови для усунення рудиментних наслЁдкЁв
глибоко? неповаги Ё пЁдозрЁлостЁ державних структур Ё правоохоронних
органЁв, до само? особи пЁдпри?мця-власника.
У свою чергу, недовЁра до пЁдпри?мцЁв, яка виходить як вЁд державних
чиновникЁв, так Ё вЁд Ёснуючого правового поля, що регулю?
господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, сприя? розвитку вЁдповЁдно? зворотньо?
недовЁри пЁдпри?мцЁв до держави, що заганя? у "тЁнь" найбЁльш корисних,
активних Ё здЁбних членЁв суспЁльства, якЁ до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобхЁднЁших товарах Ё послугах.
Вбача?ться, що спецЁально розроблена Ё вЁдповЁдним чином законодавче
закрЁплена система правил поведЁнки державних службовцЁв у стосунках Ёз
пЁдпри?мцями, у по?днаннЁ з системою ?х конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного менталЁтету.
До того ж ця система ма? по?днуватися Ёз створенням так званих "гарячих
лЁнЁй" для можливостЁ фЁксацЁ? скарг на незадовЁльну роботу чиновникЁв Ёз
представниками пЁдпри?мницьких кЁл, а також запровадження конкретних та
помЁрно диференцЁйованих санкцЁй щодо покарання представникЁв державного
апарату за порушення цих правил поведЁнки.
По-четверте, слЁд значно спростити та сутт?во скоротити кЁлькЁсть
державних ЁнстанцЁй, а також кЁлькЁсть обов'язкових вЁзитЁв пЁдпри?мцЁв до
державних установ Ё органЁзацЁй для ре?-
118
страцЁ? та виконання багаторазово? звЁтностЁ, податкових платежЁв та
Ёнших надмЁрних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та чЁткого законодавчого
регулювання (Ёз максимальним залученням до цього досягнень свЁтово?
практики) тЁ сфери дЁяльностЁ, де на цей час чиновники мають право
вирЁшувати та контролювати справу на свЁй розсуд. Серед них можна видЁлити:
1) видача лЁцензЁй, дозволЁв, кЁлькЁсних обмежень (квот) на Ёмпорт,
паспортЁв, банкЁвських лЁцензЁй, оформлення митно? документацЁ?;
2) бюрократичне здЁйснення цЁнового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових фЁрм та ЁнвесторЁв Ё забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавцЁв державних замовлень; 5) надання субсидЁй,
пЁльгових кредитЁв, податкових пЁльг, роздутих допомог та надання можливостЁ
ухилення вЁд сплати податкЁв; 6) вибЁрково-дискретне застосування суспЁльне
необхЁдних актЁв регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та екологЁ?); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахункЁв та Ёнших
видЁв "перетЁкання" державних коштЁв у приватнЁ кишенЁ тощо.
Тобто на порядку денному гостро сто?ть питання оптимально?
економЁко-правово? дерегуляцЁ? пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ у приватному
секторЁ економЁки кра?ни.
По-п 'яте, слЁд також налагодити правову та органЁзацЁйно-кадрову
роботу з метою пЁдвищення рЁвня професЁоналЁзму, цивЁлЁзованостЁ державного
апарату та посилення його вЁдповЁдальностЁ за прояви неуважного Ё
некоректного вЁдношення до пЁдпри?мцЁв усЁх форм власностЁ. Безперечним
також ? те, що для прискорення процесу успЁшно? легалЁзацЁ? "тЁньово?"
економЁки державнЁ службовцЁ мають заслужити вЁдповЁдну довЁру з боку
пЁдпри?мцЁв, що представляють новий (тобто приватний) сектор економЁки.
ЗмЁна державно? полЁтики у напрямЁ цивЁлЁзованого, гуманного вЁдношення
законодавства та представникЁв державних структур до пЁдпри?мцЁв, дЁяльнЁсть
яких не йде всупереч суспЁльно-нацЁональним Ёнтересам, разом з Ёншими
заходами, що мають бути спрямованЁ на оптимальну лЁбералЁзацЁю Ё пом'якшення
умов пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ (особливо у сферЁ ма-
119
терЁального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-сЁро?" складово? "тЁньово?" економЁки з подальшим створенням
необхЁдних умов та можливостей ?? легалЁзацЁ?.
По-шосте, необхЁдно усунути ЁснуючЁ дискримЁнацЁйнЁ елементи, що на цей
час мають мЁсце в чинному законодавствЁ та пЁдвищити ефективнЁсть захисту
прав власностЁ Ё ЁнтересЁв пЁдпри?мцЁв з боку виконавчо?, законодавчо? та
судово? влади.
В цьому напрямку акцент слЁд зробити на тому, що процес вдосконалення
кримЁнального законодавства на цей час значно вЁдста? вЁд розвитку приватно?
власностЁ Ё пЁдпри?мництва. Так, у КримЁнальному кодексЁ до цього часу ще
нема? такого поняття, як захист прав приватно? власностЁ (ЁндивЁдуально?,
акцЁонерно? корпоративно?). НеобхЁдно також подолати розподЁл норм
кримЁнального законодавства на ЁснуючЁ якЁснЁ рЁвнЁ щодо здЁйснення захисту
рЁзних форм власностЁ, встановивши при цьому ?дине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власнЁсть)".
Вбача?ться, що широкий доступ суб'?ктЁв приватно? пЁдпри?мницько?
дЁяльностЁ до надзвичайно потужних Ё ще не задЁ-яних потенцЁйних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом Ё необхЁдним гарантом полегшення процесу легалЁзацЁ?
"темно-сЁро?" економЁки.
НеобхЁдно також зазначити, що замЁсть посилення захисту майнових та
комерцЁйних прав пЁдпри?мцЁв на цей час новЁ статтЁ КримЁнального кодексу
вводять недостатньо обнадЁйливЁ за кЁнцевими наслЁдками ?х практично?
реалЁзацЁ? карнЁ заходи, такЁ як, скажЁмо, кримЁнальна вЁдповЁдальнЁсть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ЁнтересЁв учасниками
комерцЁйних вЁдносин). Так, наприклад, стаття 198-2 наклада? кримЁнальну
вЁдповЁдальнЁсть за "примус до виконання або невиконання цивЁльно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи Ёнший договЁр,
угоду або Ёнше цивЁльно-правове зобов'язання пЁд загрозою насилля...". Кожне
Ёз зазначених положень не може бути надЁйним бар'?ром проти випадкЁв
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальнЁ, так Ё
"тЁньовЁ" бЁзнесмени за умов фактично? вЁдсут-
120
ностЁ надЁйно? та адекватно? економЁчним обставинам системи захисту ?х
прав та ЁнтересЁв з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективнЁсть зазначено? статтЁ
КримЁнального кодексу не може бути потенцЁйно високою, оскЁльки механЁзм ??
дЁ? повнЁстю залежатиме вЁд добровЁльного бажання бЁзнесменЁв, що дЁють в
"тЁньовЁй" економЁцЁ, вЁдкривати органам правосуддя свЁй нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочинЁв залежатиме вЁд наявностЁ
реально? альтернативно? можливостЁ всЁх "пЁдпри?мцЁв-тЁньови-кЁв" звернутися
за ефективним захистом сво?х майнових Ё комерцЁйних прав в органи цивЁльного
арбЁтражу або третейський суд, рЁшення яких будуть обов'язково виконанЁ з
необхЁдною оперативнЁстю Ё ефективнЁстю при дотриманнЁ необхЁдних правових
умов збереження комерцЁйно? та?мницЁ.
Для активного захисту прав пЁдпри?мцЁв приватно? форми власностЁ та для
активЁзацЁ? масового залучення учасникЁв "тЁньово?" економЁки до легалЁзацЁ?
сво?? пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ необхЁдно також вдосконалити законодавчу Ё
органЁзацЁйно-процедурну базу посилення надЁйностЁ захисту ?х майнових прав
Ё комерцЁйних ЁнтересЁв. У цьому напрямЁ одним Ёз необхЁдних моментЁв ?
створення широко? мережЁ не тЁльки судових, але й напЁвофЁцЁйних органЁв
вирЁшення комерцЁйних спорЁв, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право зберЁгання конфЁденцЁйностЁ сторЁн, а також створити процедурнЁ умови
для примусового виконання ?х легально-обгрунтованих рЁшень вЁдповЁдними
оперативними органами державно? виконавчо? влади.
Надання пЁдпри?мцям реально гарантовано? державою можливостЁ звернутися
за оперативним Ё справедливим захистом сво?х прав, не використовуючи
можливостЁ таких форм захисту, що базуються на насильницько-кримЁнальних та
Ёнших протиправних методах, вирЁшення спЁрних питань буде сприяти створенню
необхЁдних умов для легалЁзацЁ? "темно-сЁро?"" економЁки та подальшого
скорочення бази живлення економЁчно? злочинностЁ в Укра?нЁ.
По-сьоме, необхЁдно органЁзувати бЁльш ефективний державний захист
приватного пЁдпри?мництва вЁд зазЁхань могутнЁх
121
владних корупцЁонерЁв, а також вЁд тиску на них "криваво-чорних"
правопорушникЁв.
Слабка ефективнЁсть, певна корумпованЁсть та ще Ёснуючий застарЁлий
"ворожо-класовий" пЁдхЁд правоохоронних органЁв до пЁдпри?мцЁв (що до того ж
посилю?ться вЁдсутнЁстю на цей час ефективно дЁючо? системи державного
захисту пЁдпри?мцЁв вЁд шантажу Ё тиску з боку кримЁнальних структур
нападЁв, рекету, кЁлерства, викрадень бЁзнесменЁв та членЁв ?х родин з метою
викупу тощо) ? одним з чинникЁв, що гальму? можливЁсть легалЁзацЁ? значно?
частини "тЁньово?" економЁки в Укра?нЁ.
Для успЁшного виконання безпосереднЁх обов'язкЁв, що стоять перед
органами мЁлЁцЁ?, а саме -- захисту суспЁльства Ё економЁки вЁд агресивного
насильства з боку кримЁнально-небезпечних осЁб та ?х органЁзованих
угруповань, -- необхЁдно, передусЁм, звЁльнити мЁлЁцЁю та ЁншЁ силовЁ
державнЁ структури вЁд рутинно? та малоефективно? роботи з менш небезпечними
видами злочинностЁ, Ё особливо з "темно-сЁрою" пЁдпри?мницькою дЁяльнЁстю.
За цих умов основнЁ зусилля Ё потенцЁйнЁ ресурси правоохоронних органЁв
мають бути сконцентрованЁ на виявленнЁ, розкриттЁ та переслЁдуваннЁ
"криваво-чорних" злочинЁв (тобто кримЁнальних дЁй з елементами насильства
або загрози такого насильства) у вЁдношеннЁ до будь-яко? особи, враховуючи
також Ё суб'?ктЁв "тЁньово?" економЁчно? дЁяльностЁ.
Укра?на, як Ё будь-яка кра?на, що розбудову? демократичне суспЁльство,
ма? бути зацЁкавлена, передусЁм, в очищеннЁ свого внутрЁшнього
соцЁально-економЁчного середовища, а також надЁйному захистЁ населення вЁд
кримЁнального терору з боку "криваво-чорно?" злочинностЁ. Саме тому
найближчим часом необхЁдно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у вЁдповЁдностЁ
Ёз присягою: однаково захищати всЁх без винятку жертв насильництва, що
потерпЁли вЁд злочинного свЁту Ё не вЁдволЁкатися на "боротьбу" Ёз
незначними правопорушеннями, якЁ на цей час Ёснують у "темно-сЁрому" секторЁ
"тЁньово?" економЁки. У той же час роботою щодо легалЁзацЁ? "темно-сЁрих
тЁньовикЁв" повиннЁ займатися виключно податковЁ Ё спецЁальнЁ органи
державно? виконавчо? влади.
122
У практику дЁяльностЁ правоохоронних органЁв потрЁбно впроваджувати
чЁткЁ пЁдходи щодо розмежування капЁталЁв кримЁнальних елементЁв та
"тЁньовикЁв-господарникЁв". Це вЁдповЁдним чином повинно випливати з
правових актЁв, якЁ юри-дично мають закрЁплювати цЁ якЁснЁ вЁдмЁнностЁ, що
особливо важливо для пЁдвищення результативностЁ у боротьбЁ з економЁчною
злочиннЁстю та корупцЁ?ю. У правотворчЁй Ё правозахис-нЁй дЁяльностЁ
необхЁдно також брати до уваги весь Ёснуючий арсенал (вЁд насильницьких до
економЁчних) засобЁв, що на цей час застосову? кримЁнальна система для
пЁдтримання свого "тЁньового правопорядку" Ё впроваджувати на базЁ цих знань
надЁйнЁ механЁзми ?х знешкоджень.'
НеобхЁдно формувати нове ставлення громадськостЁ й офЁцЁйних структур
до вЁтчизняних пЁдпри?мцЁв, у тому числЁ Ё до тих, хто мешка? за кордоном.
Проте це питання ? значно складнЁшим, нЁж зда?ться на перший погляд.
НайскладнЁшим тут ? реалЁзацЁя програми стимулювання репатрЁацЁ?
капЁталЁв Ё перетворення ?х на надЁйний ЁнвестицЁйний ресурс Укра?ни. Вона
повинна бути проведена з урахуванням свЁтового досвЁду Ё сучасних
можливостей Укра?ни. Але при ?? реалЁзацЁ? важливо врахувати чотири сутт?вЁ
особливостЁ.
По-перше, те, що укра?нський ринок ма? значнЁ переваги для вЁтчизняного
пЁдпри?мця, який вивЁз капЁтали за кордон (тобто, порЁвняно з Ёноземними
ринками, ма? вЁдносно вищу норму прибутку на вкладений капЁтал, краще зна?
умови ?У кон'юнктурнЁ особливостЁ вЁтчизняного ринку, ма? сталЁ осо-|?бистЁ
зв'язки Ё знайомства з представниками органЁв влади та ?|)ЯравлЁння тощо),
перед ринком кра?н Заходу сумнЁвЁв не ви-ЦКДика?. Але "бЁженцЁв" на цей час
стриму? передусЁм небезпека ЦпереслЁдування з боку правоохоронних органЁв (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням законЁв), а також можливий тиск на них з
кримЁнальних структур.
Так, на цей час "новЁ форми" вимагання, що пов'язанЁ з поверненням WIB
Ё боргЁв за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩЁйну
таксу за ?х "вибивання" - до 50 % вЁд повернуто?- суми боргу.
123
По-друге, слЁд зазначити, що можливЁ економЁчнЁ та соцЁальнЁ наслЁдки,
якЁ будуть мати мЁсце пЁсля здЁйснення заходЁв, спрямованих на легалЁзацЁю,
тобто законодавче оформлення сво?рЁдно? "правово? ЁндульгенцЁ?" нелегально
вивезеним капЁталам, що мають протиправне походження, в разЁ ?х повернення в
Укра?ну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амнЁстЁю
фЁнансових наслЁдкЁв кримЁнального присво?ння нацЁонального багатства
Укра?ни, що у формЁ втечЁ капЁталу "упливло" за кордон за певних економЁчних
та соцЁально-полЁтичних умов та можливостей.
У перЁод значного майнового розшарування суспЁльства (яке вЁдбува?ться
протягом останнЁх п'яти рокЁв), поширення бЁдностЁ Ё безробЁття, падЁння
рЁвня життя бЁльшо? частини населення, загального загострення соцЁально?
кризи та зростання в суспЁльствЁ соцЁально? напруги це питання виходить за
межЁ звичайних заходЁв економЁчно? полЁтики Ё переходить переважно у
полЁтичну площину. Йдеться передусЁм про таке рЁшення, яке б зачЁпало
Ёнтереси (причому не лише майновЁ, але й правовЁ, морально-етичнЁ, соцЁальнЁ
та полЁтичнЁ) кожного громадянина Ё суспЁльства у цЁлому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному планЁ потребу? як мЁнЁмум
репрезентативного вивчення громадсько? думки з цього приводу (що можливе
лише пЁд час всенародного обговорення або навЁть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-трет?, за умови практичного застосування механЁзму амнЁстЁ?
капЁталЁв, якЁ втекли за кордон, ця акцЁя не може вЁдбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у часЁ (скажЁмо, пЁврЁчним або рЁчним перЁодом) Ё при
цьому мають бути визначенЁ межовЁ термЁни "втечЁ" капЁталЁв, стосовно яких
може бути застосована амнЁстЁя (скажЁмо до капЁталЁв, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засвЁдчу?, що головною особливЁстю поведЁнки
фактично кожного капЁталу, який втЁк зЁ сво?? кра?ни, пЁсля свого
багатократного кримЁнального масштабо-вання, ? те, що у подальшому вЁн
вЁдшуку? для себе "тиху" гавань, тобто надЁйне "сховище", де йому була б
гарантована можливЁсть збереження. Тому навЁть Ё за умови, коли власник
капЁталу отриму? вЁд нього самий мЁнЁмальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштову?, оскЁльки вЁн бажа? лише одного -- бути надЁйно
прикритим вЁд ризику переслЁдування Ё конфЁскацЁ? могутнЁстю Ё полЁтичною
стабЁльнЁстю держави, що стала для нього новим мЁсцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не вЁдбудеться очЁкуваного
масового повернення "тЁньових" капЁталЁв до Укра?ни, навЁть за умови ?х
повно? "амнЁстЁ?"" та надання всеосяжних "пЁльг", якЁ тЁльки може надати
держава власникам цих капЁталЁв.
Проте, одним Ёз найбЁльш обмЁркованих заходЁв, що може надати
можливЁсть повернутись до рЁдно? кра?ни певнЁй частинЁ капЁталЁв, якЁ ??
покинули, ? створення на територЁ? Укра?ни спецЁально? вЁльно? ЁнвестицЁйно?
зони з наявнЁстю депозитарЁ?в Ё з ре?страцЁ?ю цЁнних паперЁв вЁдповЁдними
фЁнансово-розрахунковими Ёнститутами, що необхЁдним чином надЁйно
забезпечить додатковЁ гарантЁ? збереження Ё конфЁденцЁйностЁ операцЁй з
титулами власностЁ зазначених суб'?ктЁв пЁдпри?мницько? дЁяльностЁ.
Важливим ? питання щодо можливостЁ залучення у якостЁ легальних
ЁнвестицЁйних джерел величезних обсягЁв "тЁньових" коштЁв, що ма? населення
в самЁй Укра?нЁ? Чи працюватимуть цЁ акумульованЁ багатства найближчим часом
на економЁку Укра?ни? Чи перетворяться зазначенЁ кошти на функцЁонуючЁ
капЁтали та джерела ЁнвестицЁйних ресурсЁв у нашЁй державЁ -- питання досить
риторичне. Бажання легалЁзувати кримЁнальнЁ Ё напЁвкри-мЁнальнЁ капЁтали для
того, щоб Ёнвестувати ?х у хворобливу економЁку (яка до того ж контролю?ться
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практицЁ залишитися досить
Ёлюзорною мрЁ?ю. НайбЁльш вЁрогЁдним за цих умов ? те, що "тЁньовЁ"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою суспЁльного
матерЁального виробництва, залишаючись "тЁньовими". НавЁть уСША, що
Ёсторично не проходили через перЁод кримЁнально? приватизацЁ? держвласностЁ,
Ё мали бЁльш, нЁж сторЁчний досвЁд парламентаризму та двохсотрЁчний стаж
розбудови ринкових вЁдносин, процес "вЁдмивання" "тЁньово?" економЁки 20-х
рокЁв тривав понад ЗО рокЁв Ё, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не слЁд вЁдкидати мож-рЁДИвЁсть
санкцЁонування державою громадянам на обмежений Ч^ерЁод, Ёнвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи ? сумнЁвними), у сЁльське господарство, будЁвництво, в тому
числЁ житлове, легку, харчову промисловЁсть без подання декларацЁй про
джерела походження цих доходЁв.
ЕмпЁрика перЁоду ринково? трансформацЁ? ? такою, що на цей час вже
досить на?вною зда?ться нещодавно поширена серед науковцЁв Ё представникЁв
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на сво? мЁсця, а
перехЁд до ринково? економЁки, лЁбералЁзацЁя вЁдносин мЁж державою Ё ??
суб'?ктами, а також мЁж самими суб'?ктами господарсько-комерцЁйно?
дЁяльностЁ автоматично лЁквЁдую? "тЁньову" економЁку Ё дозволять вивести ??
на "свЁтло".
СвЁдченням того, що це далеко не так, ? не тЁльки набутий вЁтчизняний
досвЁд, а й досить бурхливий розвиток "тЁньово?" економЁки в бЁльшостЁ кра?н
Заходу.
Безумовно можливо очЁкувати об'?ктивного самовЁдмирання тих проявЁв
"тЁньово?"" економЁки, якЁ зросли на нивЁ адмЁнЁстративно-командно? системи
та ?? "вЁдлуння". У той же час не слЁд думати, що начебто вся дЁюча у "тЁнЁ"
частка економЁки може бути легалЁзованою лише шляхом дерегуляцЁ?, тобто
зняттям тих чи Ёнших заборон Ё обмежень у дЁяльностЁ суб'?ктЁв економЁчних
вЁдносин або зменшенням податково-фЁскального тиску на них до само? нижчо?
позначки, яку може собЁ дозволити держава.
В економЁчнЁй полЁтицЁ та законодавчЁй дЁяльностЁ, що спрямованЁ на
обмеження "тЁньових" процесЁв, слЁд прагматичне усвЁдомити, що реально на
легалЁзацЁю, навЁть за самих сприятливих для "тЁньового" бЁзнесу умов,
пЁдуть лише тЁ, хто в межах сво?? "тЁньово?" дЁяльностЁ прагне не стЁльки
митт?во нажитися, скЁльки легЁтимне Ё швидко заробити та самореалЁзуватися у
якостЁ пЁдпри?мцЁв. Значну ж частину "тЁньовикЁв" по той бЁк суспЁльних
ЁнтересЁв та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно кримЁнальним шляхом. ? якщо новЁ" якЁсно
досконалЁ законодавчЁ правила перекриють для них саму можливЁсть отримання
надприбуткЁв, то навряд чи вони Ёз цим погодяться Ё будуть дЁяти у
вЁдповЁдностЁ до чинного законодавства. МожливостЁ розвитку ринку Ё ?х
особиста аморальнЁсть природно пЁдштовхне цих суб'?ктЁв лише до змЁни форм
дЁяльностЁ, пошуку нових сфер
126
Ё джерел отримання надприбутку, навЁть якщо вони матимуть кримЁнальне
походження.
ТЁ, хто звик дЁяти "по той бЁк закону", саме "на тому боцЁ" Ё
почуватимуть себе "як риба в водЁ". Тому для них легалЁзацЁя економЁчно?
дЁяльностЁ означа? передусЁм змЁну способу життя, складу думки, необхЁднЁсть
налагодження нових зв'язкЁв, дотримання нових правил, навЁть якщо вони Ё
встановленЁ у вЁдповЁдностЁ до потреб забезпечення дЁяльностЁ цивЁлЁзовано?
ринково? економЁки. ОскЁльки все ж таки це ? правила, до яких необхЁдно
пЁдпорядковувати власне приватне пЁдпри?мництво, тобто пЁдкорятись певнЁй
фЁксованЁй Ё суб'?ктивно досить незручнЁй системЁ законодавчих обмежень Ё
заборон.
Тому корумпована "чорна" економЁка Ё мафЁознЁ структури будуть постЁйно
створюватимуть протидЁю справжньому, а не декларативному розкрЁпаченню
ринку, а також налагодженню надЁйного механЁзму захисту державно? "кишенЁ"
(тобто державних фЁнансових ресурсЁв Ё державно? власностЁ) вЁд усЁх
можливих форм ?х використання як зметаю особистого забезпечення, так Ё в
Ёнших корисних (особистих, групових або кланових) цЁлях.
Нема? пЁдстав вважати, що бЁльшЁсть вЁтчизняних бЁзнесменЁв
безповоротньо втратила природну здатнЁсть дЁяти розумно. ?накше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати Ё пЁдрахувати найбЁльш вЁрогЁднЁ особистЁ
витрати Ё прибутки вЁд сво?х дЁй. Якщо переваги будуть бЁльшими за витрати
(або, Ёншими словами, за реальнЁ незручностЁ та збитки), пЁдпри?мець дЁятиме
вЁдповЁдно зЁ сво?ми Ёнтересами максимЁзацЁ? прибутку.
НинЁ пЁдпри?мцЁ чудово розумЁють, що ймовЁрнЁ витрати, якЁ пов'язанЁ з
приховуванням доходЁв вЁд податкЁв, мають бути значно нижчими, нЁж
передбачуванЁ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'?кта негативнЁ
наслЁдки, якЁ вЁн може вЁдчувати у разЁ | Незаконних дЁй, подЁляються на два
загальнЁ типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докорЁв совЁстЁ) та страх
кримЁнального переслЁдування Ё можливого покарання. На сьогоднЁшнЁй день
ситуацЁя рклада?ться таким чином, що пЁдпри?мцевЁ набагато вигЁднЁше не
вЁддавати державЁ левову частку свого прибутку, а залишити ?? ЩобЁ. Це
вЁдбува?ться тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
логЁчного антисуспЁльного домЁнування вЁдносин тотально? продажностЁ
(не слЁд плутати з нормальними ринковими вЁдносинами) повнЁстю ста?
атрофованим моральне почуття провини за сво? антисуспЁльнЁ вчинки, а тЁ
прикрощЁ Ё негаразди, що пов'язанЁ з можливим кримЁнальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не всЁх правопорушникЁв.
Проте, при оптимальному зменшеннЁ податкового тиску на бЁзнес ситуацЁя
може певним чином змЁнитися, оскЁльки ймовЁрнЁ витрати починають
перевищувати передбачуванЁ вигоди. За цих умов пЁдпри?мець розумЁ?, що краще
вЁддати третину сво?х доходЁв, нЁж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжливЁ штрафи.
СлЁд зазначити, що учасники "тЁньово?" економЁки не можуть Ё не бажають
легалЁзувати свою дЁяльнЁсть також Ё з тЁ?? причини, щоб у кЁнцевому випадку
не попасти у сво?рЁдну економЁчну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальнЁ побори за особистий захист, що здЁйснюють по вЁдношенню до них
кримЁнальнЁ структури, та розпочати в повному обсязЁ сплачувати податки
державЁ, яка до того ж неспроможна захистити ?х нЁ вЁд поборЁв корумпованих
чиновникЁв, нЁ вЁд "економЁчно активних стражЁв" правопорядку, нЁ вЁд
кримЁнальних структур.
Тому здЁйснення конкретних та ефективних правових та
органЁзацЁйно-процедурних заходЁв, спрямованих на захист Ё звЁльнення
пЁдпри?мцЁв з легцат тотально? корупцЁ?, з одного боку, Ё
кримЁнально-мафЁозного рекету, з Ёншого, ? одною з головних Ё необхЁдних
умов обмеження небажано? "тЁнЁзацЁ?" економЁки.
Можна сподЁватись, що тЁльки при системному масованому Ё чЁтко
сконцентрованому наступЁ на мафЁозно-терористичну злочиннЁсть Ё вЁдповЁдному
делегуваннЁ повноважень по боротьбЁ з економЁчною Ё "тЁньовою"
неорганЁзованою злочиннЁстю Ёншим, спецЁально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результатЁв, як у боротьбЁ Ёз
злочиннЁстю, так Ё стосовно легалЁзацЁ? "темно-сЁрих" сегментЁв "тЁньово?"
економЁки. Дотримуючись цього шляху, Укра?на може Ё повинна стати
цивЁлЁзованою правовою державою, що поважа? Ё створю? необхЁднЁ умови
законослухняним, сумлЁнно Ё плЁдно працюючим пЁдпри?мцям.
128
П?СЛЯМОВА
Як вЁдвернути процес масштабно? "тЁнЁзацЁ?" Ё кримЁ-налЁзацЁ? економЁки
Укра?ни?
Як звести обсяги вЁтчизняно? "тЁньово?" економЁки до прийнятного
мЁнЁмуму?
ЦЁ питання настЁльки складнЁ, мЁсткЁ, системнЁ Ё дискусЁйнЁ, що в межах
однЁ?? роботи ?х неможливо повнЁстю розкрити. Тут лише намЁченЁ деякЁ
принципи, окресленЁ пЁдходи та визначенЁ механЁзми вирЁшення досить широкого
спектру питань обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ?" та локалЁзацЁ?
"чорно-кримЁнальних" проявЁв економЁчно? дЁяльностЁ. Насамперед, це
стосу?ться принципЁв, напрямЁв, положень, пЁдвищення ефективностЁ реалЁзацЁ?
законодавчо? стратегЁ?, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реалЁзацЁю.
ДЁалектика розвитку суспЁльних процесЁв засвЁдчу? очевидну
неефективнЁсть застосування виключно репресивних заходЁв, спрямованих на
обмеження "тЁньових" процесЁв. Покладання надЁ? на те, що лише
санЁтарно-каральнЁ акцЁ? правоохоронних органЁв здатнЁ сутт?во полЁпшити
ситуацЁю в цЁй сферЁ, принаймнЁ Ёлюзорно. ОскЁльки навЁть в найлЁпшому разЁ
(за умови абсолютно чесно?, ефективно? Ё високопрофесЁйно? роботи
правоохоронних органЁв) цЁ заходи завжди будуть тЁльки запЁзнЁлою
функцЁональною реакцЁ?ю на тЁ чи ЁншЁ прояви "чорного" пЁдпри?мництва та
кримЁнально? економЁчно? дЁяльностЁ. У гЁршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "тЁнь" Ё тому стане
ще бЁльш небезпечнЁшою. Тому практика життя об'?ктивно змушу? знаходити Ц Ё
впливати на першопричини тих явищ Ё вЁдносин, що надЁйно * живлять "тЁньовЁ"
процеси.
129
Генеруванню "тЁньово?"" економЁки Ё органЁзовано? злочинностЁ сприяють
також причини адмЁнЁстративно-правового характеру, в основЁ яких лежить
недосконалЁсть чинного законодавства, що дозволя? посадовим особам
безвЁдповЁдально Ё безкарно використовувати державнЁ та службовЁ
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятливЁ умови для
шахрайства та Ёнших форм економЁчно? злочинностЁ. Цьому передусЁм сприя?
об'?ктивна можливЁсть одержати надто м'яке покарання за сво? дЁ? або зовсЁм
уникнути його, що розбещу? корумпованих службовцЁв Ё сприя? втягуванню у
протиправну дЁяльнЁсть все нових Ё нових посадових осЁб. Тому обЁйтись без
застосування жорстких репресивних заходЁв на певних напрямах боротьби з
кримЁнальною економЁкою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно пЁдготувати Ё провести великомасштабну та довгострокову акцЁю
(не плутати Ёз "кампанЁ?ю") боротьби з "бЁлокомЁрцевою" злочиннЁстю Ё
"криваво-чорною" економЁкою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграшЁ будуть виключно чеснЁ
пЁдпри?мцЁ, а не тЁ, що дЁють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особистЁ зв'язки з представниками державних та кримЁнальних
структур.
Очевидним ? висновок, що економЁчне зростання Ё обмеження процесЁв
"тЁнЁзацЁ?" стануть можливими лише тодЁ, коли полЁтична влада створить
необхЁднЁ умови для легально? економЁчно? самоорганЁзацЁ?. СьогоднЁ державна
полЁтика ще не сприя? по-справжньому самореалЁзацЁ? економЁки переважно на
легальному, а не на "тЁньовому", нелегальному рЁвнЁ. Сприяти легальнЁй
самоорганЁзацЁ? для держави означа? значне Ё швидке скорочення
формально-адмЁнЁстративного контролю за дЁяльнЁстю приватного пЁдпри?мництва
та перехЁд до "гри" за твердими правилами. До тих пЁр, поки держава буде
кон'юнктурне пЁдходити до цих правил Ё сама ?х порушувати, добитись
вЁдчутних зрушень щодо реального обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ?'" навряд чи
вдасться. Тому необхЁдно насамперед забезпечити сприятливЁ правогосподарськЁ
умови для бЁзнесу, пов'язанЁ Ёз сутт?вим вдосконаленням податково?,
приватизацЁйно?, зовнЁшньоекономЁчно?, ЁнвестицЁйно? полЁтики тощо.
130
Для ефективно? протидЁ? "тЁньовЁй" Ё кримЁнальнЁй економЁчнЁй
дЁяльностЁ та ?? локалЁзацЁ? необхЁдно розробити спецЁальну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реалЁзацЁю цЁло? низки заходЁв
правового, органЁзацЁйного, економЁчного Ё наукового характеру. В основу
цЁ?? програми можуть бути покладенЁ наступнЁ основнЁ елементи:
-- здЁйснення комплексно? податково? реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням номЁнальних величин
податкових ставок Ё загального фЁскального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
-- реформування нацЁонально? системи бухгалтерсько? звЁтностЁ з метою
?? спрощення, унЁфЁкацЁ? Ё вЁдповЁдно? правово? регламентацЁ?;
-- прийняття пакету законодавчих актЁв, що ма? забезпечити цивЁлЁзоване
функцЁонування банкЁвсько? системи кра?ни, обмежити можливЁсть ??
використання з метою ухилення вЁд сплати податкЁв, "вЁдмивання" грошей та
рЁзних проявЁв фЁнансових шахрайств;
-- створення сприятливЁших Ё бЁльш надЁйнЁших, нЁж в Ёнших державах,
умов для Ёнвестування й залучення фЁнансових ресурсЁв;
-- прийняття пакету законодавчих актЁв, якЁ б посилювали захист
приватно? та публЁчно? форм власностЁ, забезпечували надЁйну правову
захищенЁсть пЁдпри?мцЁв;
-- прийняття Ё реалЁзацЁ? (за умови пЁдтримки широкою громадськЁстю)
програми легалЁзацЁ? "тЁньових" капЁталЁв, передусЁм тих, якЁ не мають
кримЁнально-кривавого та нацЁональне небезпечного походження (включаючи
гарантЁ? амнЁстЁ? для капЁталЁв, що мають повернути з-за кордону);
-- зосередження роботи репресивного Ё правоохоронного апарату на
локалЁзацЁ? органЁзовано? злочинностЁ та кримЁнальних промислЁв, а також на
захистЁ власностЁ, економЁчних прав Ё життя громадян вЁд кримЁналЁтету;
-- створення Ё державне фЁнансування мобЁльних науково-практичних груп
для дослЁдження багатоаспектних проявЁв "тЁньово?" економЁки, ?? суспЁльно?
небезпеки та механЁзмЁв обмеження.
131
РеалЁзацЁя цих заходЁв дозволить значною мЁрою локалЁзувати "тЁньову"
економЁчну дЁяльнЁсть Ё використати "тЁньовЁ" капЁтали для розвитку
нацЁонально? економЁки.
"ТЁньовий" капЁтал у процесЁ функцЁонування тЁсно пов'язаний з владними
структурами. РозЁрвати цей зв'язок -- головне завдання обмеження "тЁньово?""
дЁяльностЁ. ?накше процес стане незворотним, та й "тЁньовий" капЁтал не
зможе чи не наважиться вийти з тЁнЁ. Саме у цЁй площинЁ ма? лежати основне
поле дЁяльностЁ правоохоронних органЁв -- боротьба з корупцЁ?ю Ё
органЁзованою злочиннЁстю. НайважливЁшим напрямом боротьби Ёз "чорною"
економЁкою ? суворе дотримання законностЁ у дЁяльностЁ всЁх ланок
управлЁнського апарату, винищення корупцЁ? в органах державно? влади на всЁх
?? рЁвнях.
НеобхЁдно Ёстотно змЁцнити довЁру до влади шляхом ефективного захисту
населення вЁд рЁзного роду фЁнансових шах-райств, надЁйного захисту
заощаджень, капЁталЁв Ё самого Ёнституту приватно? власностЁ.
Форсована, економЁчно вивЁрена та надЁйно забезпечена досконалою та
стабЁльною законодавчою базою ЁнтеграцЁя Укра?ни у свЁтовЁ господарськЁ
зв'язки, а також створення умов для масового залучення капЁталу з-за кордону
не тЁльки можуть надати безцЁнну допомогу у структурнЁй перебудовЁ економЁки
та налагодженнЁ ринкових вЁдносин, а й, що не менш важливо, допоможуть
вЁдЁрвати "тЁньовий" капЁтал вЁд бюрократично-монопольних та
кримЁнально-мафЁозних структур.
НеобхЁдно ясно усвЁдомлювати всю масштабнЁсть завдань витЁснення
"тЁньово?" економЁки, а також те, що цЁ завдання можуть вирЁшуватись рЁвно
настЁльки Ё такими темпами, наскЁльки швидко ми зможемо присунутись до
"бЁлого", тобто цивЁлЁзованого ринку в масштабах всЁ?? кра?ни. У цьому
процесЁ офЁцЁйний ринок повинен продиктувати Ё нав'язати свою волю
пЁдпЁльнЁй економЁцЁ, а не навпаки.
ПотрЁбно сутт?во покращити Ёнформування суспЁльства щодо процесЁв, якЁ
вЁдбуваються у "тЁньовому" секторЁ економЁки, особливо у сферЁ "чорно?""
економЁчно? дЁяльностЁ. ОскЁльки поверховЁ знання якЁсних особливостей цЁ??
складово? "тЁньового" сектору економЁки на цей час не дозволяють розробити
132
ефективнЁ науковЁ рекомендацЁ? та досконалЁ програми, що мають бути
покладенЁ в основу механЁзмЁв подолання "тЁнЁзацЁ?" вЁтчизняно? економЁки.
У боротьбЁ з "тЁньовими" процесами треба враховувати об'?ктивну
реальнЁсть та свЁтовий досвЁд, який свЁдчить, що в реальних полЁтичних,
економЁчних Ё соцЁальних умовах повнЁстю подолати тЁньову економЁку
практично неможливо. ОрЁ?нтиром може бути лише ?? обмеження до рЁвня
розвинутих кра?н свЁту, досягти якого у стислЁ строки можна лише за умов
ефективного розвитку економЁки, створення надЁйно? Ё стабЁльно? правово?
системи регулювання ринкових вЁдносин, Ёстотного пЁднесення рЁвня життя
бЁльшо? частини населення кра?ни.
Для цього необхЁдно швидко пройти об'?ктивно необхЁдний шлях до
вЁдкритого суспЁльства з правочинною декримЁналЁзо-ваною економЁкою.
ЗацЁкавити виробника у швидкЁй побудовЁ "чисто?"" економЁки, можливЁстю
працювати на себе, не живлячи продуктами сво?? працЁ жодних паразитуючих
кримЁнальних елементЁв, незалежно вЁд ?хнього статусу, яким вони
прикриваються (чи державою, чи мафЁ?ю). СлЁд також здЁйснити комплекс
заходЁв соцЁального характеру, серцевиною яких ма? бути реформа оплати працЁ
та реальнЁ дЁ? влади в напрямЁ подолання бЁдностЁ в Укра?нЁ.
На завершення слЁд наголосити, що ефективне обмеження та легалЁзацЁя
"тЁньово?" економЁки можливЁ лише за умов громадсько? злагоди, стабЁльностЁ
Ё змЁцнення довЁри до всЁх гЁлок влади в Укра?нЁ.
133
ЗМ?СТ
ПЕРЕДМОВА........................................................................................
1. "Т?НЬОВА" ЕКОНОМ?КА ЯК ОБ'?КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО
ДОСЛ?ДЖЕННЯ............................................... 7
1.1. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньово?" економЁки та визначення ТЁ
структурних складових...................7
1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньово?" економЁки в умовах
адмЁнЁстративно-командно? системи
господарювання.............................................................15
1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньово?" економЁки СРСР --
генетично? основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй
Укра?нЁ............
24
ЗО
2. СПЕЦИФ?КА УМОВ ФУНКЦ?ОНУВАННЯ ТА ОСНОВН? ТЕНДЕНЦ?? РОЗВИТКУ
"Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ
УКРА?НИ...................................................................................
2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку та основнЁ джерела живлення
вЁтчизняно? "тЁньово?"
економЁки.......................................................................30
2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на
систему державного управлЁння та
економЁку..................................................................44
2.3. Експертно-аналЁтичнЁ оцЁнки масштабЁв сучасно? "тЁньово?"
економЁки...................
134
54
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО? СТРАТЕГ?? ТА МЕХАН?ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС?В "Т?НЬОВО?"
ЕКОНОМ?КИ............................................................................
78
3.1. АналЁз правових чинникЁв сприяння розвитку
процесЁв "тЁнЁзацЁ?" економЁки Укра?ни.................... 78
3.2. ДосвЁд США щодо створення умов правового обмеження проявЁв
"тЁнЁзацЁ?" економЁки, який може бути застосований у вЁтчизнянЁй практицЁ
........................................................................94
3.3. Вдосконалення правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв
проведення диференцЁйовано? полЁтики щодо окремих секторЁв та суб'?ктЁв
тЁньово?" економЁки
.113
ПЁСЛ?МОВА .
Популярность: 3, Last-modified: Wed, 01 Dec 1999 15:00:09 GmT